справа № 991/4218/25
провадження №21-з/991/1/26
21 січня 2026 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення - захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , про роз'яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2025 року,
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2025 року задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2025 року про повернення прокурору обвинувального акта із зміненим обвинуваченням в кримінальному провадженні №52024000000000356 від 11 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366-2 КК, скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
21 грудня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , в якій він просив роз'яснити ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2025 року у частині складу суду, який повинен здійснити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання після скасування ухвали судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2025 року.
До початку розгляду поданої захисником заяви, 29 грудня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 надійшло доповнення до його заяви про роз'яснення судового рішення, в якому він просив роз'яснити ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2025 року у частині визначення чіткої норми КПК, закону України «Про прокуратуру» чи будь-якого нормативно-правового акту, яка наділяє прокурора на зміну обвинувачення на стадії підготовчого судового засідання та яким чином описані в ухвалі від 21 жовтня 2025 року висновки суду співвідноситься з вимогами ст.19 Конституції України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні подану ним заяву про роз'яснення судового рішення підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Прокурор у судовому засіданні у задоволенні заяви просив відмовити з підстав незазначення захисником обґрунтованих обставин, що свідчать про те, що судове рішення є незрозумілим.
Перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За положеннями ч.1 ст.380 КПК якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості його і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. У заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в рішенні є незрозумілим, у чому полягає незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань та найголовніше - як це впливає на неможливість реалізації судового рішення.
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Аналізуючи зміст ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2025 року колегія суддів вважає, що судове рішення викладено в доступній для його розуміння формі, мотиви прийняття такого рішення є доступними для сприйняття, не допускають подвійного тлумачення, в ухвалі містяться посилання на відповідні положення закону та судову практику, якими керувалась колегія суддів, а резолютивна частина судового рішення містить зрозумілий висновок.
Так, резолютивну частину постановленої 21 жовтня 2025 року ухвали викладено ясною, зрозумілою літературною мовою з використанням сталої в понятійному сенсі термінологією, яка унеможливлює різне її тлумачення. Мотиви суду, на підставі яких він дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, відображені у мотивувальній частині цієї ухвали.
Ухвала від 21 жовтня 2025 року не потребує залучення до її виконання будь-яких суб'єктів, в тому числі захисника (заявника) або особи, яку вона захищає, а її реалізація та виконання мають здійснюватися виключно судом першої інстанції.
Проте, у поданій заяві про роз'яснення судового рішення не йдеться про виникнення у захисника або особи, яку він захищає, труднощів під час виконання ухвали суду апеляційної інстанції. Разом з тим захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 у своїй заяві зазначає на відсутність у резолютивній частині ухвали формулювання щодо складу суду першої інстанції, що на його думку обумовлює її неоднозначне та різне розуміння з боку учасників кримінального провадження. В обґрунтування зазначеного посилається на заяву прокурора про відвід судді, який мотивовано тим, що після скасування ухвали від 12 вересня 2025 року було здійснено передачу матеріалів раніше визначеному складу суду. а не здійснено визначення іншого складу суду. В доповненнях до заяви про роз'яснення судового рішення захисник просить роз'яснити судове рішення, шляхом визначення чіткої норми КПК, закону України «Про прокуратуру» чи будь якого нормативно-правового акту, яка наділяє прокурора на зміну обвинувачення на стадії підготовного судового засідання та надання відповіді на питання яким чином висновки суду, описані в ухвалі від 21 жовтня 2025 року співвідноситься з вимогами ст.19 Конституції України.
Такі посилання захисника у заяві на вказані обставини, які на його думку потребують роз'яснення, не є належною підставою для роз'яснення судового рішення від 21 жовтня 2025 року, доводи про необхідність роз'яснення рішення саме через незрозумілість складу суду, так само як і співвідношення висновків суду апеляційної інстанції щодо застосованих нормативно-правових актів та положень Конституції України, не свідчать про наявність перешкод для виконання цієї ухвали, а відтак не є обставинами, що унеможливлюють та/або свідчать про неможливість виконання судового рішення.
В той же час колегія суддів зауважує, що визначення складу суду відбувається на підставах та поряду, передбаченому лише ст.35 КПК, з урахуванням особливостей, закріплених в КПК, визначення складу суду будь-яким іншим чином, в тому числі шляхом надання судом вищої інстанції роз'яснень з цього питання, знаходиться поза межами повноважень такого суду та суперечить зазначеній у КПК процедурі.
Відтак, посилання заявника зводяться до необхідності роз'яснення Закону, а саме положень КПК та інших нормативно-правових актів, застосованих судом апеляційної інстанції при постановлені судового рішення, а також тих, що закріплюють порядок визначення складу суду, що у свою чергу не відповідає та суперечить цілям, на досягнення яких законодавець у ст.380 КПК передбачив можливість та необхідність роз'яснення саме судового рішення, а не Закону.
Таким чином колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що в ухвалі від 21 жовтня 2025 року дотримані вимоги ст.372 КПК, рішення про скасування ухвали судді Вищого антикорупційного суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання не допускає різночитання та є зрозумілим для виконання, мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, у достатньому обсязі зазначені в ухвалі колегії суддів.
За таких обставин на даному етапі кримінального провадження роз'яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2025 року саме таким чином, на якому наполягав заявник, матиме наслідком не лише недопустиме втручання з боку суду апеляційної інстанції у діяльність суду першої інстанції щодо визначення складу суду, але й підміну інституту роз'яснення судового рішення наданням тлумачень та роз'яснень щодо застосованих судом нормативно-правових актів під час ухвалення судового рішення, що не передбачено чинним КПК, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та роз'яснення ухвали суду, у зв'язку з чим, керуючись статтями 372, 380 КПК, колегія суддів
У задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 жовтня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3