ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3745/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Погрібна С.О.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А": Погрібна С.О.,
від ОСОБА_2 : Погрібна С.О.,
від ОСОБА_3 : Погрібна С.О.,
від ОСОБА_4 : Погрібна С.О.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС груп менеджмент": Бужор А.Ю.,
від Акціонерного товариства "Херсонобленерго": Анісімов В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
заяву представника позивачів - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід колегії суддів
при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 року про призначення експертизи та зупинення провадження, повний текст якої складено 03.11.2025, суддя в І інстанції Літвінов С.В.,
у справі №916/3745/25
за позовом:
1. ОСОБА_1 ;
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А";
3. ОСОБА_2 ;
4. ОСОБА_3 ;
5. ОСОБА_4
до відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС груп менеджмент";
2.Акціонерного товариства "Херсонобленерго"
про солідарне стягнення коштів
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРИДІАН А", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" та Акціонерного товариства "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО", у якій просили суд:
-стягнути солідарно з ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" та АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан А" суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в розмірі 3 235 758 грн. 66 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 606 948 грн. 23 коп.
-стягнути солідарно з ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" та АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на користь ОСОБА_1 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в розмірі 393 515 грн. 44 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 73 813 грн. 76 коп.
-стягнути солідарно з ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" та АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на користь ОСОБА_2 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в розмірі 453 0146 грн. 39 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 849 743 грн. 33 коп.
-стягнути солідарно з ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" та АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на користь ОСОБА_3 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в розмірі 1 935 0426 грн. 64 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 3 629 661 грн. 05 коп.
-стягнути солідарно з ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" та АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на користь ОСОБА_4 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в розмірі 8 426 454 грн. 85 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 1 580 594 грн. 35 коп.
Позов обгрунтований тим, що під час процедури обов'язкового продажу акцій АТ «Херсонобленерго» (squeeze-out) наглядовою радою емітента та заявником публічної безвідкличної вимоги - ТОВ «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» - була визначена та застосована занижена ринкова ціна акцій, що порушує права міноритарних акціонерів. Складаючи Звіт про оцінку ринкової вартості 1 простої іменної акції АТ «Херсонобленерго» у складі 100% статутного капіталу товариства станом на 08.12.2020 (остання дата проведеної оцінки і дані цієї оцінки збігаються з даними Звіту складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Ф.К.ТИТАН» у розмірі 1,88 грн за одну просту іменну акцію), СОД - «Ф.К.ТИТАН» використовував лише порівняльний та дохідний підходи.
Такі дії, на переконання позивачів, були спрямовані на примусовий викуп акцій за несправедливою ціною та призвели до недоплати Позивачам компенсації. У зв'язку з цим у емітента, заявника вимоги та пов'язаних осіб виник солідарний, неподільний обов'язок з доплати справедливої вартості примусово вилучених акцій та відшкодування завданих збитків. Внаслідок недоплати з 15.02.2021 Відповідачі безпідставно користуються грошовими коштами Позивачів, що є підставою для стягнення відповідно до ст. 1212, 541, 543 та 625 ЦК України.
На думку позивачів, при сквіз-ауті має визначатися вартість 1 акції у складі 100% пакета, тобто вартість усього товариства як цілісного майнового комплексу. Для цього позивачі застосували майновий (балансовий) підхід: власний капітал АТ «Херсонобленерго» (у відповідності до даних річної фінансової звітності АТ «Херсонобленерго» за 2020 рік (чисті активи) Товариства складав 4 397 215 000,0 грн) поділити на загальну кількість акцій (178 895 040 шт. акцій). У результаті отримав вартість 24,58 грн за одну акцію, яку вважає справедливою, а різницю з виплаченою ціною - недоплатою. При цьому позивачі просять доплатити різницю між справедливою (24,58 грн) і фактично сплаченою ціною; застосувати подвійну компенсацію (як санкцію за порушення процедури: 24,58 грн х2); здійснено нарахування інфляційних втрат, 3% річних.
Ухвалою місцевого господарського суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
13.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, у який заявник просив на вирішення експертів Київського відділення Львівського НДІСЕ поставити наступне питання:
- Яка вартість однієї акції АТ "Херсонобленерго" визначена за майновим методом станом на 08.12.2020?
- Яка ринкова вартість однієї акції АТ "Херсонобленерго" станом на 08.12.2020?
- Якому методу оцінки має бути надана перевага з метою визначення ринкової вартості однієї акції АТ "Херсонобленерго" станом на 08.12.2020?
Відповідач зазначає, що необхідність призначення судової економічної експертизи обумовлена потребою у визначенні справедливої (ринкової) вартості однієї акції АТ «Херсонобленерго» станом на 08.12.2020 з дотриманням обов'язкових вимог законодавства та усталених правових висновків Верховного Суду щодо процедури squeeze-out. Зокрема, відповідно до постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, справедливою ціною викупу є найбільша з вартостей, визначених із застосуванням різних методів оцінки, а оцінці підлягає одна акція у складі 100 % пакета акцій із обов'язковим застосуванням Національного стандарту №3 та Методики комплексних експертних досліджень.
З огляду на те, що визначення такої вартості потребує спеціальних економічних знань, зокрема застосування майнового, порівняльного та дохідного підходів без використання контрольної знижки, встановлення справедливої ціни акцій у цій справі є можливим виключно шляхом проведення судової експертизи. Це відповідає сформованій та обов'язковій для застосування судовій практиці Верховного Суду у спорах щодо примусового викупу акцій.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у справі №916/3745/25 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС груп менеджмент" про призначення судової економічної експертизи задоволено частково.
Призначено у справі № 916/3745/25 судову економічну експертизу. Проведення судової експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса, 65026).
На вирішення судової економічної експертизи поставлено питання:
- Яка вартість однієї акції АТ "Херсонобленерго" визначена за майновим методом станом на 08.12.2020?
- Яка ринкова вартість однієї акції АТ "Херсонобленерго" станом на 08.12.2020?
- Якому методу оцінки має бути надана перевага з метою визначення ринкової вартості однієї акції АТ "Херсонобленерго" станом на 08.12.2020?
Витрати по оплаті проведення судової комплексної експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС груп менеджмент". Зобов'язано сторін на вимогу експерта надати у його розпорядження документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи. Попереджено судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України. Провадження у справі № 916/3745/25 - зупинено. В іншій частині клопотання відмовлено. Матеріали справи № 916/3745/25 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса, 65026) для проведення експертного дослідження.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у справі №916/3745/25 скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 у справі №916/3745/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у справі №916/3745/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, оформлених відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення останніх іншим учасникам процесу - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали. Попереджено учасників процесу про наслідки подання відзивів на апеляційну скаргу, а також письмових заяв чи клопотань не у строк, встановлений судом, у вигляді їх залишення без розгляду.
15.12.2025 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у справі №916/3745/25.
Вказана заява обґрунтована тим, що позовна заява у цій справі була подана 11.09.2025, суд першої інстанції від самого початку розподілу справи до розгляду очевидно застосовував процесуальні механізми з метою затягування розгляду справи в інтересах Відповідачів, а також спостерігається, що такі ж механізми продовжують застосовуватись і на стадії апеляційного розгляду справи, тому у Позивачів у цій справі №916/3745/25 виникли сумніви щодо неупередженості колегії суддів та їх спроможності вирішувати справу справедливо у відповідності до завдання та принципів господарського судочинства.
Позивач зазначив, що підтвердженням щодо можливого впливу на суддів з боку Відповідачів можуть слугувати журналістські розслідування стану речей, пов'язаних із корупційними скандалами в енергетичній системі, розкриття чим займаються державні призначенці на ключових посадах, які впливають не тільки на судові органи, однак і на експертні установи.
На переконання позивача, існують небезпідставні побоювання щодо штучного затягування розгляду апеляційної скарги даною колегією суддів та розгляду такої апеляційної скарги в інтересах Відповідачів, в умовах великих можливостей Відповідачів впливати на суддів. Як свідчить ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 у справі №916/3745/25, станом на теперішній час (15.12.2025) апеляційна скарга до розгляду не призначена, судом надано Відповідачам 10-денний строк для підготування відзиву на апеляційну скаргу. Протягом встановленого строку відзив на апеляційну скаргу Відповідачами не наданий, що свідчить про впевненість Відповідачів про долю поданої Позивачами апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Ярош А.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду справи №916/3745/25 з огляду на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. При цьому не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що позовна заява у цій справі була подана 11.09.2025, а суд першої інстанції від самого початку розподілу справи до розгляду застосовував процесуальні механізми з метою затягування розгляду справи в інтересах Відповідачів, адже процесуальні дії місцевого господарського суду щодо розгляду спору в суді першої інстанції не мають жодного відношення щодо апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 у справі №916/3745/25.
Після передачі справи №916/3745/25 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Ярош А.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду справи №916/3745/25 у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.12.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Ярош А.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду справи №916/3745/25 - відмовлено.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 призначено справу №916/3745/25 до розгляду на 15.01.2026 об 13:00.
15.01.2026 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник позивачів адвокат Погрібна Світлана Олександрівна в судовому засіданні заявила усне клопотання про оголошення перерви в розгляді даної справи на іншу дату з метою надання представнику часу для підготовки та подання нової заяви про відвід колегії суддів.
Протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.01.2026 оголошено перерву в розгляді даної справи на 19.01.2026 о 13:45.
19.01.2026 вдруге від представника позивачів - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни надійшла заява про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду Ярош А.І., Принцевській Н.М., Дібровій Г.М.
Вказана заява обґрунтована тим, що у судовому засіданні, представник позивачів з метою донесення до колегії суддів про необхідність розгляду процесуального питання щодо призначення експертизи в комплексі існуючої проблеми з урахуванням системної моделі поведінки Відповідачів у справі, підготувала доповідь з посиланням на інші судові справи та факти, однак під час доповіді колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, яка розглядає дану справу двічі перебивала представника позивачів, змушувала сконцентруватись на вузькому питанні - призначення експертизи, без врахування інших обставин справи, побічно висловилась про необхідність у призначенні експертизи в умовах відсутності в матеріалах справи звіту суб'єкта оціночної діяльності. Натомість, питання щодо призначення експертизи не є суто технічним процесуальним питанням, а має розглядатися крізь призму матеріального права, історії спору, фактичних обставин справи. При цьому суд не може діяти як «автомат» для призначення експертиз, а має виконувати роль арбітра, який оцінює доцільність витрачання часу та коштів сторін.
В судовому засіданні 19.01.2026 брали участь представники учасників справи.
Представник позивача наполягав на задоволенні заяви про відвід, апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали. Представники відповідачів заперечували проти заявленого представником позивачів відводу та апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абз. 1). Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (абз. 2).
Оскільки заява про відвід надійшла до суду в день судового засідання, така заява про відвід в силу приписів абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається судом, який розглядає дану справу.
Заявник наполягає на своїх сумнівах у неупередженості, об'єктивності та безсторонності колегії суддів.
Перевіривши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Ярош А.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду справи №916/3745/25, колегія суддів дійшла таких висновків.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 35 вказаного Кодексу суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Судова колегія зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання певних обставин тими обставинами, про які йдеться в наведеній вище нормі цього Кодексу, належить саме до повноважень Верховного Суду.
Водночас частиною 4 статті 35 вказаного Кодексу передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З цього питання Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України").
Господарський процесуальний Кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Колегія суддів вважає, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, ґрунтуються на припущеннях, не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості суддів та могли би бути підставою для їх відводу в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
У даному випадку, доводи, викладені відповідачем у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Ярош А.І., Діброви Г.І., Принцевської Н.М., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника чи особисту прихильність до інших учасників справи, при цьому заявником не доведено і наявності факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями судді із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення у даній справі.
Наведені заявником доводи носять виключно суб'єктивний характер та засновані на особистих припущеннях останнього. Водночас, як вже було вказано вище, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, у тому числі і прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Щодо незгоди заявника з процесуальними рішенням судової колегії, які здійснюються при розгляді даної справи, то частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України, імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Судова колегія зазначає, що на території України оголошено воєнний стан з 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли РФ населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне також зауважити, що Господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Під добросовісністю у процесуальних правовідносинах необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборону зловживати наданими правами.
Обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам справи, а також не всупереч завданням господарського судочинства. Отже добросовісність при реалізації процесуальних прав і повноважень включає в себе, зокрема, неприпустимість зловживання своїм правом, яку пунктом 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України віднесено до однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства. Такі ж положення закріплені в частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Перелік дій, що можуть бути визнані за статтею 43 Господарського процесуального кодексу України зловживанням процесуальним права, не є вичерпним, отже суд може визнати зловживанням процесуальними правами також інші дії, які мають відповідну спрямованість.
Зловживання - це особливий різновид процесуального порушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав.
Проявом наведеного може бути протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які ззовні відповідають вимогам процесуальних норм, але здійснюються з корисливим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя та/або інтересам учасників справи чи недобросовісна поведінка в інших формах.
Отже, особливість зловживання правом полягає в тому, що особа використовує ззовні законні способи задоволення своїх потреб, тобто обґрунтовує правомірність здійснення свого суб'єктивного права для досягнення та реалізації "нібито законних цілей", однак насправді особа переслідує приховані цілі, які не відповідають змісту, призначенню права та суперечать принципам права.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Подібна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 910/4109/22..
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
У пункті 102 постанови від 18.08.20022 у справі № 9901/388/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що саме з метою виконання завдання судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Отож якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню судочинства.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, працівників його апарату , осіб, які не беруть участі в судовому процесі.
Зміст права на справедливий суд не сумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо.
З огляду на викладене Суд вважає, що заявником не наведено обґрунтованих підстав вважати суддів упередженими чи необ'єктивними, оскільки всі доводи, що викладені у заяві представника позивачів, є припущеннями заявника.
Враховуючи, що заява про відвід є необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні.
Керуючись ст. ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивачів - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Ярош А.І., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду справи №916/3745/25.
Повний текст ухвали складено 26.01.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська