справа № 619/2800/17
провадження № 1-кп/619/15/26
іменем України
20 січня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі кримінальне провадження, за №32017220000000143 від 28.08.2017, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Черкаська Лозова, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України,-
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України.
Згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, з 11.12.1998, який перебуває на обліку Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківський області, всупереч вимог п. 1.1, п. 1.6 п. 1 Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджених Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №19 від 16.01.1997, Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Наказом Кабінета Міністрів України №1442 від 20.12.1997, Постанови КМУ «Про затвердження переліків підприємств з усіма стадіями технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, що мають право виробляти бензини моторні сумішеві із вмістом етил-трет бутилового ефіру або з добавками на основі біоетанолу» №1375 від 05.12.2007, маючи умисел на незаконне виготовлення підакцизних товарів, бензину та дизельного пального, для їх подальшого збуту, з метою отримання неконтрольованого державою доходу у період часу з 2016 року по 16.02.2017 рік, у пристосованому для незаконного (нелегального) виробництва бензину та дизельного пального комплексі, складі нафтопродуктів, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом відкриття підпільного цеху з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво здійснював незаконне виготовлення бензину та дизельного пального, шляхом змішувания в орендованих металевих ємностях різних рідин, які включають до свого складу етиловий спирт, вуглеводні бензинової фракції, -металіну (ММА), метилтретбутиловий ефір (МТБЕ) та ін., які у подальшому зберігав з метою збуту та збував.
Так, ОСОБА_5 з метою здійснення незаконної діяльності з виготовления бензину та дизельного пального, для їх подальшого зберігання з метою збуту та отримання неконтрольованого державою доходу фактично використовував у період часу з 2016 року по 16.02.2017рік, комплекс, склад нафтопродуктів, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та авто-заправну станцію, за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_5 , відкривши за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Центральна, 3-А, підпільний цех, у своїй незаконній діяльності з виготовления бензину та дизельного пального, шляхом змішування в орендованих металевих ємностях використовував різні рідини, які включають до свого складу етиловий спирт, вуглеводні бензинової фракції, -металіну (ММА), метилтретбутиловий ефір (МТБЕ) та ін., які виявлені в ході проведення обшуку 19.09.2016 на території комплексу, складу нафтопродуктів за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час проведення обшуку 19.09.2016 на території комплексу, складу нафтопродуктів за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_5 , виявлено та вилучено: чотири резервуара об'ємом 60 м3 заповнені рідинами з нафтопродуктами.
Згідно з висновків судової експертизи по дослідженню нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів та судово-товарознавчої експертизи №9923 від 23.12.2016, а також висновків комплексної судової експертизи по дослідженню нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів та судово-товарознавчої експертизи №9924/9928 від 23.12.2016, проведених Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. зас. проф. Бокаріуса, рідини в резервуарах об'ємом 60 м3 віднесені експертом до наступних товарних позицій за УКТЗЕД: 1) товарної підпозиції 2707 50 «інші суміші ароматичних вуглеводнів, з яких 65% об'ємних одиниць або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250°С за методом, визначеним згідно з ASTM D 86», 2) товарної підпозиції 2710 12 «легкі дистиляти», являє собою легку дистилятну фракцію, містить більш 70% вуглеводнів бензинової фракції, 10,6% етилового спирту, 3,019% N-металіну (ММА), які можуть використовуватися у якості добавок антидетонаторів у автомобільних бензинах, при виготовлені даного зразку використовувалось змішування вуглеводневих фракцій з етиловим спиртом та ММА. Також виявлена рідина, яка являє собою органічну речовину - метилтретбутиловий ефір (МТБЕ) зі слідами вуглеводнів бензинової фракції С5-С10. МТБЕ може використовуватися для підвищення октанового числа бензину.
Також згідно висновків зазначеної експертизи судовим експертом визначені рідини, які являють собою суміш, переважно, ароматичних вуглеводнів толуолу, ксилолів, етилбензолу, триметилбензолів, метилбензолів з домішками вуглеводнів бензинової фракції та суміш на основі спиртів (переважно стилового) з домішками ізобутилового спирту зі слідами вуглеводнів бензинової фракції, a також органічна речовина метилтретбутиловий ефір зі слідами вуглеводнів бензинової фракції.
Продовжуючи свою злочинну діяльність за допомогою вищевказаного обладнання, тари, ємностей тощо, на території вище зазначеного комплексу ОСОБА_5 виготовив бензин та дизельне паливо, які були виявлені та вилучені 16.02.2017, у ході проведення обшуку комплексу, складу нафтопродуктів за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: резервуар з рідиною з характерним запахом паливно-мастильних матеріалів, ємністю 800 літрів, а також у ході проведення того ж дня обшуку на території АЗС, яка належить ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено: бензин А-95 у кількості 1 401,68 л.; бензин А-95Е у кількості 620,98 л.; бензин А-92 у кількості 1 126,47 л.; бензин А-92Е у кількості 1 498,50 л., дизельне паливо у кількості 9106,68 л.
Згідно висновку судово-хімічної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України №4-НП від 06.07.2017 вилучені рідини за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Центральна, 3-А та Харківська область, Дергачівський район, с-ще Козача Лопань, вул. Прикордонна, 8, являють собою світлі нафтопродукти - дизельне паливо та бензин, які не відповідають вимогам ДСТУ 4840-2007 та ДСТУ 4839-2007.
Відповідно до висновку Харківського управління з питань експертиз і досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008800-0238 від 22.03.2017, виявлені та вилучені 16.02.2017 під час обшуку АЗС, за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с-ще Козача Лопань, вул. Прикордонна, 8:
-проба «95 Євро» являє собою прозору рідину світло-жовтого кольору без механічних домішок та води із запахом нафтопродуктів, до складу якої входять аліфатичні вуглеводні, ароматичні сполуки, кисневмісні сполуки тощо. Проба «95 Євро» за показником «Об'ємна частка бензолу, об %» не відповідає вимогам ДСТУ 7687-2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови»;
-проба «95» являє собою напівпрозору мутну рідину коричневого кольору з осадом коричневого кольору, без води, з запахом нафтопродуктів, до складу якої входять аліфатичні вуглеводні, ароматичні сполуки, кисневмісні сполуки тощо. Проба «95» за зовнішнім виглядом та за показниками «Об'ємна частка бензолу, об %», «Масова частка кисню %», «Масова частка сірки, мг/кг (мас%)» не відповідає вимогам ДСТУ 7687-2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови»;
-проба «92 Євро» являє собою напівпрозору рідину світло-коричневого кольору з осадом коричневого кольору, без води, з запахом нафтопродуктів, до складу якої входять аліфатичні вуглеводні, ароматичні сполуки, кисневмісні сполуки тощо. Проба «92 Євро» за зовнішнім виглядом та за показниками «Фракційний склад: При 70°С випаровується, об. %», «Об'ємна частка бензолу, об %», «Масова частка кисню %», «Масова частка сірки, мг/кг (мас%)» не відповідає вимогам ДСТУ 7687-2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови»;
-проба «92» являє собою напівпрозору мутну рідину коричневого кольору з осадом коричневого кольору, без води, з запахом нафтопродуктів, до складу якої входять аліфатичні вуглеводні, ароматичні сполуки, кисневмісні сполуки тощо. Проба «92» за зовнішнім виглядом та за показниками «Фракційний склад: При 70°С випаровується, об. %», «Фракційний склад: При 100°С випаровується, об %», «Об'ємна частка бензолу, об %», «Об'ємна частка етанолу, об%», «Масова частка кисню %», «Масова частка сірки, мг/кг (мас%)» не відповідає вимогам ДСТУ 7687-2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови».
Таким чином, ОСОБА_5 , у період часу з 2016 року по 16.02.2017 рік, організував підпільний цех з виготовлення бензину та дизельного паливо, за допомогою обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, які з метою збуту зберігав за адресами: Харківська область, м. Дергачі, вул. Центральна, 3-А, Харківська область, Дергачівський район, с-ще Козача Лопань, вул. Прикордонна, 8 та в подальшому збував їх.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України, а саме незаконне зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів та незаконне виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільного цеху з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з усним клопотанням, у якому просив просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що обвинуваченого ОСОБА_5 може бути звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Також зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України, що віднесені до нетяжких злочинів, а тому строк давності, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України становить 5 років та вказаний термін закінчився 16.02.2022.
Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 124 КПК України щодо витрат на залучення експерта, зазначив, що витрати у даному кримінальному провадження необхідно віднести на рахунок держави.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_5 правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 44 КК України, особа яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Згідно зі ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Згідно вимог ч. 3 ст. 12 КК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину), злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція ч. 1 ст. 204 КК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину), передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 2 ст. 204 КК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину), зокрема передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, злочини передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину) є злочином середньої тяжкості та нетяжким злочином.
Як вбачається з обвинувального акту від 28.08.2017 року, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України, що мали місце у період часу протягом 2016 року по 16.02.2017 рік.
Тобто на даний час минуло понад 8 років 11 місяців.
Таким чином, 16.02.2022 року закінчився строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за інкриміновані йому злочини.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2, 3 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
За змістом ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У ч. 2 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з положеннями ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, на момент розгляду судом кримінального провадження, строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ці злочини, минув.
Суд звертає увагу, що положеннями кримінального процесуального закону не передбачено імперативних норм, які зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК України встановлювати фактичні обставини справи та перевіряти їх доказами, встановлювати факт того, що певне правопорушення (діяння) мало місце, що воно має склад певного кримінального правопорушення, що його вчинила певна особа, оскільки згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України розгляд такого клопотання для суду є невідкладним.
Невідкладність вирішення клопотання пов'язана із тим, що суд, встановивши (1) наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, (2) клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та (3) згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, ухвалює рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриває провадження у справі.
За таких обставин, вчинення будь-яких подальших процесуальних дій чи прийняття рішень у кримінальному провадженні процесуальний закон не передбачає.
Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 12.09.2022 року (справа №203/241/17) виснувала, що звільнення від кримінальної відповідальності за імперативними приписами ст. 49 КК України є безумовним, оскільки підставою для цього є закінчення передбачених законом про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме й полягає в тому, що за наявності певних визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені відповідно до норм ст. 62 Конституції України.
Ця позиція узгоджується з висновками, викладеними, зокрема, в постановах ВС від 20 листопада 2024 року (справа № 754/15954/20), 30 січня 2025 року (справа №757/72925/17-к), 12 лютого 2025 року (справа №758/6166/22), 09 квітня 2025 року (справа № 761/41888/17) та 22 травня 2025 року (справа № 709/2049/17).
Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
У розумінні приписів ст. 62 Конституції України метою принципу презумпції невинуватості є захист особи, стосовно якої здійснюється/здійснювалося кримінальне провадження, від будь-яких виявлених у зв'язку із цим форм осуду, унаслідок чого піддано сумніву непричетність такої особи до вчинення кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Тобто, до ухвалення вироку у справі, суд не може робити висновки про винуватість особи, тим більше тоді, коли строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності спливли значно раніше, ніж суд робить такий висновок.
Окрім цього, відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкогочи особливо тяжкого.
Як видно з п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
У зв'язку з вимогами вказаних законодавчих актів та роз'ясненнями Пленуму ВСУ, судом досліджені матеріали надані під час судового засідання, щодо перевірки наявності тієї обставини, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в йоговчиненні, а також, умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК.
У судовому засіданні встановлено, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, які вчинив ОСОБА_5 не зупинявся та не переривався, у зв'язку із чим строки притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України закінчилися.
З огляду на викладене, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.
З'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження підлягає задоволенню, так як встановлені підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Що стосується питання стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 118 КПК одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов'язані із залученням експертів.
Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов'язані із залученням, зокрема експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд вважає за необхідне зазначити, що об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12.09.2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала висновок з цього питання, який зводиться до того, що в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Беручи до уваги те, що суд звільняє ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закривається, при цьому ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК витрати на проведення експертизи не підлягають стягненню з обвинуваченого, а їх необхідно віднести на рахунок держави.
Аналогічний правовий висновок зробив ККС ВС у своїй постанові № 297/2444/21, провадження № 51-3359км22 від 01.02.2023.
Також, в ухвалі ККС від 25.06.2018 у справі № 758/2420/17 (провадження № 51-6496ск18) кримінальне провадження щодо особи було закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК і процесуальні витрати віднесено на рахунок держави. ВС, своє рішення, серед іншого, мотивував тим, що чинний кримінальний процесуальний закон чітко встановлює, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого лише у двох випадках: ухвалення щодо нього (обвинуваченого) обвинувального вироку; залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту).
Подібні позиції висвітлені і в ухвалі ККС від 25.06.2018 у справі № 758/2420/17 (провадження №51-6496ск18), а також у постанові ККС від 09.11.2021 у справа N 149/83/21 (провадження № 51-4371км21).
Враховуючи вище зазначене, суд вважає за необхідне клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити, а кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №32017220000000143 від 28.08.2017 закрити, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49 КК України, ст. 7, 124, 285, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017220000000143 від 28.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення злочинів), у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.
Повний текст ухвали оголошено у приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 26.01.2026 об 11.20.
Суддя ОСОБА_1