12 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29701/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 ( суддя Прудник С. В.) в адміністративній справі №160/29701/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання дій протиправними та скасування вказівки,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 14.10.2025 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Запорізької обласної прокуратури, які полягають у наданні ОСОБА_1 вказівки (без дати та номеру) про необхідність прибути з 14.04.2025 року по 29.05.2025 року для проходження обстеження до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України;
скасувати вказівку (без дати та номеру) Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 про необхідність прибути з 14.04.2025 року по 29.05.2025 року для проходження обстеження до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 заяву представника Запорізької обласної прокуратури Галагуза Михайла Олександровича про закриття провадження задоволено.
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання дій протиправними та скасування вказівки закрито з підстав п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відсутні підстави для закриття провадження у справі.
У відзиві відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Колегією суддів з'ясовано, ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності 3 групи з 20.11.2018 року. Інвалідність спричинена травмою при виконанні службових обов'язків в органах прокуратури (приведення до виконання учасником судового процесу численних вибухових пристроїв у залі судових засідань, акти форми Н-1, Н-5 та інтернет-стаття). Пенсію по інвалідності призначено на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.
Наразі позивач продовжує працювати в органах прокуратури. На час виникнення спірних правовідносин позивач працював на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури. На даний час позивач працює на посаді прокурора четвертого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
Так, унаслідок значного негативного суспільного резонансу щодо законності встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, 22.10.2024 року вказане питання було розглянуто на засіданні Ради національної безпеки та оборони України (далі - РНБО). За підсумками засідання прийнято рішення "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", яке було введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 року № 732/2024.
Цим рішенням Офісу Генерального прокурора, у взаємодії з іншими державними органами, рекомендовано вжити заходів для виявлення, розслідування та запобігання корупційним і іншим кримінальним правопорушенням, пов'язаним із встановленням інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи слід підготувати відповідні кадрові та організаційні пропозиції, а також забезпечити проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам було встановлено інвалідність.
На виконання рішення РНБО від 22.10.2024, введеного у дію Указом Президента України від 22.01.2024 року № 732/2024, Центром оцінювання функціонального стану особи направлено лист від 27.03.2025 № 589/01-18 до Офісу Генерального прокурора про перевірку обґрунтованості прийнятих медико-соціальними експертними комісіями рішень про встановлення груп інвалідності.
Ураховуючи зазначене Офісом Генерального прокурора ініційовано забезпечення прибуття до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України з 14.04.2025 року по 29.05.2025 року прокурорів органів Запорізької обласної прокуратури, зокрема і прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1.
З цією метою до Запорізької обласної прокуратури надійшло відповідне доручення Офісу Генерального прокурора від 16.04.2025 року № 31/2/1-33270вих-25 з доданим рекомендованим зразком щодо необхідності прибуття з 14.04.2025 по 29.05.2025 для проходження обстеження до Державної установи "Українській державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (далі - ДУ "УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ") для перевірки обґрунтованості прийнятих МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності.
У дорученні визначено контрольний термін виконання - до 30.05.2025 року, із обов'язковим поданням копій підтверджувальних документів щодо кожного працівника, який підлягає обстеженню. До доручення було додано список осіб, що підлягають обстеженню, серед яких зазначено ОСОБА_1 .
Крім того, у дорученні Офісу Генерального прокурора окремим розділом було передбачено вимогу роз'яснити особам, які підлягають обстеженню, порядок його проведення, а також повідомити, що відмова або не проходження обстеження розцінюватиметься як порушення вимог ст. 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів і інших нормативно-правових актів, що тягне за собою відповідні юридичні наслідки. До зазначеного доручення також було додано зразок листа про необхідність з'явитися для проходження обстеження із застереженням щодо можливих наслідків у разі неявки.
Наказами керівника обласної прокуратури від 26.03.2025 року № 79в, від 17.04.2025 року № 85в, від 21.05.2025 року №108в ОСОБА_1 на час виконання доручення відряджений до Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора.
Листом від 24.04.2025 року за №07-179вих-25 Запорізькою обласною прокуратурою на адресу Офісу Генерального прокурора та начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту ОСОБА_2 повідомлено про наступне. До Запорізької обласної прокуратури надійшло доручення Офісу Генерального прокурора від 16.04.2025 року №31/2/1-33270вих-25 про забезпечення ознайомлення під підпис прокурорів органів Запорізької обласної прокуратури, яким установлено інвалідність, з листами (за рекомендованим зразком) щодо необхідності прибуття з 14.04.2025 до 24.05.2025 для проходження обстеження до Державної установи "Українській державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" з метою перевірки обґрунтованості прийнятих МСЕК рішень про встановлення груп інвалідності, термін виконання якого до 30.05.2025. Наказом виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури від 17.04.2025 № 85в прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 відряджений до Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора з 30.04.2025 до 29.05.2025 включно. Із метою виконання означеного доручення Офісу Генерального прокурора Запорізька обласна прокуратура просила організувати під підпис ознайомлення ОСОБА_1 із листом, що додається. Оригінал листа із підписом ОСОБА_1 відповідач просив направити на адресу Запорізької обласної прокуратури.
Із додатку до листа від 24.04.2025 року за №07-179вих-25 Запорізької обласної прокуратури вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч.ч.1, 2 ст. 366, ч.ч. 4, 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. З ст. 369 КК України. Упродовж 2024 - 2025 років у численних медіа повідомлялось про видачу медико-соціальними експертними комісіями завідомо неправдивих документів щодо встановлення інвалідності для окремої категорії громадян, зокрема працівників державних і правоохоронних органів, серед яких працівники органів прокуратури, державної митної та державної податкової служб. Надалі зацікавлені державні службовці, прокурори та правоохоронці, достовірно знаючи про неправдивість отриманих документів, використовують їх шляхом подання до органів соціального захисту населення, з метою незаконного отримання пенсії по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України. У вказаному кримінальному провадженні слідчим Державного бюро розслідувань 31.01.2025 винесено постанову (далі - постанова від 31.01.2025), якою залучено як спеціалістів працівників державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України, що виконував функції Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ та наразі здійснює функції Центру оцінювання функціонального стану особи, для перевірки обґрунтованості прийнятих рішень медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності, у тому числі працівникам органів прокуратури. На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року, введеного у дію Указом Президента України від 22.10.2024 року № 732/2024, а також постанови від 31.01.2025 року Центром оцінювання функціонального стану особи ініційовано забезпечення прибуття до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України з 14.04.2025 по 29.05.2025 року працівників органів прокуратури для перевірки обґрунтованості прийнятих медико-соціальними експертними комісіями рішень про встановлення груп інвалідності (лист від 27.03.2025 № 589/01-18). Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка може зашкодити авторитету прокуратури. Статтею 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, (далі - Кодекс) передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Стаття 21 Кодексу зобов'язує прокурора не допускати дій і поведінки, які можуть зашкодити авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Також у статті 16 Кодексу закріплено обов'язок прокурора бути взірцем доброчесності, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів і відмову від превалювання приватного інтересу. Тож, ОСОБА_1 необхідно прибути у зручний для нього час з 14.04.2025 по 29.05.2025 для проходження обстеження до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України за адресою: пров. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро (контактні номери телефонів: НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_1, e-mail: cofs.ua@gmail.com, web:https://ndimspi. gov.ua/tsentr-otsiniuvanna). Звернуто увагу, що факт перебування на обстеженні необхідно підтверджувати відповідною довідкою Центру оцінювання функціонального стану особи. У разі непроходження такого обстеження прокурором, цей факт розцінюватиметься, як вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про прокуратуру", що є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Вказаний лист з додатком 24.04.2025 року зареєстровано за № 07-179вих-25 та у той саме день направлено фельд'єгерським зв'язком до Департаменту Офісу Генерального прокурора за допомогою Системи електронного документообігу органів прокуратури України (ІС "СЕД"), про що зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Як убачається із матеріали справи, із вказаним додатком до листа від 24.04.2025 року за №07-179вих-25 Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 ознайомився 30.05.2025 року, про що свідчить його особистий підпис.
Як зазначає позивач у поданій до суду позовній заві, відповідачем на адресу Офісу Генерального прокурора супровідним листом від 24.04.2025 року №07-179вих-25 (№ 105790-25) скеровувався лист без дати та номеру (далі - лист) на ім'я позивача щодо необхідності прибуття з 14.04.2025 року по 29.05.2025 року до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (за даними супровідного вказано інші дати прибуття з 14.04.2025 року по 24.05.2025 року). Підставою скерування відповідачем листа на ім'я позивача вказаного листа через Офіс Генерального прокурора слугувало те, що позивач працює в органах Запорізької обласної прокуратури, проте відряджений для роботи до Офісу Генерального прокурора.
