Справа №638/714/26
Провадження № 2/638/2019/26
23 січня 2026 року м.Харків
Суддя Шевченківський районного суду міста Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - адвоката Керімова Аліка Заміровича (Харківська обл., с-ще Нова Водолага) до Ізюмської міської ради Харківської області (Харківська обл., м.Ізюм, пл.Центральна, 1), треті особи: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Міністерство оборони України (м.Київ, пр-т Повітряних Сил, 6), про встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,-
ОСОБА_1 звернулась до суду, через свого представника - адвоката Керімова А.З., за допомогою системи «Електронний суд» з позовною заявою до Ізюмської міської ради Харківської області, та просила суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме:
1)встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з жовтня 2016 року по 18.07.2025;
2)встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно змісту позовної заяви встановлення фактів проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу та перебування фізичної особи на утриманні, їй необхіно для можливості реалізації права ґна призначення одноразової грошової допомоги, компенсаційних сум у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, оформлення пенсії по втраті годувальника, реалізацію спадкових прав.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною собою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 1331.20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
До позовної заяви додано копію квитанції №6723-0536-5341-7963 від 30.09.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211.20 грн.
Разом з тим суд звертає увагу, що квитанція №6723-0536-5341-7963 від 30.09.2025 вже використана позивачем при поданні позову до суду (справа № 638/19693/25), у відкритті провадженні якого відмовлено ухвалою від 13 жовтня 2025 року.
На підставі вищевикладеного, позивачу чи представнику позивача необхідно сплатити судовий збір за заявлені позивачем дві позовні вимоги у розмірі 1064.96 грн. за кожну, на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, рахунок отримувача UA338999980313191206000020653, код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати до суду квитанції про його сплату.
Крім того, порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» (далі - Закон).
Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Так, згідно ч. 2 ст. 2-1 Закону, контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п. 1 глави 13 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Пунктом 3 глави 13 Наказу № 296/5 від 22.02.2012 визначено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно п. 1 глави 14 Наказу № 296/5 від 22.02.2012, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Тобто, законодавцем визначено, що спадкоємці мають звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, на підставі якої той заводить спадкову справу, а у випадку неможливості оформити процедуру спадкування та видати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус зобов'язаний відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що він виносить відповідну постанову. Вказана відмова нотаріуса є підставою для звернення до суду.
Згідно з положеннями ст. 66, 67 Закону, на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних спадкових прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, особа вправі звернутися до суду із заявою, у тому числі й про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. В протилежному випадку - дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику в справах про спадкування" роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до нотаріальної контори та відповідно, відсутня постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Крім того, відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) (абзац перший пункту 4.6 розділу IV Положення).
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців в період воєнного стану визначений наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 N 45 "Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану".
Частиною шостою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Міністерство оборони України як спеціально уповноважений суб'єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 21 постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року N 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у разі встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу чоловіка та жінки та факту перебування заявниці як фізичної особи на утриманні загиблого військовослужбовця, заявниця набуває право на отримання одноразової грошової допомоги.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (пункт 6статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Посадові особи, відповідальні за оформлення документів на виплату компенсаційних сум та одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", призначаються наказами керівників обласних ТЦКСП (абзац п'ятнадцятий підпункту 2 пункту 4.3 розділу IV Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року N 530 (з відповідними змінами), далі - Положення).
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП (абзац шостий пункту 4.6 розділу IV Положення).
Відтак відповідні органи Міністерства оборони України та обласні ТЦКСП здійснюють повноваження з оформлення, подання документів та прийняття рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.
Проте, як відповідача Міністерство оборони України до справи не залучено, хоча вирішуване питання стосується його прав та обов'язків. Відповідно до норм постанови КМУ №168 рішення щодо призначення (відмови в призначенні) одноразової грошової допомоги приймає комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Також, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Міністерства оборони України та відповідно, відсутнє рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Крім того, в позовній заяві зазначено, що у позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 є двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказані особи, повинні бути залучені до розгляду справи як особи на права та обов'язки яких може вплинути рішення по справі, як отримувачів одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_2 та осіб які також мають право на спадкування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу та представнику позивача строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Керімова Аліка Заміровича до Ізюмської міської ради Харківської області, треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.І. Теслікова