Справа № 358/2199/25 Провадження № 2/358/260/26
15 січня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебединець Г.С.,
секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Чайка О.В., звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом, право власності на житловий будинок 1954 року забудови, загальною площею 68,90 кв.м., житловою площею 33,70 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 10,00 кв.м., площею літніх неопалювальних приміщень 25,20 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: прибудова «а», літня кухня «Б», сарай «В», криниця №1, ворота з хвірткою №2 огорожа №3, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує наступним. 11 липня 1986 року між батьками позивачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу мати позивачки змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Після її смерті батько позивачки, ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, однак не оформив її. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки, ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на зазначене нерухоме майно. За життя ОСОБА_3 заповіт не склав. Вона звернулася до нотаріуса у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів. Вказані обставини змусили її звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.
З цих підстав просить позов задовольнити.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягають та просять задовольнити.
В судове засідання представник відповідача - Богуславської міської ради Обухівського району Київської області надав заяву про визнання позову та просив справу розглянути за відсутності представника відповідача.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначеного та положень ст.223 ЦПК України, судом ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.
В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідив матеріали справи, оцінив зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 321 ЦК України, відповідно до якої право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом;
Статтею 391 ЦК України, за якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першою та другою ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно із ч. 1-3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Одним із способів набуття права власності є спадкування, поняття якого закріплено статтею 1216 ЦК України та визначено як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У свою чергу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Положеннями ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Суд приймає до уваги всі подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Так, згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.04.2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.07.1986 року.
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 11.12.2024, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Саварка, Обухівського район, Київська область.
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 06.05.2025, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Саварка, Обухівського район, Київська область.
Згідно технічного паспорту від 24.11.2025 будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , має наступні характеристики - загальна площа 68,90 кв.м., житлова площа 33,70 кв.м., допоміжна площа 10,00 кв.м., площа літніх, неопалювальних приміщень 25,20 кв.м. та господарські приміщення та споруди: прибудова «а», літня кухня «Б», сарай «В», криниця №1, ворота з хвірткою №2, огорожа №7.
Згідно довідки № 37 від 25.11.2025, складеного ТОВ «Проект-монтаж-буд», станом на дату технічної інвентаризації «13» листопада 2025 року, загальна площа складає - 68,90 кв.м., в тому числі житлова площа становить - 33,70 кв.м., допоміжна площа - 10,00 кв.м., площа літніх неопалювальних приміщень - 25,20 кв.м. До житлового будинку садибного типу, літ. «А», відносяться наступні будівлі та споруди: літ. «а» - Прибудова; літ. «Б» - Літня кухня; літ. «В» - Сарай; літ. «№1» - Криниця; літ. «№2» - Ворота з хвірткою; літ. «№3» - Огорожа.
Згідно звіту про оцінку майна виготовленої СОД ФОП ОСОБА_6 від 20.11.2025 р. ринкова вартість житлового будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 оцінки без урахування земельної ділянки та ПДВ, складає 122 022,00 (сто двадцять дві тисячі двадцять дві гривні 00 копійок).
Згідно довідки №18-14/192 від 25.11.2025 ОСОБА_3 був власником домоволодіння до дня смерті (помер - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в АДРЕСА_1 згідно записів по господарської книги №2, особовий рахунок № НОМЕР_4 .
Постановою приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошка Л.А. № 02-31/204 від 14.11.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями, який належав ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.
За матеріалами спадкової справи № 62/2025 щодо майна померлого ОСОБА_3 , яка надана суду за ухвалою про витребування доказів, позивачу ОСОБА_1 видано два свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на земельні ділянки в с.Саварка Обухівський (до ліквідації - «Богуславський») район, Київська область площею 0,9112 га та 0,2443 га.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1ст. 346 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2013р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об'єкт нерухомості спадкодавцеві.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно ст. 5 Кодексу, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має перешкоди в оформленні спадкових прав після смерті батька - спадкодавця ОСОБА_3 , у зв'язку із чим відповідно дост.1216-1218ЦК України позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок 1954 року забудови, загальною площею 68,90 кв.м., житловою площею 33,70 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 10,00 кв.м., площею літніх неопалювальних приміщень 25,20 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: прибудова «а», літня кухня «Б», сарай «В», криниця №1, ворота з хвірткою №2 огорожа №3, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець