ф
про зупинення виконання судових рішень
23 січня 2026 року
м. Київ
справа №420/4689/25
адміністративне провадження №К/990/45609/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року
у справі № 420/4689/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати йому за період з 01 листопада 2020 року по 18 жовтня 2024 року компенсації втрати частини доходів (заборгованість по пенсійним виплатам за період з 05 березня 2019 року по 31 жовтня 2020 року) у зв'язку з порушенням строків її виплати згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №420/4130/20;
- зобов'язати здійснити за період з 01 листопада 2020 року по 18 жовтня 2024 року нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати (заборгованість по пенсійним виплатам за період з 05 березня 2019 року по 31 жовтня 2020 року) згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №420/4130/20;
- зобов'язати виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію втрати частини доходів в день нарахування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати за період з 21 жовтня 2020 року по 17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05 березня 2019 року по 31 жовтня 2020 року) виплати за постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №420/4130/20.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести за період з 21 жовтня 2020 року по 17 жовтня 2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05 березня 2019 року по 31 жовтня 2020 року) виплати за постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №420/4130/20.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 06 листопада 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/4689/25 та надано учасникам справи строк для надання відзиву та письмових пояснень на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі Управлінням заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке обґрунтовано тим, що виконання оскаржуваних судових рішень пов'язане з необхідністю здійснення видатків за рахунок коштів Державного бюджету України за відсутності відповідних бюджетних асигнувань, що, на думку скаржника, може призвести до порушення вимог бюджетного законодавства, ускладнити або зробити неможливим повернення виплачених сум у разі скасування судових рішень, а також спричинити істотні негативні наслідки для публічних фінансових інтересів держави.
Від позивача заперечень на зазначене клопотання до суду не надходило, при цьому копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом із копією касаційної скарги він отримав 24 грудня 2025 року, що свідчить про належне повідомлення позивача про подання Управлінням касаційної скарги та заявлене у її межах клопотання.
Розглядаючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суддя-доповідач виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З огляду на частину першу статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішує суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду.
Верховний Суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути істотні підстави, при цьому таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін.
Також Суд звертає увагу на пункт "с" Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» від 07 лютого 1995 року, в якому вказано, що якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити зупиняти виконання тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» від 09 вересня 2003 року наголошено на тому, що якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на рішення автоматично зупиняє виконання даного рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судовий орган повинен враховувати права та інтереси третіх осіб.
Також Суд бере до уваги положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
У справі, що розглядається, предметом спору є зобов'язання територіального органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату значних сум компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за тривалий період. Виконання оскаржуваних судових рішень до завершення їх касаційного перегляду пов'язане з необхідністю здійснення одноразових видатків значного розміру, що має безпосередній вплив на формування та виконання бюджетних програм Пенсійного фонду України, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на централізований характер фінансування пенсійних виплат, негайне виконання судових рішень у цій справі може призвести до дисбалансу бюджетних асигнувань, необхідності перерозподілу коштів між бюджетними програмами та створення ризиків невиконання інших зобов'язань держави у сфері соціального забезпечення. У разі подальшого скасування оскаржуваних рішень в касаційному порядку повернення виплачених сум до бюджету буде істотно ускладненим або фактично неможливим з огляду на приписи статті 381 КАС України, яка допускає поворот виконання рішень про присудження пенсійних та інших періодичних платежів з Державного бюджету України лише у виняткових випадках, пов'язаних із встановленням подання позивачем завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів. За таких обставин негайне виконання судових рішень свідчить про наявність ризику завдання серйозної та непоправної шкоди публічним інтересам, що має враховуватися при вирішенні питання про зупинення їх виконання.
Крім того, зупинення виконання судових рішень на період касаційного перегляду спрямоване на забезпечення балансу приватних і публічних інтересів, оскільки тимчасове відтермінування виплати не позбавляє позивача права на отримання відповідних сум у разі залишення судових рішень в силі, водночас унеможливлює настання негативних та незворотних наслідків для бюджетної системи у випадку їх скасування.
При цьому правова невизначеність виникає не через зупинення виконання судових рішень, а саме через наявність судового спору та касаційного перегляду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій не є остаточними до завершення касаційного перегляду і ухвалення остаточного рішення судом касаційної інстанції.
Враховуючи відновлювальний характер наслідків зупинення виконання для позивача, Верховний Суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання Управління.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 09 липня 2025 року у справі №520/32171/24, від 08 жовтня 2025 року у справі №420/1897/25, від 02 січня 2026 року у справі №120/2559/25
Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України, Суд
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення виконання судових рішень задовольнити.
Зупинити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 420/4689/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк