про зупинення виконання судових рішень
23 січня 2026 року
м. Київ
справа №280/1098/25
адміністративне провадження №К/990/54371/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Міністерства оборони України
про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року
у справі №280/1098/25
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 08 листопада 2024 року №34/д, в частині, що стосується непризначення одноразової грошової допомоги позивачці;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу у розмірі 15000000 грн, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168), у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким позивачка проживала однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 01 червня 2020 року до дня загибелі (смерті) останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року №34/д, яким вирішено документи позивачки повернути на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні відповідно до згаданого Закону на дату загибелі), що дають право на призначення одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивачки з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168 у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , з яким позивачка спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням правових висновків суду.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року змінено мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №280/1098/25 з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України 24 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/1098/25 та надано учасникам справи строк для надання відзиву та письмових пояснень на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі Міністерством оборони України заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке обґрунтовано тим, що виконання оскаржуваних судових рішень створює ризик безпідставного стягнення коштів з Міністерства оборони України, які спрямовуються на забезпечення обороноздатності держави та виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, а також тим, що у разі подальшого скасування таких рішень судом касаційної інстанції поворот їх виконання буде неможливим з огляду на правову природу відповідних виплат як засобу до існування, що виключає їх повернення відповідно до положень цивільного законодавства.
Від позивача заперечень на зазначене клопотання до суду не надходило, при цьому клопотання про зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року його представник отримав 13 січня 2026 року, що свідчить про належне повідомлення позивача про подання Міноборони відповідного клопотання.
Розглядаючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суддя-доповідач виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З огляду на частину першу статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішує суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду.
Верховний Суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути істотні підстави, при цьому таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін.
Також Суд звертає увагу на пункт "с" Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» від 07 лютого 1995 року, в якому вказано, що якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити зупиняти виконання тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» від 09 вересня 2003 роки наголошено на тому, що якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на рішення автоматично зупиняє виконання даного рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судові органи повинні враховувати права та інтереси третіх осіб.
Також Суд бере до уваги положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність рішення (протоколу) комісії Міністерства оборони України щодо непризначення позивачці одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням правових висновків суду.
Оцінюючи наведені у клопотанні доводи, суддя-доповідач враховує, що виконання оскаржуваних судових рішень у частині, яка може призвести до фактичного здійснення виплат з державного бюджету, пов'язаних із одноразовою грошовою допомогою, за своєю правовою природою створює ризик настання істотних та потенційно непоправних наслідків для публічних інтересів, оскільки у разі скасування таких рішень судом касаційної інстанції поворот їх виконання буде істотно ускладненим або фактично неможливим з огляду на приписи статті 381 КАС України, яка допускає поворот виконання рішень лише у виняткових випадках, пов'язаних із встановленням подання позивачем завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів. За таких обставин негайне виконання судових рішень свідчить про наявність ризику завдання серйозної та непоправної шкоди публічним інтересам, що має враховуватися при вирішенні питання про зупинення їх виконання.
Разом з тим суд бере до уваги, що зупинення виконання судових рішень має тимчасовий характер, застосовується як винятковий захід та спрямоване на забезпечення ефективності касаційного перегляду, не позбавляє позивачку права на судовий захист і не вирішує спору по суті, а відтак не порушує балансу інтересів сторін.
З огляду на викладене, з урахуванням характеру спірних правовідносин, значного розміру можливих виплат, публічного характеру коштів, за рахунок яких вони здійснюються, а також ризику унеможливлення повороту виконання судових рішень у разі їх скасування, суддя-доповідач доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Міністерства оборони України та зупинення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 16 травня 2025 року у справі №120/845/24, від 09 липня 2025 року у справі №520/32171/24, від 08 жовтня 2025 року у справі №420/1897/25.
Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України, Суд
Клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання судових рішень задовольнити.
Зупинити виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 280/1098/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк