про залишення апеляційної скарги без руху
26 січня 2026 року м.Харків Справа № 922/2120/25
Східний апеляційний господарський суд у складі суддіТарасової І.В.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№86Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Строй» на рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у справі №922/2120/25 (повний текст рішення складено та підписано 23.10.2025 суддею Бураковою А.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Строй», м.Харків ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Фінанс», м.Харків,
про стягнення 1067841,81 грн,-
Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Строй», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Фінанс» (відповідачі) про стягнення з відповідачів грошових коштів у сумі 1067841,81 грн, з яких: 579993,60 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі; 411146,04 грн - інфляційні нарахування; 76702,17 грн - 3 % річних. Також, позивач просив суд стягнути судовий збір з відповідачів за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у справі №922/2120/25 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Строй», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Фінанс» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 579993,60 грн; 411146,04 грн інфляційних нарахувань; 76702,17 грн 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Строй» на користь Харківської обласної прокуратури 6407,05 грн судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Фінанс» на користь Харківської обласної прокуратури 6407,05 грн судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Строй» подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у справі №922/2120/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Одночасно з апеляційною скаргою надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у справі №922/2120/25, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого строку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2120/25 та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2120/25.
22.01.2026 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 1 ст.2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду; складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Суд зазначає, що статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Як зазначено вище, в апеляційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване рішення повністю, яким задоволені позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1067841,81 грн на користь Харківської міської ради та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ураховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у справі №922/2120/25, яке заявник оскаржує повністю, складає: 1067841,81 грн х 1,5% х 150% = 24026,44 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі-застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі - через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 19221,15 грн (24026,44 грнх0,8).
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі судовий збір підлягає сплаті у сумі 19221,15 грн.
До апеляційної скарги надано квитанцію №346R-4B3S-QQ6E від 13.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 9610,58 грн.
Відтак, заявником апеляційної скарги не доплачено судовий збір у розмірі 9610,58 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи убачається, що оскаржуване рішення у даній справі ухвалено 13.10.2025 суддею Бураковою А.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області за відсутності представника ТОВ «Еліт Буд Строй», повний текст рішення складено 23.10.2025.
Копія рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у справі №922/2120/25 надіслана ТОВ «Еліт Буд Строй» поштою, оскільки ТОВ «Еліт Буд Строй» не мало електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», за належною адресою: 61001, м.Харків, вул.Рижівська, буд.9 (така адреса міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), та зазначена самим заявником в апеляційній скарзі, та повернулась до господарського суду 29.10.2025 з довідкою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується матеріалами справи (а.с.178-180).
Суд також зазначає, що позов у даній справі з доданими до нього документами направлявся прокурором за належною адресою (а.с.19), копія ухвали Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у даній справі про відкриття провадження також направлялась за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулась до суду з довідкою АТ» Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.80-81), розгляд справи відкладався, про що суд повідомляв ТОВ «Еліт Буд Строй» ухвалами суду від 14.07.2025, 24.07.2025, 25.08.2025, 18.09.2025, які також повернулись до суду першої інстанції з довідкою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.105-109, 128-132, 146-148), також суд направляв телефонограму ТОВ «Еліт Буд Строй» про розгляд справи №922/2120/25 за телефоном, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак телефонограма не прийнята через недійсність номера телефону (а.с.140).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20.
Крім того, за змістом ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що 24.10.2025 забезпечено надання загального доступу до оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 у даній справі.
Відповідно до частини 5 ст.242 Господарського процесуального кодексу України Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 5 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з урахуванням приписів зазначених процесуальних норм, суд зазначає, що датою вручення заявнику апеляційної скарги копії оскаржуваного рішення є 29.10.2025, відтак, останнім днем двадцятиденного строку, визначеного частиною 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України, є 18.11.2025.
Проте апеляційну скаргу подано 13.01.2026, тобто, двадцятиденний строк з моменту отримання копії оскаржуваного рішення заявником також пропущено.
Частиною 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Згідно з частиною 3 ст.256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
З наведеного убачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 зауважив, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
У даній справі №922/2120/25 апелянт посилається на те, що ТОВ «Еліт Буд Строй» не знало про заявлений позов, повідомлення про виклик до суду не отримувало, як і не отримувало рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 та не було зареєстроване у підсистемі «Електронний суд», і лише 30.12.2025 банк повідомив про арешт коштів ТОВ «Еліт Буд Строй» на виконання рішення суду, після чого з реєстру судових рішень ТОВ «Еліт Буд Строй» стало відомо про існування рішення суду, тому вважає, що датою отримання рішення суду є 30.12.2025 та просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення на підставі частини 2 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Зі змісту вказаної норми, з якою кореспондуються положення частини 3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, убачається, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами (у тому числі, у господарському процесі) розглядаються як дії самої юридичної особи.
Суд зазначає, що перший відповідач є рівноправним учасником судового процесу, якому прокурором надсилались копія позовної заяви з додатками та господарським судом судові рішення у даній справі, тому, як свідчать матеріали справи, господарський суд належним чином повідомляв першого відповідача про хід розгляду справи за правилами, передбаченими статтями 174, 242 Господарського процесуального кодексу України, а скаржник своїми аргументами не спростував цей факт.
Відтак, недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням заявника, оскільки останній повинен забезпечити отримання поштової кореспонденції за місцем реєстрації юридичної особи -ТОВ «Еліт Буд Строй» та опікуватись станом розгляду судової справи.
Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що про дану справу ТОВ «Еліт Буд Строй» дізналось саме 30.12.2025.
З огляду на викладене, суд не може визнати наведені першим відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.
За положеннями частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом розмірі, а також визнання судом підстав, вказаних заявником, неповажними, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Буд Строй» залишити без руху.
Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І.В. Тарасова