печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45223/25-ц
пр. 2-9328/25
(заочне)
14 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сіренко С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами 08.09.2007, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 645.
Зазначає, що у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовної заяви вказує, що подружнє життя у сторін фактично припинилось з червня 2020 року через різні погляди на подружні обов'язки та сімейне життя, спільне господарство не ведуть та проживають окремо. Посилаючись на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам, позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити, а шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 07.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивачка не з'явилась, до суду, від представника позивача, надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, вимоги представник підтримала, просила задовольнити з викладених обставин.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд справи у власному електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного документа.
З огляду на зазначене, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином. Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місці Києві 08.09.2007, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 645. Прізвище після державної реєстрації дружини змінено на ОСОБА_2 .
Позивачка бажає розірвати шлюб, на розірванні шлюбу наполягає.
Договором від 18.12.2020 сторони домовилися про участь у вихованні та сплату аліментів на дітей.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючи що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, відтак, суд приходить висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Розподіляючи судові витрати, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274, 280 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений 08.09.2007 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 08.09.2007відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 645 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати з оплати судового збору у сумі 1211,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 14.01.2026.
Суддя Ю. Г. Головко