Справа № 752/16777/25
Провадження №: 2-з/752/11/26
про відмову у зустрічному забезпеченні
26 січня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єгорова Д.С. про застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський юридичний департамент» про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна шляхом визнання права власності, витребування майна та встановлення порядку виконання рішення суду,
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський юридичний департамент» про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна шляхом визнання права власності, витребування майна та встановлення порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.06.2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.07.2025 року замінено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.06.2025 у справі № 752/14144/25 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 896743880000), яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , на заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації (в тому числі територіальним органам Міністерства юстиції України, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 896743880000).
15.01.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Єгоровим Д.С. подано заяву про застосування зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання позивача ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва грошові кошти і сумі 100 000 грн.
Заява мотивована тим, що у позивача ОСОБА_2 (НОКПП НОМЕР_1 ) відсутнє будь-яке нерухоме майно на території України, відсутні відомості щодо наявності у позивача реєстрації місця проживання на території України. Адреса, що зазначена позивачем у позовній заяві є адресою гуртожитку без відомостей щодо квартири, кімнати, приміщення тощо, в якій позивач безпосередньо проживає.
Дослідивши заяву про зустрічне забезпечення та матеріали цивільної справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Частинами 4, 5 ст. 154 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Згідно частини 6 статті 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення (ч. 7 ст. 154 ЦПК України).
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення (ч. 8 ст. 154 ЦПК України).
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення (ч. 9 ст. 154 ЦПК України).
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення (ч.10 ст. 154 ЦПК України).
Як вбачається із заяви представника відповідача, оскільки у позивача ОСОБА_2 (НОКПП НОМЕР_1 ) відсутнє будь-яке нерухоме майно на території України, відсутні відомості щодо наявності у позивача реєстрації місця проживання на території України, адреса, що зазначена позивачем у позовній заяві є адресою гуртожитку без відомостей щодо квартири, кімнати, приміщення тощо, в якій позивач безпосередньо проживає, наявні підстави для зустрічного забезпечення.
До заяви надано Інформацію з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 , згідно якого пошук за частковим співпадінням - відомості відсутні.
У постанові Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі № 487/4873/20 зазначено, що, виходячи із системного тлумачення норм частин першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви про зустрічне забезпечення, суд дійшов до висновку, що представником відповідача не подано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підтвердження тих обставин, що майновий стан позивача або будь-які його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Не доведений факт відсутності у позивача зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна (слід зауважити, що це може бути як рухоме так і нерухоме майно), що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Оскільки позивачем у поданому позові ставиться питання про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна шляхом визнання права власності, витребування майна, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд вважав обґрунтованим існування ризиків відчуження спірної квартири, що може у майбутньому утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача, тому на квартиру судом було накладено арешт.
Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 154, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єгорова Д.С. про застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський юридичний департамент» про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна шляхом визнання права власності, витребування майна та встановлення порядку виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.О. Митрофанова