22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9365/23
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
повний текст судового рішення
складено 09.12.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Осіпова Ю.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №420/9365/23 щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду
19.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 420/9365/23.
Мотивуючи таке звернення позивач вказує про невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду в частині виплати індексації грошового забезпечення.
Реагуючи на ініційоване позивачем звернення Військовою частиною НОМЕР_1 до суду першої інстанції скеровано власну позицію, доводи якої зводяться до того, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, пов'язане із обмеженим фінансуванням.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №420/9365/23 заяву ОСОБА_1 задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 420/9365/23, шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 83625грн. 2коп.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції вказав, що Військовою частиною НОМЕР_1 тривалий час не виконується рішення суду в частині виплати індексації грошового забезпечення, розмір якої становить 83625грн. 21коп.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням суб'єктом владних повноважень до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану ухвалу із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 вчинити певні дії щодо визначення суми виплати та її фактичної виплати, і стягнення грошових коштів у певній конкретно визначеній сумі є різними способами захисту прав та інтересів позивача, що передбачають і відмінні механізми їх реалізації. На думку суб'єкта владних повноважень, окружним адміністративним судом безпідставно змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 420/9365/23. Крім того, скаржник акцентує увагу на тому, що наразі немає грошових коштів для виплати ОСОБА_1 спірної індексації грошового забезпечення.
У свою чергу, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вказує, що наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. На думку позивача, судом першої інстанції ухвалу прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Отже, із прийняттям Закону №4094-ІХ Верховною Радою України змінено концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, Військовою частиною НОМЕР_1 не виконано в частині виплати індексації грошового забезпечення, що є достатньою підставною для зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 конкретно нарахованої суми.
Як з'ясовано колегією суддів, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №420/9365/23 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням календарного мiсяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №420/9365/23 Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 83625грн. 21коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою-розрахунком від 17.04.2024 (а.с.129).
Однак, виплату вказаної індексації грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 не здійснено, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.
Отже, у даній ситуації наявна обставина з якою законодавець пов'язує можливість застосування наслідків передбачених ст.378 КАС України, а саме часткового невиконання суб'єктом владних повноважень рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №420/9365/23, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої індексації грошового забезпечення, протягом більш ніж двох місяців.
Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції уважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення суб'єктом владних повноважень приписів статті 378 КАС України, який дозволяє останньому зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Вищенаведений правовий підхід полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
У свою чергу, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума індексації грошового забезпечення у розмірі 83625грн. 21коп. є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
Відтак, окружним адміністративним судом обґрунтовано здійснено заміну невиконаного суб'єктом владних повноважень зобов'язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з нього цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегією суддів враховано правові висновки Верховного Суду, які викладено в постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
При цьому, апеляційний адміністративний суд відхиляє доводи скаржника стосовно обмеження бюджетного фінансування, адже означене не впливає на можливість застосування наслідків, які передбачено приписами ст.378 КАС України.
Установлені в межах даного апеляційного розгляду фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спірного питання.
Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 325, 329, 378 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №420/9365/23 щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов А.В. Крусян