Справа № 357/17882/25 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1225/2026 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
21 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025року,
ОСОБА_6 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на постанову від 31.07.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111030003885 від 10.08.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року скаргу ОСОБА_6 залишено без розгляду. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що розгляд скарги по суті за відсутності скаржника, участь якого є обов'язковою, неможливий, а оскільки скаржник за викликом суду два рази поспіль не прибув (06.11.2025 та 20.11.2025), будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, не повідомивши поважних причин своєї неявки, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення скарги без розгляду, що не позбавляє особу повторно звернутися до суду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність оскаржуваної ухвали. На обґрунтування своєї позиції зазначив про те, що ст. 307 КПК України не передбачає можливості залишення без розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, а посилання на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України недоцільне, оскільки вони не містять обов'язкових приписів та не можуть заміняти норми закону. Також звернув увагу на безпідставне посилання слідчого судді на ч. 3 ст. 306 КПК України, яка хоч і встановлює обов'язкову участь особи, яка подала скаргу, однак вона не передбачає жодних правових наслідків такої неявки та не дає суду права залишати скаргу без розгляду, та вважає, що у разі неявки заявника слідчий суддя має можливість провести розгляд скарги за його відсутності, самостійно витребувати матеріали, перевірити доводи скарги та постановити рішення відповідно до ст. 307 КПК України. Крім цього, зауважив, що повідомлення про засідання надходили йому через систему «Електронний суд» з суттєвим запізненням, фактично коли вони вже відбулися, а тому вважає, що така технічна затримка є поважною причиною неявки, що позбавляє його реальної можливості брати участь у розгляді скарги. Вважає, що слідчий суддя не виконав свого процесуального обов'язку - не перевірив обґрунтованість оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, не дослідив наявність підстав для такого закриття та не оцінив доводи скарги, чим фактично позбавив його права на судовий контроль та права на захист. Апелянт вказав також про те, що жодної постанови про закриття кримінального провадження йому надано не було і про її існування він дізнався лише 30.10.2025 року після листа прокуратури та вважає, що закриття кримінального провадження було здійснено без належної перевірки фактів, викладених у його повідомленні, без проведення необхідних слідчих дій, зокрема його як заявника не допитано, відеозаписів із зафіксованим кримінальним правопорушенням не витребувано та не досліджено, а тому вважає, що постанова від 31.07.2025 року підлягає скасуванню з подальшим проведенням всебічного та повного досудового розслідування. Просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
ОСОБА_6 та уповноважена особа Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області до суду апеляційної інстанції не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили.
Неявка учасників, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року, рішення про залишення скарги ОСОБА_6 без розгляду слідчий суддя мотивував тим, що розгляд скарги по суті за відсутності скаржника, участь якого є обов'язковою, неможливий, а оскільки скаржник за викликом суду два рази поспіль не прибув (06.11.2025 та 20.11.2025), будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, не повідомивши поважних причин своєї неявки, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення скарги без розгляду, що не позбавляє особу повторно звернутися до суду.
Разом з тим, вказані висновки слідчого судді не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та погодитись із ними неможливо.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Аналіз указаних норм закону дає підстави стверджувати те, що за результатами розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадженняслідчий суддя може ухвалити одне із двох рішень: про задоволення скарги та скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження або відмову у задоволенні скарги. Залишення скарги без розгляду вказаними нормами закону не передбачено.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що, незважаючи на імперативну вимогу закону про те, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її представника, чинними нормами КПК України не передбачено процедури дій та законодавчого визначення, яке рішення має ухвалити слідчий суддя у випадку неявки заявника та/або його представника до суду, належним чином повідомлених про дату та час розгляду скарги в суді, при відсутності від них будь-яких заяв щодо відкладення розгляду справи, а тому в цьому випадку слідчий суддя не позбавлений можливості застосувати аналогію закону, застосувавши до спірних правовідносин закон, який регулює подібні правовідносини, для усунення законодавчої прогалини та реалізації покладених на нього повноважень судового контролю, однак під час розгляду вказаного судового провадження слідчий суддя норм, які б за аналогією закону, дозволяли б в цих правовідносинах прийняти рішення про залишення скарги без розгляду не навів, тим самим постановивши ухвалу, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом, оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості чи необхідності залишення скарги без розгляду із підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року, що указує на незаконність цього рішення,
У зв'язку із викладеним, ухвала слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 року про залишення скарги ОСОБА_6 без розгляду не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки розгляд справи по суті слідчим суддею фактично не проводився та доводи скарги в повній мірі не перевірялися, а також про це ставиться вимога в апеляційній скарзі ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2025 рокускасувати.
Призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4