П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31942/25
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 29.10.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказу та акту, -
17.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування п.п.3 та 7 наказу від 13.01.2025 №47 в частині, що його стосується; акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків складений між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 .
27.10.2025 позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача зупинити стягнення з позивача будь-яких сум відповідно до акту приймання-передачі заборгованості, укладеного між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 до набрання законної сили рішення суду у даній справі; зупинити будь-яке примусове стягнення (виконавчі дії, списання коштів) з позивача за вказаним актом приймання-передачі, на період розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, з підстав того, що обставини викладені у заяві про забезпечення позову не доводять фактичне існування підстав для забезпечення позову або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовим рішенням, посилаючись на порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Так, згідно з ч.ч.1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Пунктом 1 ч.1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Частиною 5 вказаної статті визначено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
Враховуючи наведене, доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем до суду не надано.
Отже, наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про існування обставин, визначених ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального закону та вирішив питання по суті правильно, тому ухвала суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв