ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.01.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1419/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., секретар судового засідання Клапків Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Академіка Сахарова, буд. 23-А, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 42702233
до відповідача: Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ЄДРПОУ 33644700
про відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства в сумі 121 548 грн 00 коп.
за участю
представника позивача Голубчак Н.В.
представника відповідача Буджак В. М.
до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася Державна екологічна інспекція Карпатського округу з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства в сумі 121 548 грн 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок не виконання Івано-Франківською міською радою Івано-Франківської області обов'язку щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища та об'єктів рослинного світу, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на підконтрольній її території, знищено (незаконна рубка) дерева у кількості 129 сироростучих та сухостійних дерев в межах населених пунктів с. Березівка, с. Тисменичани, с. Драгомирчани Івано-Франківської територіальної громади, у зв'язку з чим навколишньому природному середовищу заподіяна шкода на суму 121 548 грн 00 коп., яку необхідно перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища відповідної Івано-Франківської міської ради. Обґрунтовані позовні вимоги ст. 1166 ЦК України, статтями 25, 26, 40 Закону України "Про рослинний світ", статтями 5, 15, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 13, 16, 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання у справі на 20.01.2026.
22.12.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
У поданому відзиві відповідач зазначає наступне. Івано-Франківська міська рада заперечує проти задоволення позову, вважаючи позовні вимоги недоведеними та такими, що ґрунтуються на неповних доказах. На думку відповідача, позовні вимоги не містять встановленого належним чином точного місця незаконної порубки, що на переконання відповідача свідчить про недостовірність визначення місця події. Додатково відповідач стверджує, що земельна ділянка розташована в с. Тисменичани Івано-Франківської міської ради, вул. Січових Стрільців, географічні координати 48.7837154, 24.6612995, земельна ділянка розташована в с. Драгомирчани Івано-Франківської міської ради, вул. Миру (навпроти будинку №38а), географічні координати 48.8859237, 24.6425573, земельна ділянка розташована в с. Березівка Івано-Франківської міської ради, географічні координати 48.8859237, 24.6425573 станом на 22.12.2025 день не сформовані, кадастрові номери не присвоєно, категорія земель та цільове призначення не визначено, відомості про земельні ділянки не внесено до Державного земельного кадастру, рішення про передачу земельної ділянки у власність чи користування (оренду) Івано-Франківською міською радою не приймались, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація відсутня. Як вказує відповідач, земельні ділянки згідно зазначених географічних координат зафіксованих Актом №5/02.2 від 21.02.2025 року, на даний час не є об'єктами цивільних прав. Крім того, Івано-Франківська міська рада зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на підставі Акту №5/02.2 від 21.02.2025 року, складеним за результатами державного контролю в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Івано-Франківською міською радою та Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради без складання відповідних протоколів огляду місця події, та відповідного висновку інженерно-екологічної експертизи; у наявних у справі доказах відсутній детальний опис виявленого порушення (протокол огляду), відсутні посилання на нормативно-правові акти, якими керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісових насаджень у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди та коли саме здійснена рубка дерев, у який метод здійснювався замір та інші важливі аспекти та характеристики, які є необхідними для вірного нарахування заподіяної шкоди; при проведенні оглядів, межі виділів чи кварталів з прив"язкою до місцевості не виділялись, що могло потягнути за собою фіксування пнів сусідніх виділів чи кварталів; при документуванні пнів, пораховані пні відповідно до порядку не помічались, що могло призводити до фіксування одного і тож пня двічі; заміри пнів повинні би були проводитись відповідно до методики та за допомогою мірної вилки та GPS приладу; перевірка проведена позивачем без дотримання вимог природоохоронного законодавства у відповідності до ЗУ "Про здійснення державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності" ; Івано-Франківська міська рада була позбавлена можливості оскаржити дії представників Держекоінспекції в Івано-Франківській області в судовому порядку. Відповідач зазначає, що надані позивачем фотодокази, зазначені як додаток до акту не відображають обставин, коли здійснювалася фотофіксація порубки дерев, та не вказано, що до акту додаються фотодокази, не зазначено також, за допомогою якого засобу ці фото здійснені (акт повірки даного приладу), вони не місять точної дати та часу фотозйомки, прив"язки до місцевості та нумерації і діаметру пнів, та з них не можливо встановити, які з них пні сироросточухих дерев, а які - сухостійних. Поряд з цим, відсутні відомості щодо давності виявлених пнів та періоду вчинення правопорушення (незаконної рубки дерев). Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком розміру шкоди , який здійснений позивачем та доданий до позову. Стверджує, що Акт та відомість обліку пнів є не достатніми доказами для встановлення факту нанесення Івано-Франківською міською радою шкоди державі.
З огляду на зазначене відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
30.12.2025 до суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до справи. У поданій відповіді позивач вказує, що заміри пнів знищених (зрубних) дерев проводилися вимірювальною металевою рулеткою Р-20 виробництва «STANLEY» №0122 (свідоцтво про повірку № ЧФ-734-М). Фотофіксація здійснювалася на цифровий фотоапарат Canon IXU S 180 Black в день огляду (обстеження) дату якого позначено у кожній фототаблиці місця (незаконної рубки) дерев на території Івано-Франківської міської ради, які є додатками до акту від 21.02.2025, що спростовує посилання відповідача, що «фотодокази, зазначені як додаток до акту не відображають обставин, коли здійснювалася фотофіксація порубки дерев, не зазначено за допомогою якого засобу ці фото здійснені, а також яким методом здійснювався замір пнів. По закінченні перевірки другий примірник Акту №5/02.2 від 21.02.2025 року, вручено 25.02.2025 року під підпис працівнику Управління документального забезпечення Івано-Франківської міської ради, про що було поставлено відмітку про отримання Акта на супровідному листі із зазначенням дати, що відповідно спростовує посилання відповідача, про позбавлення можливості оскаржити дії представників Інспекції. Позивач констатує, що Акт перевірки та подана відомість є достатніми доказами для встановлення факту нанесення Івано-Франківською міською радою шкоди державі, посилається на відповідну практику Верховного Суду. При цьому позивач зауважує, що згідно інформації Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради №79/34.1-03/17в, від 07.02.2025, №80/34.1-03/17в від 07.02.2025, №103/34.1-03/17в від 21.02.2025, що наявні в матеріалах справи, земельні ділянки в АДРЕСА_1 громади розміщені в межах населених пунктів Івано-Франківської міської ради. Отже, місце вчинення незаконних рубок, а також знаходження земельних ділянок на території Івано-Франківської міської ради підтверджено інформацією Івано-Франківської міської ради та посадовими особами, в присутності яких проводилася фіксація та обміри пнів незаконно зрубаних дерев. Зазначає, що відповідач посилається на Земельний кодекс України, Закон України «Про державний земельний кадастр» та Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», проте, зазначені норми матеріального права не підлягають до застосування у даній справі, оскільки регулюють питання використання земель, а не законності чи незаконності рубки дерев, окрім того не поширюються на повноваження Інспекції.
30.12.2025 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів вручення 25.02.2025 Івано-Франківській міській раді Акту №5/02.2 від 21.02.2025 року.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити. Представник наголосив, що саме на земельних ділянках Івано-Франківської міської територіальної громади встановлено факт знищення зелених насаджень, а тому саме відповідач, як власник, несе обов'язок забезпечення охорони природних ресурсів, а тому на нього покладається обов'язок відшкодувати завдану шкоду.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, зазначив що позивачем не доведено належними доказами обов'язку відповідача відшкодувати шкоду, земельні ділянки не сформовані та не є об"єктами цивільних прав.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу (надалі Позивач) відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 року №38 (зі змінами), наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 27.01.2025 №50/04.2-03 та від 04.02.2025 №50/1/04.2-03 здійснено державний контроль за додержанням Івано-Франківською міською радою Івано-Франківської області та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами державного контролю в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території Івано-Франківської міської територіальної громади, виявлено факт знищення 129 (ста двадцяти дев'яти) сироростучих та сухостійних дерев породи липа, алича, береза, граб, клен, вільха, верба, черемха, осика в межах населених пунктів с.Березівка, с.Драгомирчани, с.Тисменичани Івано-Франківської міської територіальної громади.
Згідно із додатком № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 проведено розрахунок розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу за знищення зелених насаджень:
- с. Тисменичани - в межах населеного пункту, географічні координати 48.7837154, 24.6612995 (вул. Січових Стрільців, прибережна захисна смуга річки Селянка) Івано-Франківської міської ради виявлено знищення 12 (дванадцять) сироростучих дерев породи верба та вільха діаметрами пнів: 52, 43, 31, 25, 20, 26, 30, 19, 31, 24, 20, 44 см (відомість обліку пнів незаконно зрубаних дерев від 30.01.2025 року, та Фототаблиця місця знищення (незаконної рубки) дерев від 30.01.2025 додаються) сума шкоди 15 000 грн 00 коп.
- с. Драгомирчани - в межах населеного пункту, географічні координати 48.8859237, 24.6425573 (вул. Миру, навпроти буд. 38а) виявлено знищення 15(п'ятнадцять) сироростучих дерев породи липа, алича, береза, верба, граб, та 1 сухостійного дерева породи клен діаметрами пнів: 18, 24, 28, 51, 35, 43, 68, 51, 51, 62, 52, 45, 25, 38, 66, 63 см (відомість обліку пнів незаконно зрубаних дерев від 30.01.2025 року та Фототаблиця місця знищення (незаконної рубки) дерев від 30.01.2025 додаються), сума шкоди 36 588 грн 00 коп.
- с. Березівка, Березівський старостинський округ Івано-Франківської міської ради в межах населеного пункту, географічні координати 48.8325974, 24.6825041, (земельна ділянка не сформована, категорія земель не визначена, довідка додається) виявлено незаконну рубку 101 (сто одного) сироростучого дерева породи верба, черемха та осика діаметрами пнів: 19, 16, 23, 18, 19, 19, 24, 24, 20, 17, 16, 19, 11, 22, 22, 22, 12, 29, 24, 21, 28, 17, 11, 18, 17, 14, 29, 25, 23, 29, 19, 18, 16, 15, 27, 23, 19, 24, 19, 30, 23, 16, 26, 31, 22, 16, 13, 21, 40, 27, 20, 19, 28, 31, 32, 25, 21, 33, 18, 13, 30, 14, 24, 17, 21, 26, 14, 23, 20, 30, 29, 19, 20, 32, 22, 23, 17, 15, 34, 16, 19, 14, 37, 21, 28, 35, 33, 30, 25, 24, 18, 19, 20, 13, 21, 15, 26, 21, 22, 17, 19 см (відомість обліку пнів незаконно зрубаних дерев від 04.02.2025 року, та Фототаблиця місця знищення (незаконної рубки) дерев від 04.02.2025 додаються) сума шкоди 69 960 грн 00 коп.
Заміри пнів знищених (зрубних) дерев проводилися вимірювальною металевою рулеткою Р-20 виробництва « STANLEY» №0122 (свідоцтво про повірку № ЧФ-734-М).
Дане правопорушення зафіксовано Актом №5/02.2 від 21.02.2025 року, складеним за результатами державного контролю в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Івано-Франківською міською радою та Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. В додатку до Акту (фототаблиця місця знищення (незаконної рубки) дерев) значиться, що фотофіксація здійснена на цифровий фотоапарат Canon IXUS 180 Black, зазначено географічні координати місця знищення дерев на території Івано-Франківської міської ради та зазначено дату огляду (обстеження): 30.01.2025, 30.01.2025 та 04.02.2025.
Примірник Акту №5/02.2 від 21.02.2025 року, вручено 25.02.2025 року під підпис працівнику Управління документального забезпечення Івано-Франківської міської ради, про що було поставлено відмітку про отримання Акта на супровідному листі із зазначенням дати.
Загальний розмір шкоди завданої навколишньому природному середовищу знищенням зелених насаджень на землях комунальної власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади становить 121 548 грн 00 коп. відповідно до розрахунку позивача, долученого до справи
Згідно інформації Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради №79/34.1-03/17в від 07.02.2025, №80/34.1-03/17в від 07.02.2025, №103/34.1-03/17в від 21.02.2025, земельні ділянки в с.Драгомирчанах, с.Тисменичанах, с.Березівка Івано-Франківської міської територіальної громади розміщені в межах населених пунктів.
Відповідно до листа Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради №11.1-07/393 від 18.12.2025 згідно даних Державного земельного кадастру та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки в с.Драгомирчанах, с.Тисменичанах, с.Березівка Івано-Франківської міської ради не сформовані, кадастровий номер не присвоєно, категорія земель та цільове призначення не визначено, відомості про земельні ділянки не внесено до Державного земельного кадастру, рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування (оренду) Івано-Франківською міською радою не приймались, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація відсутня.
Листом від 25.02.2025 року №01-03/748 Інспекцією надіслано матеріали перевірки до Івано-Франківського районного відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування.
Івано-Франківським РВП ГУНП в Івано-Франківській області листом від 19.03.2025 року №32062-2025 повідомлено, що дані матеріали перевірки направлені начальнику відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області для долучення до матеріалів кримінального провадження зареєстрованого в ЄРДР за №120250910010000301 від 14.02.2025 передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу з метою досудового врегулювання спору було надіслано до Івано-Франківської міської ради претензію від 12.09.2025 року №54/25 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев в розмірі 121 548 грн 00 коп., яку згідно трекінгу поштового відправлення №7601400120829, вручено 17.09.2025р. Відповіді на претензію Івано-Франківська міська ради не надала, завдану довкіллю шкоду не відшкодувала.
В межах наданих повноважень Держекоінспекція у Івано-Франківській області звернулась до суду з вимогою про стягнення з відповідача 121 548 грн 00 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача шкоди, внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема завдання майнової шкоди.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно із ст. 10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За приписами підп. «ж» підп. 2 п. 4 вказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень.
Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо повноважень з організації і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Державна екологічна інспекція Карпатського округу у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Івано-Франківської обласної державної адміністрації, обласних рад, іншими актами законодавства України, а також Положенням про Інспекцію.
Пунктом 2 розд. 2 Положення встановлено, що Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог екологічного законодавства. Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування). Розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п.п.3, 7-8 Положення).
Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту визначено Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 (далі Порядок №1045).
Із матеріалів справи вбачається, що при проведенні натурної перевірки на території Івано-Франківської міської ради щодо охорони зелених насаджень, виявлено факти знищення зелених насаджень на землях комунальної власності, а саме: с. Тисменичани - в межах населеного пункту, географічні координати 48.7837154, 24.6612995 (вул. Січових Стрільців, прибережна смуга річки Селянка) Івано-Франківської міської ради виявлено знищення 12 (дванадцять) сироростучих дерев породи верба та вільха діаметрами пнів: 52, 43, 31, 25, 20, 26, 30, 19, 31, 24, 20, 44 см; с. Драгомирчани - в межах населеного пункту, географічні координати 48.8859237, 24.6425573 (вул. Миру, навпроти буд. 38а) виявлено знищення 15(п'ятнадцять) сироростучих дерев породи липа, алича, береза, верба, граб, та 1 сухостійного дерева породи клен діаметрами пнів: 18, 24, 28, 51, 35, 43, 68, 51, 51, 62, 52, 45, 25, 38, 66, 63 см; с. Березівка, Березівський старостинський округ Івано-Франківської міської ради в межах населеного пункту, географічні координати 48.8325974, 24.6825041, (земельна ділянка не сформована, категорія земель не визначена, довідка додається) виявлено незаконну рубку 101 (сто одного) сироростучого дерева породи верба, черемха та осика діаметрами пнів: 19, 16, 23, 18, 19, 19, 24, 24, 20, 17, 16, 19, 11, 22, 22, 22, 12, 29, 24, 21, 28, 17, 11, 18, 17, 14, 29, 25, 23, 29, 19, 18, 16, 15, 27, 23, 19, 24, 19, 30, 23, 16, 26, 31, 22, 16, 13, 21, 40, 27, 20, 19, 28, 31, 32, 25, 21, 33, 18, 13, 30, 14, 24, 17, 21, 26, 14, 23, 20, 30, 29, 19, 20, 32, 22, 23, 17, 15, 34, 16, 19, 14, 37, 21, 28, 35, 33, 30, 25, 24, 18, 19, 20, 13, 21, 15, 26, 21, 22, 17, 19 см. Загальний розмір шкоди завданої навколишньому природному середовищу знищенням зелених насаджень на землях комунальної власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади склав 121 548 грн 00 коп.
Знищення (незаконна рубка) виявлених дерев зелених насаджень у кількості 129 шт. здійснено без складання акта обстеження зелених насаджень, рішення виконавчого органу Івано-Франківської міської ради та за відсутності ордера на їх видалення, що є порушенням постанови КМУ від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».
Вказані обставини відображені у Акті №5/02.2 від 21.02.2025 року, складеним за результатами державного контролю в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища. В додатку до Акту (фототаблиця місця знищення (незаконної рубки) дерев) значиться, що фотофіксація здійснена на цифровий фотоапарат Canon IXUS 180 Black, зазначено географічні координати місця знищення дерев на території Івано-Франківської міської ради та зазначено дату огляду (обстеження): 30.01.2025, 30.01.2025 та 04.02.2025; заміри пнів знищених (зрубних) дерев проводилися вимірювальною металевою рулеткою Р-20 виробництва « STANLEY» №0122 (свідоцтво про повірку № ЧФ-734-М), що спростовує твердження відповідача, що фотодокази, зазначені як додаток до акту не відображають обставин, коли здійснювалася фотофіксація порубки дерев, не зазначено за допомогою якого засобу ці фото здійснені, а також яким методом здійснювався замір пнів.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21, від 18.05.2023 у справі №914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
В матеріалах справи відсутні дозвільні документи: акт обстеження зелених насаджень, рішення виконавчого комітету міської ради, ордер на видалення зелених насаджень. Отже, знищення (незаконна рубка) виявлених дерев зелених насаджень у кількості 129 шт., як зазначено в Акті №5/02.2 від 21.02.2025 року, без дозвільних документів (акта обстеження зелених насаджень, ордера на їх видалення, рішення виконавчого комітету міської ради) та без погодження акта обстеження зелених насаджень з Державною екологічною інспекцією Карпатського округу перед початком відповідних робіт, є порушенням ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006.
Процедуру вирубки зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені у встановленому порядку до лісів врегульовано Законом України "Про благоустрій населених пунктів", постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів, квітників у населених пунктах", наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 "Про затвердження правил утримання зелених насаджень населених пунктах України".
Відповідно до пункту 3. Порядку №1045 «Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - ордер).
Підставою для прийняття рішення компетентним органом та видачі ордеру є заява про видалення зелених насаджень суб'єкта господарювання (далі - заявник), подана у паперовій або електронній формі із зазначенням причини (необхідності) видалення зелених насаджень відповідно до пункту 2 цього Порядку.
Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном. У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті. Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції. Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. (п.4 Порядку №1045). Видача ордера здійснюється безоплатно. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон. Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.
До об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, прибудинкові території, території будівель та споруд інженерного захисту територій, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору (ст.13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об'єктів благоустрою (п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Згідно з п.2 ч.1 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється, зокрема, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.
Відповідно до п.2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 (далі Правила) пошкодження зелених насаджень - надання шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту.
Згідно зі ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Видалення зелених насаджень здійснюється на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - дозвіл (ордер) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (п.п.7 п."а" ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до п.5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства.
Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ч.1 ст.15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (ст. 33 Закону україни "Про місцеве самоврядування"
Таким чином, особою, відповідальною за охорону, збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на землях комунальної власності, в т.ч. загального користування в межах населених пунктів, є орган місцевого самоврядування.
Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, які передбачають, серед іншого, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про рослинний світ" відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу; порушенні вимог охорони умов місцезростання об'єктів рослинного світу. Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.
До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону (п.8 ч.1 ст.42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (ч.1 ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Суд враховує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язкок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).
У справі, що розглядається, судом встановлено наявність у діях відповідача складу всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме:
- протиправна поведінка, яка полягає у невжитті заходів щодо охорони зелених насаджень, що призвело до незаконного видалення 129 дерев, а саме 12 (дванадцять) сироростучих дерев породи верба та вільха діаметрами пнів: 52, 43, 31, 25, 20, 26, 30, 19, 31, 24, 20, 44 см у с. Тисменичани; 15 (п'ятнадцять) сироростучих дерев породи липа, алича, береза, верба, граб, та 1 сухостійного дерева породи клен діаметрами пнів: 18, 24, 28, 51, 35, 43, 68, 51, 51, 62, 52, 45, 25, 38, 66, 63 см у с. Драгомерчани та 101 (сто одного) сироростучого дерева породи верба, черемха та осика діаметрами пнів: 19, 16, 23, 18, 19, 19, 24, 24, 20, 17, 16, 19, 11, 22, 22, 22, 12, 29, 24, 21, 28, 17, 11, 18, 17, 14, 29, 25, 23, 29, 19, 18, 16, 15, 27, 23, 19, 24, 19, 30, 23, 16, 26, 31, 22, 16, 13, 21, 40, 27, 20, 19, 28, 31, 32, 25, 21, 33, 18, 13, 30, 14, 24, 17, 21, 26, 14, 23, 20, 30, 29, 19, 20, 32, 22, 23, 17, 15, 34, 16, 19, 14, 37, 21, 28, 35, 33, 30, 25, 24, 18, 19, 20, 13, 21, 15, 26, 21, 22, 17, 19 см у с. Березівка;
- шкода, яка обрахована відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1789;
- причинний зв'язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача;
- вина, позаяк відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невжитті заходів щодо охорони зелених насаджень, що призвело до незаконного видалення сироростучих та сухостійних дерев. Відповідач, не вживши заходів щодо охорони зелених насаджень, що призвело до незаконного видалення 129 сироростучих та сухостійних дерев породи липа, алича, береза, верба, граб, клен, вільха, черемха та осика на території Івано-Франківської територіальної громади, усвідомлював або повинен був усвідомлювати факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Доводи відповідача про відсутність даних про місцезнаходження земельних ділянок, на яких виявлено незаконну рубку зелених насаджень, так як земельні ділянки не сформовані, не присвоєно кадастрові номера, спростовується інформацією Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради №79/34.1-03/17в від 07.02.2025, №80/34.1-03/17в від 07.02.2025, №103/34.1-03/17в від 21.02.2025 про те, що земельні ділянки в с.Драгомирчанах, с.Тисменичанах, с.Березівка Івано-Франківської міської територіальної громади розміщені в межах населених пунктів.
Крім того, відповідач вказує, що у Фототаблицях місце знищення (незаконної рубки) дерев визначено за географічними координатами - інформацією, яка міститься на веб-сервісі Google Maps.
У справі №420/4540/22 (адміністративне провадження № К/990/32869/22) Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps, який є безкоштовним картографічним веб-сервісом від компанії Google, а також набором застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google, можна вважати допустимим та достовірними доказами, оскільки вони збираються з різних джерел, таких як супутники, автомобільні камери, додатки користувачів та інших ресурсів, а також з урахуванням того, що Google постійно оновлює та перевіряє дані, щоб забезпечити їх точність та актуальність.
Отже, невжиття заходів щодо охорони зелених насаджень, що призвело до незаконного видалення 129 сироростучих та сухостійних дерев породи липа, алича, береза, верба, граб, клен, вільха, черемха та осика в с.Драгомирчанах, с.Тисменичанах, с.Березівка на території Івано-Франківської міської територіальної громади є протиправною формою поведінки, в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу.
Грошовим виразом майнової шкоди є збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень, обумовлених видаленням 129 сироростучих та сухостійних дерев породи липа, алича, береза, верба, граб, клен, вільха, черемха та осика в с.Драгомирчанах, с.Тисменичанах, с.Березівка на території Івано-Франківської міської територіальної громади, стягнення яких є предметом спору в цій справі, здійснено позивачем на підставі Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1789 (далі - Такса), згідно якої розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені цією постановою, посадовими особами інспекторського складу Державної екологічної інспекції та її територіальних органів та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Згідно Такси за кожне дерево, знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту, з огляду на діаметр дерева (у корі) біля шийки кореня в сантиметрах, нараховується: 375 грн. за 10,1-14 см, 463 грн. за 14,1-18 см, 550 грн за 18,1-22 см, 750 грн. за 22,1-26 см, 1000 грн. за 26,1-30 см, 1250 грн. за 30,1-34 см, 1650 грн. за 34,1-38 см, 1900 грн. за 38,1-42 см, 2300 грн. за 42,1-46 см, 2800 грн. за 46,1-50 см, 100 грн. - за кожний сантиметр діаметра понад 50 сантиметрів. У разі самовільної рубки сухостійних дерев шкода обчислюється у розмірі як за кожне дерево, пошкоджене до ступеня неприпинення росту, передбаченому цією таксою, зменшеною у 2 рази.
Позивачем надано до матеріалів справи здійснений ним розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного знесення 129 зелених насаджень (дерев різних порід) на території Івано-Франківської міської територіальної громади.
Розрахунок розміру збитків здійснено виходячи із діаметра кожного дерева (у корі) біля шийки кореня всього на суму 121 548 грн 00 коп.
Судом встановлено, що наведені розрахунки є обґрунтованими та арифметично правильними, а заявлена позивачем сума збитків до стягнення в розмірі 121 548 грн 00 коп. є обгрунтованою. Водночас контррозрахунку відповідач суду не подав.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №925/382/17 від 19.09.2018 зазначено, що розрахунок збитків, проведений Державною екологічною інспекцією, визнано належним та достатнім доказом розміру заподіяних збитків.
Таким чином, позивач правомірно здійснив розрахунок заявлених до відшкодування збитків.
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Однак, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.76, 77 ГПК України, які б спростовували його вину у завданій шкоді та підтверджували відсутність порушення природоохоронного законодавства.
Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони навколишнього природного середовища та об"єктів рослинного світу, від незаконних рубок на належній йому території, діяв неправомірно, що призвело (причинно-наслідковий зв'язок) до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, а вина підтверджується актом № 5/02.2, складеним за результатами державного контролю в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Івано-Франківською міською радою та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, відомістю обліку пнів незаконно зрубаних (знищених) дерев №1, №1, №2, розрахунками шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок знищення дерев на території Івано-Франківської міської ради в с. Тисменичани, с. Драгомирчани, с. Березівка.
Щодо тверджень відповідача, що Івано-Франківська міська рада була позбавлена можливості оскаржити дії представників Держекоінспекції в Івано-Франківській області, суд зазначає, що, копію акту Держекологічної інспекції Карпатського округу від 21.02.2025 представник відповідача отримав 25.02.2025, отже відповідач був обізнаний з результатами перевірки, та відповідно відповідач мав можливість оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на Земельний кодекс України, Закон України «Про державний земельний кадастр» та Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність». Проте, зазначені норми матеріального права не підлягають до застосування у даній справі, оскільки регулюють питання використання земель, а не законності чи незаконності рубки дерев. Предметом спору у цій справі є правова вимога про відшкодування Івано-Франківською міською радою 121 548 грн 00 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев в межах населених пунктів.
Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Суд враховує, що відповідно до положень Бюджетного кодексу України шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом кожному учаснику справи була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цього учасника в суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Висновок суду.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, відтак - наявність підстав для стягнення з відповідача 121 548 грн 00 коп. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. (із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією № 910 від 26.11.2025.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то розмір судового збору, який покладається на відповідача становить 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 222, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути на користь держави з Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області шкоду в сумі 121 548 грн 00 коп., яку перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської міської ради: р/р: UA918999980333189331000009612, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), на території якої вчинені дані правопорушення.
Стягнути з Івано-Франківської міської ради Івано-Франківського району, Івано-Франківської області судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 2 422 грн 40 коп. на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу на р/р: UA308201720343140003000095363 в ДКСУ м. Київ, Код ЄДРПОУ 42702233.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 26.01.2026
Суддя Гула У.І.