20.01.2026 м. Дніпро Справа № 904/3827/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Жолудєв А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кедріна 53-А» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 у справі № 904/3827/25 (суддя Бажанова Ю.А.), повний текст рішення складено 29.08.2025
за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кедріна-53 А», м. Дніпро
про стягнення 351 552,79 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
15 липня 2025 року Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» подало позов до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСББ «Кедріна-53 А» заборгованості за договором водопостачання та водовідведення № 15296 від 30.01.2020 у сумі 351552,79 грн за період з лютого 2020 по грудень 2024 року, а також судових витрат: 5 273,29 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 позовні вимоги - задоволено.
Стягнуто з ОСББ «Кедріна-53 А» на користь КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради 351 552,79 грн заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, 5 273,29 грн витрат по сплаті судового збору.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСББ «Кедріна-53 А» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) і просить скасувати оскаржуване рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позову КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради.
Апеляційна скарга у справі № 904/3827/25 обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 ухвалене з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права, без всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи.
Апелянт зазначає, що не отримував належним чином судових повідомлень та ухвали про відкриття провадження, оскільки позивач умисно надав суду недостовірні відомості про засоби зв'язку відповідача, попри те що був офіційно повідомлений про зміну голови правління ОСББ та актуальні контактні дані, якими фактично користувався для щомісячного листування і надсилання рахунків, що призвело до позбавлення відповідача можливості подати відзив і докази та порушило принципи змагальності й рівності сторін.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення односторонньо складені акти-рахунки позивача, які не були належним чином надані відповідачу, не відповідають вимогам договору щодо їх оформлення та не узгоджуються з банківськими виписками, що підтверджують оплату послуг.
Суд не надав мотивованої оцінки доказам, не дослідив реальний стан розрахунків сторін і не обґрунтував відхилення можливих заперечень відповідача, чим порушив вимоги статей 236 та 238 ГПК України.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 у справі № 904/3827/25 є законним, обґрунтованим і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги ОСББ «Кедріна 53-А» не підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивач наголошує, що між сторонами діє договір № 15296 від 30.01.2020, за яким послуги водопостачання та водовідведення надавалися відповідачу у спірні періоди, що підтверджується актами-рахунками, наявними в матеріалах справи, тоді як відповідач свої зобов'язання з оплати виконав неналежним чином, унаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 351 552,79 грн.
Заперечуючи твердження апелянта про порушення його процесуальних прав, позивач вказує, що у позовній заяві було зазначено саме ті контактні дані відповідача, які містилися в договорі та відкритих реєстрах, а наявність у відповідача електронного кабінету в системі «Електронний суд» забезпечувала йому можливість своєчасно отримувати всі процесуальні документи.
Посилання апелянта на банківську виписку як доказ відсутності боргу визнаються позивачем необґрунтованими, оскільки цей доказ не подавався до суду першої інстанції без поважних причин, а самі платежі, зазначені у виписці, стосуються або інших послуг, або періодів, що не входять до предмета спору, або були зараховані в рахунок раніше виниклої заборгованості відповідно до призначення платежів та умов договору.
Також позивач зазначає, що відповідно до договору обов'язок отримання та повернення підписаних актів-рахунків або подання заперечень покладався на відповідача, а їх неповернення у встановлений строк свідчить про прийняття обсягу наданих послуг і розміру нарахувань у повному обсязі.
У зв'язку з вищевказаним позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
30.01.2020 між Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (далі - «водоканал», позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кедріна-53 А» (далі - «абонент», відповідач) укладено договір № 15296 про надання послуг з централізованого питного постачання та водовідведення від 30.01.2020, відповідно до умов п. 1.1. якого водоканал зобов'язувався надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язувався оплачувати такі послуги в порядку та на умовах, передбачених договором та чинним законодавством.
Місцем надання послуг є точка розподілу, визначена сторонами в Акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (Додаток № 1 до договору) (п. 2.2 договору).
Об'єкт абонента, на який надаються послуги, та його адреса: вул. Дмитра Кедріна, буд. 53 А (п. 2.3 договору).
Послуги надавалися в межах місячних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначених у розрахунку об'ємів послуг (Додаток № 3 до договору): норма споживання/прийняття стічних вод становила 100 980 мі/рік, 8 415 мі/місяць, 276,798 мі/добу (п. 3.1 договору), а зміна режиму відпущення/одержання води та стічних вод могла здійснюватися шляхом укладення додаткових угод, при збільшенні норм - за умови отримання технічних умов на відповідні обсяги.
Облік послуг здійснюється приладами та засобами обліку, які повинні бути встановлені абонентом за власний рахунок на водопровідних вводах та каналізаційних випусках згідно з технічними умовами на проєктування комерційного вузла обліку та узгодження проєкту з водоканалом (п. 3.2 договору).
У разі безоблікового водопостачання/водовідведення обсяг послуг визначається за правилами п. 3.11 договору.
Перелік приладів обліку визначений у Додатку № 2 до договору (п. 3.3).
Обсяг послуг визначається за належним чином оформленими реєстрами за розрахунковий місяць (Додаток № 3) з показниками приладів, що є повіреними, опломбованими та працювали у межах нормованої погрішності (п. 3.5).
Обсяг стічних вод визначається за показниками приладів, а при їх відсутності - за обсягом питної води та іншими джерелами водопостачання, а також відповідно до п. 4.10 Правил № 190 щодо дощових та талих стічних вод (п. 3.14 договору).
Оплата послуг здійснюється абонентом відповідно до тарифів, що діяли на момент отримання послуг (п. 4.1 договору), а у разі зміни тарифів - за новими тарифами з моменту набрання чинності відповідним рішенням уповноваженого органу.
До 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, абонент отримує в водоканалі бланк реєстру (Додаток № 3), у якому визначає показники для розрахунків (п. 4.2 договору), а до 15 числа місяця подає водоканалу заповнений реєстр за розрахунковий місяць (п. 4.2). У разі ненадання реєстру у строк обсяги послуг визначаються за п. 3.1 договору. На основі даних реєстру водоканал не пізніше 5 числа другого місяця за розрахунковим визначає обсяг наданих послуг та суму оплати і надає абоненту два примірники акта-рахунку приймання наданих послуг (п. 4.3). Абонент зобов'язаний самостійно отримувати два примірники актів-рахунків.
Не пізніше 20 числа другого місяця за розрахунковим абонент повертає один примірник акта-рахунку, підписаний та скріплений печаткою (п. 4.4).
У разі розбіжностей щодо обсягів послуг абонент має подати їх у письмовій формі у строк, визначений п. 4.4, і оплатити обсяг, до якого не має заперечень (п. 4.5), а розбіжності вирішуються сторонами за п. 9.3 договору.
Неповернення актів-рахунків або заперечень у строк підтверджує визнання абонентом обсягу послуг та плати за ними і виключає подальший перерахунок (п. 4.4).
Розрахунок оплати здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок водоканалу не пізніше останнього числа другого місяця за розрахунковим, з зазначенням у платіжному призначенні розрахункового місяця та номера договору (п. 4.7), а у разі відсутності таких даних - оплата зараховується як погашення будь-якої заборгованості за договором.
Абонент зобов'язаний оплачувати послуги та інші нарахування вчасно (п. 7.2.1). Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє у частині надання послуг до 30.01.2023, а у частині оплати - до повного виконання (п. 9.1).
На виконання умов договору водоканал у період з лютого 2020 року по грудень 2024 року надав абоненту послуги з централізованого постачання води та водовідведення на загальну суму 387 296,30 грн, що підтверджується актами-рахунками: № 20374 від 29.02.2020 (за лютий 2020 - 143 344,45 грн), № 45729 від 29.05.2020 (за травень 2020 - 36 952,36 грн), № 68094 від 26.08.2020 (за серпень 2020 - 10 434,92 грн), № 80657 від 30.09.2020 (за вересень 2020 - -22 205,91 грн), № 85431 від 26.10.2020 (за жовтень 2020 - 19 362,56 грн), № 103270 від 28.12.2020 (за грудень 2020 - 13 279,56 грн), № 6424 від 28.01.2021 (за січень 2021 - 19 924,87 грн), № 15650 від 28.02.2021 (за лютий 2021 - 12 028,25 грн), № 22526 від 30.03.2021 (за березень 2021 - 17 622,08 грн), № 33307 від 30.04.2021 (за квітень 2021 - 1 879,01 грн), № 41346 від 28.05.2021 (за травень 2021 - 5 894,99 грн), № 50562 від 30.06.2021 (за червень 2021 - 6 141,94 грн), № 57133 від 29.07.2021 (за липень 2021 - 5 336,04 грн), № 68497 від 30.08.2021 (за серпень 2021 - 2 045,78 грн), № 77566 від 29.09.2021 (за вересень 2021 - 18 363,06 грн), № 87029 від 31.10.2021 (за жовтень 2021 - 26 648,27 грн), № 93545 від 29.11.2021 (за листопад 2021 - 23 578,98 грн), № 105462 від 31.12.2021 (за грудень 2021 - 35 537,28 грн), № 8298 від 31.01.2022 (за січень 2022 - 38 029,87 грн), № 15513 від 28.02.2022 (за лютий 2022 - 45 260,29 грн), № 23658 від 31.03.2022 (за березень 2022 - 36 319,21 грн), № 33482 від 30.04.2022 (за квітень 2022 - 38 237,03 грн), № 83910 від 30.08.2024 (за серпень 2024 - -142 655,86 грн), № 104627 від 29.10.2024 (за жовтень 2024 - 763,07 грн) та № 126436 від 30.12.2024 (за грудень 2024 - 1 117,50 грн).
Позивач зазначив, що відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 35 743,51 грн, внаслідок чого заборгованість за договором станом на час звернення до суду становить 351 552,79 грн.
Суперечність між сторонами полягає в тому, що водоканал стверджує про неналежне виконання абонентом зобов'язань за договором № 15296 щодо оплати отриманих послуг у період з лютого 2020 року по грудень 2024 року, що й є підставою для стягнення заборгованості, тоді як абонент не надав суду відзиву та належних доказів у встановлений строк, тому суд розглянув справу за наявними матеріалами.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу № 904/3827/25, установив, що предметом спору є стягнення з ОСББ «Кедріна-53 А» (далі - відповідач) на користь КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (далі - позивач) заборгованості в сумі 351 552,79 грн за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Предметом доказування у справі є обставини укладення договору № 15296 про надання послуг з централізованого питного постачання та водовідведення від 30.01.2020.
Суд першої інстанції виходив із загальних принципів цивільно-правового регулювання зобов'язань, зокрема, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, чинного на час виникнення спірних правовідносин). Зокрема, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, а замовник - оплатити її (ч. 1 ст. 901 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), а зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк (ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова або зміна умов зобов'язання без підстави не допускається (ст. 525, 526 ЦК України).
Суд також виходив із спеціальних норм, що регулюють житлово-комунальні послуги, зокрема Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (визначення централізованого водовідведення як господарської діяльності) та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким встановлено, що відносини, пов'язані з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, належать до сфери житлово-комунальних послуг, а виконавці таких послуг є суб'єктами господарювання, що провадять відповідну діяльність (ст. 1, 2, 6 Закону).
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги у строки, встановлені договором, а ч. 1 ст. 9 цього Закону передбачає, що споживач здійснює оплату щомісяця, якщо інший порядок не визначено договором, та не звільняється від оплати послуг, отриманих до укладення договору.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено укладення та дію договору № 15296 від 30.01.2020, за умовами якого абонент зобов'язаний оплачувати послуги водопостачання та водовідведення у встановлені строки. Зокрема, п. 4.7 договору передбачено, що розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць здійснюється абонентом шляхом перерахування коштів на банківський рахунок водоканалу не пізніше останнього числа місяця, другого за розрахунковим.
Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання відповідача був визначений договором, а за відсутності доказів сплати - підлягав стягненню відповідно до ст. 530 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у період з лютого 2020 року по грудень 2024 року надані послуги з централізованого постачання питної води та водовідведення, які оформлені актами-рахунками: № 20374 від 29.02.2020 (за лютий 2020 - 143 344,45 грн), № 45729 від 29.05.2020 (за травень 2020 - 36 952,36 грн), № 68094 від 26.08.2020 (за серпень 2020 - 10 434,92 грн), № 80657 від 30.09.2020 (за вересень 2020 - 22 205,91 грн), № 85431 від 26.10.2020 (за жовтень 2020 - 19 362,56 грн), № 103270 від 28.12.2020 (за грудень 2020 - 13 279,56 грн), № 6424 від 28.01.2021 (за січень 2021 - 19 924,87 грн), № 15650 від 28.02.2021 (за лютий 2021 - 12 028,25 грн), № 22526 від 30.03.2021 (за березень 2021 - 17 622,08 грн), № 33307 від 30.04.2021 (за квітень 2021 - 1 879,01 грн), № 41346 від 28.05.2021 (за травень 2021 - 5 894,99 грн), № 50562 від 30.06.2021 (за червень 2021 - 6 141,94 грн), № 57133 від 29.07.2021 (за липень 2021 - 5 336,04 грн), № 68497 від 30.08.2021 (за серпень 2021 - 2 045,78 грн), № 77566 від 29.09.2021 (за вересень 2021 - 18 363,06 грн), № 87029 від 31.10.2021 (за жовтень 2021 - 26 648,27 грн), № 93545 від 29.11.2021 (за листопад 2021 - 23 578,98 грн), № 105462 від 31.12.2021 (за грудень 2021 - 35 537,28 грн), № 8298 від 31.01.2022 (за січень 2022 - 38 029,87 грн), № 15513 від 28.02.2022 (за лютий 2022 - 45 260,29 грн), № 23658 від 31.03.2022 (за березень 2022 - 36 319,21 грн), № 33482 від 30.04.2022 (за квітень 2022 - 38 237,03 грн), № 83910 від 30.08.2024 (за серпень 2024 - 142 655,86 грн), № 104627 від 29.10.2024 (за жовтень 2024 - 763,07 грн) та № 126436 від 30.12.2024 (за грудень 2024 - 1 117,50 грн).
Суд також констатував, що відповідач не надав суду доказів оплати вартості наданих послуг у сумі 351 552,79 грн та не спростував доводи позивача, а заявлена позивачем до стягнення з відповідача заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов.
Суд зазначив, що за договором відповідач зобов'язаний був оплачувати послуги у строки, визначені договором (п. 4.7 договору), а тому відсутність оплати вказаного обсягу послуг є неналежним виконанням зобов'язання. При цьому суд керувався положеннями статей 74, 76- 79 та 86 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона має довести обставини, на які вона посилається, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, а також оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і їх сукупність.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено надання відповідачу послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у період з лютого 2020 року по грудень 2024 року на загальну суму 351 552,79 грн, а відповідач не довів їх оплату.
Оскільки зобов'язання з оплати має бути виконано у встановлений договором строк (п. 4.7 договору), а відповідач не виконав його належним чином, у нього виникла заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення у сумі 351 552,79 грн.
Вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів ЦАГС визнає обґрунтованими та погоджується з ними, виходячи з того, що позивач належно довів надання послуг і наявність заборгованості, а відповідач не надав доказів оплати, що відповідно до вимог процесуального законодавства дає підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Доводи апелянта про те, що ним не було отримано належним чином ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 про відкриття провадження у справі № 904/3827/25, оскільки позивач нібито умисно подав суду недостовірні контактні дані, через що відповідач був позбавлений можливості подати відзив і докази, що нібито порушило принципи змагальності та рівності сторін, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, виходячи з таких обставин і правових норм:
- копія ухвали від 28.07.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету ОСББ «Кедріна-53 А» 29.07.2025 о 12:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа;
- відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії рішення до електронного кабінету, а якщо рішення надіслано після 17:00 - наступного робочого дня, тому вручення ухвали відбулося належним чином;
- ухвалою від 28.07.2025 відповідачу встановлено строк на подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення, тобто до 13.08.2025 (включно), але відзив або клопотання про продовження строку в матеріалах справи відсутні, тобто відповідач не скористався своїм правом на захист;
- суд надав сторонам достатньо часу для подання відзиву, а відсутність відзиву не є підставою для скасування рішення, оскільки ч. 2 ст. 178 та ч. 9 ст. 165 ГПК України дозволяють вирішити справу за наявними матеріалами у разі неподання відзиву без поважних причин.
Отже, довід апелянта про неналежне вручення ухвали і позбавлення права подати відзив та докази є безпідставним.
Крім того, колегія суддів ЦАГС зазначає, що копія позовної заяви з додатками була надіслана позивачем на поштову адресу відповідача засобами поштового зв'язку разом із поданням позовної заяви до суду 15.07.2025 (а. с. 5, 6 т 1).
Також до направлення судом ухвали про відкриття провадження до електронного кабінету відповідача судом було здійснено направлення на адресу ОСББ «Кедріна-53 А» ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.07.2025, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 21.07.2025 о 18:18, що додатково підтверджує обізнаність відповідача про наявність спору у справі та можливість ознайомитися з матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Довід апелянта про одностороннє складання позивачем актів-рахунків, ненадання їх відповідачу та невідповідності вимогам договору щодо оформлення, їх неузгодженість з банківськими виписками, що підтверджують оплату послуг, колегія суддів вважає безпідставним та відхиляє з огляду на таке.
Судом досліджено та визнано доказами акти-рахунки за період з лютого 2020 року по грудень 2024 року.
Згідно з умовами договору № 15296 від 30.01.2020 (п. 4.3), саме водоканал визначає обсяг послуг на підставі даних реєстру та надає абоненту акти-рахунки приймання наданих послуг.
Відповідач не оскаржив належність та достовірність актів-рахунків належним чином, не надав суду першої інстанції відзиву, не подавав доказів про відсутність надання актів-рахунків, не надав жодних документів, які б підтверджували наявність оплати або інші підстави відмови від оплати, у зв'язку з чим суд був змушений керуватися наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України саме сторона, яка посилається на обставини, має їх довести.
Відповідач не довів фактів оплати, а тому ці твердження не можуть бути прийняті судом до уваги.
Суд першої інстанції правильно визначив предмет доказування і дав оцінку наданим доказам у межах цього предмета, зокрема: наявність договору № 15296 від 30.01.2020, фактичне надання послуг водопостачання та водовідведення у спірний період, наявність заборгованості та відсутність оплати з боку відповідача.
Вказані апелянтом банківські виписки не були належно подані та не можуть спростувати встановлені факти, оскільки не були подані до суду першої інстанції без поважних причин і, стосуються інших послуг або періодів, не пов'язаних зі спором, або були зараховані на погашення раніше виниклої заборгованості відповідно до призначення платежів та умов договору, тому не можуть спростувати встановлені факти заборгованості.
Крім того, за умовами договору № 15296 обов'язок отримання і повернення підписаних актів-рахунків або подання заперечень покладався особисто на відповідача (п. 4.3. Договору), а неповернення актів у встановлений строк свідчить про прийняття обсягу послуг та розміру нарахувань у повному обсязі.
Колегія суддів ЦАГС відхиляє довід апелянта про неналежну оцінку доказів та порушення ст. 236 і 238 ГПК України як необґрунтований.
У справі, яка розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції вирішив спір за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки відповідач не подав відзиву та не надав доказів, що спростовували позовні вимоги.
Суд дослідив наявні у справі письмові докази (акти-рахунки) і на їх підставі встановив наявність заборгованості відповідача за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення.
Статті 236 і 238 ГПК України визначають порядок оцінки доказів і мотивації рішення, проте вони не передбачають обов'язку суду проводити додаткові процесуальні дії або «досліджувати реальний стан розрахунків», якщо відповідач не подав жодних документів і не оскаржив достовірність наданих актів-рахунків.
Суд оцінював докази за внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку, а оскільки відповідач не довів обставини, на які посилається лише в суді апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 74 ГПК), колегія суддів не має підстав для їх врахування. Відтак, довід апелянта про нібито допущене судом першої інстанції порушення норм щодо оцінки доказів є безпідставним.
Отже, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 у даній справі є законним і обґрунтованим. Відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.
Колегія суддів ЦАГС дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, надав належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
7. Щодо розподілу судових витрат.
Витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кедріна 53-А» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 у справі № 904/3827/25 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кедріна 53-А».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26.01.2026.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов