22 січня 2026 року
м. Київ
справа №640/17236/20
адміністративне провадження № К/990/3167/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №640/17236/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України про визнання протиправними відмов, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, в якому просила:
- винести рішення, яким визнати незаконним рішення - відмови надати документи на запит на публічну інформацію суб'єкта владних повноважень Кабінету Міністрів України та зобов'язання надати документи на запит відповідно до вимог пункту 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Засад Державної антикорупційної політики в Україні, найкорумпованішої держави у світі, а саме: витяги з Державного земельного кадастру щодо володіння землею державних службовців 2008-2011 років ОСОБА_2 - керівник Держкомзем України, ОСОБА_3 - керівник відділу Держкомзем в Новоодеському районі Миколаївської області, ОСОБА_7 - керівник Головного управління Держкомзем Миколаївської області, ОСОБА_4 - Голова міськради м. Нова Одеса Миколаївської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - судді Новоодеського районного суду Миколаївської області, які на щоденні звернення позивача на особистий прийом в період 2008-2011 надали рішення - відмови виконати повноваження, завдали тяжкої шкоди;
- надати документи, які підтверджують кількість громадян, які примусово покинули Єдине житло за рішенням суду щодо заборгованості за комунальні послуги, головуючий якого має заробітну плату у мільйони гривень щомісяця, а громадянин боржник 1400-1500 гривень, яка є меншою за суму платівок за комунальні послуги, в яких закладено 60% корупції, держави, яка привласнила заощадження цих громадян, надати документи, які підтверджують суму кошт мільйони гривень, які отримали виконавці судових рішень щодо заборгованості за комунальні послуги, маючи заробітну плату за місяць від 2 до 8 мільйонів гривень;
- надати документи, які підтверджують прізвище, ім'я фізичних осіб мільярдерів - власників, які привласнили державне майно, щодо отриманого права володіння державними коштами - мільярдами дотаційних кошт. Надати документи, які підтверджують суму кошт - мільярди дотаційних кошт, які надані мільярдерам - власникам за рахунок 80% громадян, які живуть за межею бідності;
- надати документи, які підтверджують прізвище, ім'я фізичних осіб, які отримали у правоволодіння державним майном - землею більше ніж 2 га землі, надати документи, які підтверджують площу землі, яку отримали для ведення господарства, надати документи, які підтверджують значні кошти - мільйони гривень, які отримують від обробітку;
- надати документи, які підтверджують чи спростовують заяву екс прем'єр-міністра України Яценюка - за Президента В. Януковича всі бюджетні кошти виведені з держави, на казначейських рахунках було 78 тисяч гривень, а також надати документи, які вказують суму кошт, яка була виведена з держави владою за Президента Януковича. Надати документи, які підтверджують чи спростовують заяву голови фінансової Інспекції при Кабінеті Міністрів України Гордієнка на телеканалі, що всі бюджетні кошти вкрадені, а також надати документи, які вказують суму кошт, яка була виведена з держави владою за Президента П. Порошенка, та відшкодувати шкоду, завдану протиправною дією органу влади в розмірі 5 мільйонів гривень;
- надати документи, які підтверджують інформацію щодо володіння землею та агропідприємствами високопосадовців - відповідачів по справі витяги з Державного земельного кадастру щодо володіння землею, в яких вказано прізвище, ім'я та площа землі, витяги з Державного реєстру володільців корпоративних прав і кінцевих бенефіціарів агропідприємств, в яких вказано прізвище, ім'я, назва агропідприємства та площа землі таких керівників держави Україна 2008-2011 років: ОСОБА_2 - Держкомзем України - (постійний депутат Верховної ради України, група "Довіра"), один з найбільших землевласників України, власник агрохолдингів. ОСОБА_7 - головне управління Миколаївської області - (найбільший землевласник області), ОСОБА_3 - відділ в Новоодеському районі Миколаївської області (керівник Новоодеської райради, найбільший землевласник району), ОСОБА_4 - голова Новоодеської міськради - (найбільший землевласник району), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - судді Новоодеського районного суду - (власники агропідприємств та володільці сотень тисяч га землі), а також керівників органів влади: керівника та посадовців Офісу Президента України, урядовців (міністрів та їх заступників) та народних депутатів Верховної Ради України партії "Слуга народу", надати документи, які підтверджують дату створення, назву та площу землі, якими володіють найбільші агрохолдинги, підприємства, володільцями яких є громадяни України та іноземні громадяни, документи, які підтверджують прізвище, ім'я володільців корпоративних прав та кінцевих бенефіціарів агропідприємств, та які дивіденди виплачують акціонерам, прізвище, ім'я акціонерів, документи, які підтверджують суму кошт - мільярди гривень, які надає держава Україна - найбільша держава у світі, де українці визнані найбіднішими на рівні африканців власникам агрохолдингів щороку в період 2010-2020 років. Надати документи, які підтверджують інформацію щодо володіння землею агропідприємствами високопосадовців, які вказані в заяві;
- надати документи, які підтверджують, що Президент України виконує вимоги статті 102 Конституції України, та відшкодувати шкоду, завдану протиправною дією органу влади в розмірі 5 мільйонів гривень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 апеляційну скаргу повернуто на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
20.01.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №640/17236/20, надіслана засобами поштового зв'язку 14.01.2026.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025, Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
З аналізу вищенаведеної норми права вбачається, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 не переглядалось, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025, Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
Так, пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Судом також відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зазначена ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 направлена на адресу позивачки, яка була зазначена нею в апеляційній скарзі, проте на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою відділення поштового зв'язку про повернення, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов'язаних умов, а саме неусунення недоліків, на які вказав суд та закінчення установленого судом строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 повернуто особі, яка її подала. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.
Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що конверт з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху повернувся на адресу суду апеляційної інстанції без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Судом апеляційної інстанції було враховано, що значний проміжок часу з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, незабезпечення отримання ОСОБА_1 поштової кореспонденції, яка направлялася судом апеляційної інстанції на вказану нею адресу ( АДРЕСА_1 ), а також встановлена в ухвалі від 17.11.2025 несплата судового збору вказує на відсутність процесуальної зацікавленості в апеляційному перегляді судового рішення.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та повернення апеляційної скарги апелянту.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що питання правомірності повернення апеляційної скарги з підстав неусунення її недоліків за обставин повернення до суду поштового конверту, яким направлялася ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою установи поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання» було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 у справі №215/452/23.
Так, у цій справі, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За висновком Верховного Суду у справі №215/452/23, як положення статті 126, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
При цьому, суд касаційної інстанції зауважив на тому, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, скаржник мав цікавитися результатами розгляду його клопотання та враховувати процесуальні строки на його розгляд. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Висновки Верховного Суду у справі №215/452/23 колегія суддів уважає застосовними і до обставин цієї справи.
Зі змісту касаційної скарги слідує, що скаржник фактично не погоджується із підставами залишення її апеляційної скарги без руху в частині необхідності сплати судового збору та незадоволення судом апеляційної інстанції клопотання про звільнення від його сплати. При цьому, із вказаних доводів не слідує, що ОСОБА_1 мала намір виконувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення її апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір, оскільки уважає, що суд цієї інстанції мав задовольнити подане нею клопотання.
Суд апеляційної інстанції розглянув заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, оцінивши подані нею докази, та відмовив у її задоволенні, мотивуючи це тим, що позивачем до апеляційної скарги надано виключно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про розмір отриманої пенсії за 2020-2021 роки, що не є належним доказом розміру її річного доходу за попередній (2024) календарний рік відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".
Вказана ухвала суду була надіслана на вказану ОСОБА_1 адресу, відомостей про зміну свого місцезнаходження чи місця перебування апелянт суду апеляційної інстанції не повідомляла. Отже, судом цієї інстанції дотримані положення статті 251 КАС України в частині направлення учасникам справи судових рішень з процесуальних питань.
Водночас статтею 44 КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Отже, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
У цій справі Суд також враховує, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №640/17236/20.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.В. Жук