Позивач стверджує, що зі змістом оскаржуваного листа ознайомився 30.05.2025 року, тобто вже після спливу вказаних у листі строків явки до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (далі - Установа). Прикметно, що безпосередньо вказаною вище Установою позивач не викликався. Відповідачем листи щодо відвідування медичних закладів чи лікувальних установ у інші дати (повторно) позивачу не направлялись. Натомість, факт неявки позивача до вказаної медичної Установи підрозділом Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора кваліфіковано як дисциплінарний проступок (дисциплінарна скарга від 15.07.2025 року №17/1-16075-25). Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (далі - КДКП) стосовно позивача відкрито дисциплінарне провадження (рішення від 24.07.2025 № 07/3/2-653дс-140дп-25). Крім того, відповідачем наказом від 04.08.2025 року №68 призначено службове розслідування стосовно позивача (лист-повідомлення). Підставою для проведення службового розслідування стало вищевказане рішення КДКП про відкриття дисциплінарного провадження. Предметом службового розслідування було встановлення наявності чи відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку з огляду на непроходження медичного огляду в Установі на виконання оскаржуваного листа. У ознайомленні з висновком службового розслідування шляхом надання копії матеріалів службового розслідування відповідачем позивачу відмовлено (заява від 17.09.2025 року та лист від 24.09.2025 року № 07-965вих-25). Під час проведення службового розслідування позивачем заявлено відвід члену комісії з проведення службового розслідування, з підстав його упередженості, тиску, неповаги до людської гідності, який відповідачем відхилено (лист та відповідь). Отже, оскаржувані дії відповідача для позивача мають юридичні наслідки та на момент звернення до суду з адміністративним позовом продовжують існувати. На адресу відповідача позивачем 17.09.2025 направлено листа щодо надання завірених належним чином копій усіх документів, на підставі яких відповідачем вчинено дії з направлення оскаржуваного листа. На час подання до суду позовної заяви відповіді від відповідача не отримано (лист). Тимчасовою інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27 та п. п. 2, 2.1. наказу Генеральної прокуратури України від 29.12.2018 № 266 "Про впровадження в промислову експлуатацію та забезпечення функціонування інформаційної системи "Система електронного документообігу органів прокуратури України" визначено обов'язкову реєстрацію паперових документів у Системі електронного документообігу органів прокуратури України (СЕД). При цьому, відповідачем всупереч діючого порядку електронного документообігу в органах прокуратури України не внесено та не зареєстровано в СЕД оскаржуваний лист. Про невнесення до СЕД відповідного листа свідчить той факт, що позивач згідно СЕД не отримував вказаного документу (скріншоти 3 шт. від 12.09.2025 року). Підтвердженням неотримання через СЕД Листа позивачем свідчить той факт, що згідно скріншотів СЕД наявні документи щодо відкриття дисциплінарного провадження та початку службового розслідування стосовно позивача. Водночас, інші документи в особистому кабінеті СЕД позивача відсутні. Щодо причин невнесення листа до СЕД позивачем направлено лист від 29.08.2025 до відповідача, відповіді на яке не отримано. Згідно оскаржуваного листа (без дати та номеру) відповідач звертається до позивача у формі імперативної вказівки адміністративного характеру як прокурор вищого рівня. У листі зазначається, що у разі не проходження позивачем обстеження в Установі "Цей факт розцінюватиметься, як вчинення дисциплінарного проступку". В оскаржуваному листі відповідач посилається на кримінальне провадження №64024000000000923, хоча відповідач не є суб'єктом вказаного кримінального провадження, а посилається на вказане провадження як на мотивувальну частину віддання вказівки адміністративного характеру. Чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначено статусу позивача у кримінальному провадженні № 64024000000000923 від 21.10.2024 року, у межах якого проводиться перевірка правомірності отримання інвалідності службовими особами державних органів, зокрема і прокурорами (відповідь Державного бюро розслідувань 18.09.2025 № 32623-2510-2-02-01-1349525).
З матеріалів справи убачається, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 24.07.2025 року №07/3/3-653дс-140дп-25 вирішено відкрити дисциплінарне провадження стосовно прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 .
15.07.2025 року за вих. №17/1-16075-25 Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку відносно ОСОБА_1
29.07.2025 року за вих. №07-3167вн-25 Запорізька обласна прокуратура на адресу ОСОБА_1 повідомила про те, що за дисциплінарною скаргою виконувача обов'язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. про вчинення позивачем дисциплінарного проступку відкрито дисциплінарне провадження № 07/3/2-653дс-140дп-25. Згідно з пунктом 98 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження направляю копії дисциплінарної скарги та рішення про відкриття дисциплінарного провадження. Відповідно до частини шостої статті 46 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе. Таким чином відповідач пропонував ОСОБА_1 у строк до 11 серпня 2025 року надати деталізоване пояснення щодо викладених у дисциплінарній скарзі обставин та доводів, у тому числі щодо обставин встановлення позивачу групи інвалідності, одержання у зв'язку з цим грошових коштів у вигляді соціальних виплат. Крім того зазначити чи викликався ОСОБА_1 Центральною МСЕК МОЗ України для проведення обстеження з метою проведення аналізу документів його медико-експертної справи та підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 19.11.2018 року групи інвалідності, чи звертався позивач за власного Ініціативою щодо проведення такого обстеження до зазначеного органу; чи отримував позивач листи Офісу Генерального прокурора та керівника Запорізької обласної прокуратури про необхідність проходження такого обстеження та чи маєте намір пройти таке обстеження наразі. Пояснення із відповідними документами (за їх наявності) на підтвердження позиції ОСОБА_1 відповідач просив направити на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, зокрема на електронну пошту info@kdkp.gov.ua. Для оперативного додаткового інформування ОСОБА_1 з питань дисциплінарного провадження, відповідач пропонував повідомити Комісії номер мобільного телефону та адресу електронної пошти позивача.
04.08.2025 року за вих. №07-3167вн-25 Запорізька обласна прокуратура на адресу прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури Івана Колодяжного повідомила про наступне. На виконання п. 6 розділу VI Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16.06.2021 № 202, повідомлено, що за наказом керівника Запорізької обласної прокуратури від 04.08.2025 № 68 стосовно ОСОБА_1 призначено службове розслідування. У зв'язку з цим, згідно п. 6. розділу VI ОСОБА_1 , має право: ознайомлюватися з наказом про призначення службового розслідування; отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад відповідної комісії; під час проведення службового розслідування заявляти обґрунтовані клопотання про відвід голови або членів комісії; давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, у встановленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, оскаржувати дії або бездіяльність голови чи членів комісії; відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; порушувати питання про витребування додаткових документів, одержання додаткових пояснень осіб; отримувати повідомлення про завершення службового розслідування; у семиденний строк з дня одержання повідомлення про завершення службового розслідування ознайомлюватися із затвердженим висновком та матеріалами службового розслідування, у тому числі з використанням власних технічних засобів отримувати копії окремих документів. Матеріали службового розслідування для ознайомлення та копіювання надаються прокурору, стосовно якого воно проводилося, із вжиттям заходів щодо недопущення витоку інформації з обмеженим доступом; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законодавством
08.09.2025 року наказом Офісу Генерального прокурора №1953ц "Про призначення" призначено ОСОБА_1 на посаду прокурора четвертого відділу першого управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора з 18.09.2025 року в порядку переведення із Запорізької обласної прокуратури.
12.09.2025 року на ім'я керівника Запорізької обласної прокуратури Ярослава Михальчука, прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1. заявлено клопотання про відвід прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дебольського М.Ю. - члена комісії щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , про яке його повідомлено листом Запорізької обласної прокуратури від 04.08.2025 року №07-3167вн-25.
13.09.2025 року ОСОБА_1 листом на адресу Державної установи "Українській державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" повідомлено готовність готовий пройти обстеження на базі Державної установи "Українській державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України". В означеному листі позивач просив детально роз'яснити йому порядок, умови, строки такого огляду (переогляду). Окремо просив повідомити яким чином обліковуватиметься відсутність позивача на робочому місці на час обстежень, оглядів, переоглядів та на підставі яких нормативно-правових актів передбачається така відсутність. За результатами розгляду даного звернення, просив повідомити у встановлені строки. Відповідь просив надіслати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також поштою на адресу листування: АДРЕСА_1 .
16.09.2025 року за №07-3738ВН-25 керівником обласної прокуратури позивачу повідомлено про те, що розглянуто його лист про відвід прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Михайла Дебольського від проведення службового розслідування, розпочатого на підставі наказу керівника обласної прокуратури від 04.08.2025 № 68 (зі змінами внесеними наказом керівника обласної прокуратури від 18.08.2025 №92). Повідомлено, що відповідно до п. 2 розділу IV Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16.06.2021 № 202, до службового розслідування залучено прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Михайла Дебольського за дорученням виконувача обов'язків керівника Генеральної інспекції Генерального прокурора (лист від 13.08.2025 № 17/1/1 -73535вих-25). Отже, керівник обласної прокуратури наразі не уповноважений виключити з числа членів комісії з проведення службового розслідування прокурора відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дебольського М.Ю. , з урахуванням спеціальних умов на підставі яких прийнято рішення про його включення до складу комісії.
17.09.2025 року за вих. №07-953вих-25 Запорізькою обласною прокуратурою позивачу повідомлено про те, що на виконання п. 7 розділу VII Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокурора від 16.06.2021 № 202 повідомлено про завершення службового розслідування відносно ОСОБА_1 за фактом можливого вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Відповідачем повідомлено, що протягом семи днів з дня одержання вказаного повідомлення позивач має право ознайомитись із затвердженим висновком та матеріалами службового розслідування, у тому числі з використанням власних технічних засобів отримувати копії окремих документів.
18.09.2025 року за №32623-25/10-2-02-01-13495/25 листом Державне бюро розслідувань повідомило ОСОБА_1 про наступне. Звернення від 12.09.2025 про надання інформації щодо процесуального статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 та з інших питань, у межах компетенції розглянуто. Повідомлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ст. 3685 КК України. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження перевіряються обставини законності встановлення МСЕК груп інвалідності працівникам низки державних і правоохоронних органів, на підставі яких їм нараховано та сплачено із державного бюджету відповідні пенсії. Відповідно до ст.ст. 71, 92, 93 КПК України обов'язок доказування обставин, що досліджуються у вказаному кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Для отримання консультацій, пояснень слідчі вправі звертатись до спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями та навичками. Відповідно до положень ст. 69-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи, у тому числі на виконання постанови слідчого, прокурора. У зв'язку із цим, для об'єктивного та повного дослідження обставин кримінального провадження слідчим перед Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", у тому числі стосовно ОСОБА_1 , ініційовано питання щодо здійснення перевірки правильності винесення медико-соціальною експертною комісією рішення про встановлення групи інвалідності. Наразі інформація про результати вказаної перевірки до органу досудового розслідування не надходила, повідомлення про підозру ОСОБА_1 не здійснювалось, підстави для виклику для проведення слідчих чи процесуальних дій на теперішній час відсутні. Досудове розслідування триває.
24.09.2025 року за вих. №07-965вих-25 Запорізькою обласною прокуратурою позивачу повідомлено про те, що обласною прокуратурою розглянуто лист позивача щодо надання копій висновку та матеріалів службового розслідування, проведеного відносно позивача на підставі наказу керівника обласної прокуратури від 04.08.2025 № 68. Відповідно до п. 6 розділу VI Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генеральної прокурора від 16.06.2021 № 202 прокурор, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, окрім іншого, отримувати повідомлення про завершення службового розслідування; у семиденний строк з дня одержання повідомлення про завершення службового розслідування ознайомлюватися із затвердженим висновком та матеріалами службового розслідування, у тому числі з використанням власних технічних засобів отримувати копії окремих документів. Матеріали службового розслідування для ознайомлення та копіювання надаються прокурору, стосовно якого воно проводилося, із вжиттям заходів щодо недопущення витоку інформації з обмеженим доступом. Таким чином, Інструкція про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генеральної прокурора від 16.06.2021 № 202 не передбачає направлення копій (друкованих або сканованих) матеріалів службового розслідування, в тому числі висновку службового розслідування, особі відносно якої його було проведено. Разом з цим, відповідачем повідомлено, що позивач має право ознайомитися із затвердженим висновком та матеріалами службового розслідування та, у разі необхідності, з використанням власних технічних засобів отримати копії окремих документів, які містяться в матеріалах службового розслідування. Згідно з п. 6 розділу VI Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генеральної прокурора від 16.06.2021 № 202 прокурор, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законодавством
29.09.2025 року ОСОБА_1 листом на адресу Запорізької обласної прокуратури листом повідомлено про те, що він до до 17.09.2025 працював прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури. Виконувачем обов'язків керівника Запорізької обласної прокуратури через Офіс Генерального прокурора (куди мене на той час було відряджено) супровідним листом від 24.04.2025 № 07-179ВИХ-25 (№ 105790-25) скеровувався лист (далі - Лист) на моє ім'я щодо необхідності прибуття з 14.04.2025 по 29.05.2025, (за іншими даними супровідного до Листа з 14.04.2025 по 24.05.2025) до Державної установи "Українській державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України". Тимчасовою інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27 та п. п. 2, 2.1. наказу Генеральної прокуратури України від 29.12.2018 № 266 "Про впровадження в промислову експлуатацію та забезпечення функціонування інформаційної системи "Система електронного документообігу органів прокуратури України" визначено обов'язкову реєстрацію паперових документів у Системі електронного документообігу органів прокуратури України (СЕД). Разом із цим, встановлено, що дист про необхідність явки позивача до вказаної медичної установи не містить реквізитів реєстрації в СЕД (відсутні реєстраційні дата та номер). З урахуванням того, що на момент скерування вказаного листа позивач працював у Запорізькій обласній прокуратурі, ОСОБА_1 просив повідомити йому: чому листа не було зареєстровано в СЕД (зареєстровано лише супровідний до листа без самого листа)?; чому лист скеровувався позивачу під підпис у паперовому вигляді, а не через СЕД, щоб позивач міг негайно ознайомитись з листом в СЕД?; чому листа не скеровано позивачу в СЕД через внутрішні документи електронним обміном?; будь-які інші відомості щодо реєстрації вказаного листа в СЕД.
Вважаючи дії Запорізької обласної прокуратури, які полягають у наданні ОСОБА_1 вказівки (без дати та номеру) про необхідність прибути до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України для проходження обстеження протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з такого, що у даному випадку виконані відповідачем в спірних правовідносинах заходи щодо сповіщення позивача про необхідність пройти обстеження є реалізацією покладених на нього норм чинного законодавства України та рішення РНБО.
Крім того, оскаржувана вказівка носила разовий характер та мала чітко визначені часові межі, відтак, після закінчення зазначених строків, її вимоги вже не діють і навіть у разі задоволення позовних вимог це не призведе до фактичного відновлення прав позивача.
За висновками суду першої інстанції, дії Запорізької обласної прокуратури, які полягали у наданні прокурору ОСОБА_1 вказівки про необхідність прибути до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» для проходження обстеження з метою перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності, здійснені у межах наданих повноважень, спрямовані на виконання обов'язкового для виконання рішення РНБО та доручення Офісу Генерального прокурора, не містять ознак протиправності або перевищення повноважень.
Також, суд першої інстанції зазначив, що вказівка Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 про необхідність прибути з 14.04.2025 року по 29.05.2025 року для проходження обстеження до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України не має статусу рішення у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, а тому позови вимоги у даній справі про скасування цього рішення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оскаржуване позивачем рішення у вигляді вказівки (листа) дослідження на момент звернення з цим позовом не порушує прав, свобод або інтересів позивача, а спірна інформація, яка викладена у такій вказівці (листі) не породжує обов'язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача.
Отже, спірне питання не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, зважаючи на невідповідність даного спору іншим предметним юрисдикціям, такий спір не підлягає розгляду у судовому порядку в будь-якому із судів загальної юрисдикції України.
Проте з таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У 2025 році надання / підтвердження / скасування статусу особи з інвалідністю регламентується основними нормативно-правовими актами: Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-ІХ, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 № 1338.
Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (пункт 51 постанови від 15.11.2024 № 1338):
- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації);
- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Згідно з підпунктом «b» Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятого Консультативною радою європейських прокурорів (ССРЕ) на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 5 - 17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права і, зокрема, що дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов'язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».
Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Окрім цього, законодавство, що становить правову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, включає положення інших нормативних актів.
Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів завданням Кодексу є підвищення авторитету органів прокуратури та сприяння зміцненню довіри громадян до них.
Стаття 3 Кодексу, яким здійснюється правове регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів, зазначає, що нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, у тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов'язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн - членів Ради Європи у 2005 році, та інші.
Статтею 4 Кодексу визначено основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність; професійна честь і гідність, формування довіри до прокуратури; доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість.
Статтею 10 Кодексу передбачено, що прокурор зобов'язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Статтею 11 Кодексу передбачено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності прокурор вживає заходів щодо спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.
Наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.
Щодо повноважень прокурора з даного питання.
Прокурор має право надавати доручення та вказівки, проте вони повинні бути обґрунтованими.
Примусове направлення особи на медичне обстеження до конкретної установи (зокрема до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності) без належних правових підстав порушує низку конституційних прав та законодавчих норм:
- право на свободу та особисту недоторканність: згідно зі статтею 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом:
- право на приватність: стаття 32 Конституції гарантує невтручання в особисте життя. Збирання, зберігання та використання конфіденційної інформації про стан здоров'я без згоди особи (крім визначених законом випадків в інтересах національної безпеки чи прав інших осіб) є незаконним
- закон про основи законодавства про охорону здоров'я: стаття 43 прямо зазначає, що для медичного втручання (профілактики, діагностики, лікування) необхідна свідома добровільна згода пацієнта.
- процесуальний порядок: навіть у межах кримінального або цивільного процесу, призначення експертизи чи обстеження має відбуватися через відповідну ухвалу суду або постанову слідчого, де обґрунтовується необхідність саме такого заходу.
Разом з тим, наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.
Повертаючись до обставин справи, колегія суддів зазначає, що позивач працює на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Запорізької обласної прокуратури.
Примусове направлення прокурора на медичне обстеження до конкретної установи (зокрема до УкрдержНДІ МСПІ) може відбуватися на підставі перевірки: прокурор може бути направлений на позачерговий медичний огляд або перевірку стану здоров'я лише у випадках, прямо передбачених законом, наприклад, у межах дисциплінарного провадження або при оцінці відповідності займаній посаді за станом здоров'я.
При цьому, законодавство України (зокрема Закон «Про прокуратуру» та КЗпП) гарантує право на вільний вибір лікаря та закладу охорони здоров'я.
Проте, якщо обстеження проводиться в межах спеціальної перевірки (наприклад, щодо встановлення групи інвалідності або фахової придатності), органи прокуратури можуть визначати спеціалізовану експертну установу.
Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України є головною установою в системі МОЗ України з питань експертизи життєдіяльності та інвалідності.
Направлення саме до зазначеної установи зазвичай відбувається для верифікації чи оскарження раніше встановленої групи інвалідності або при проведенні складних експертиз у резонансних справах.
Вибір Укрдерж НДІ МСПІ є правомірним, якщо обстеження стосується підтвердження статусу особи з інвалідністю.
Процесуальна процедура даного питання полягає в тому, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", що введене в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 затверджене Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення про медико-соціальну експертизу).
Відповідно до пункту 13 Положення №1317 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
Тобто, на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладені повноваження перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, та їх скасування. При цьому, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення.
За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку.
У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Встановлюючи критерії протиправності даного питання, слід врахувати, що суд може визнати дії протиправними, якщо прокурор:
- вийшов за межі своїх повноважень
- діяв у спосіб, не передбачений законом (наприклад, замість призначення експертизи через постанову намагається провести "обстеження" шляхом "вказівки")
- порушив процедуру, визначену для проведення медичних оглядів чи експертиз.
З урахуванням того, що Укрдерж НДІ МСПІ МОЗ України в даній справі фігурує стосовно перевірки обґрунтованості встановлення інвалідності, то встановивши, що вказівка прокурора надана поза межами процедури, визначеної Положенням про МСЕК або КПК, вона може бути визнана незаконною.
Водночас листи відповідача для проходження необхідних медичних процедур та перевірки обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності не є офіційними процесуальними документами, які могли б стати законною підставою для перегляду рішення про інвалідність.
Оскільки надання листів не є слідчою чи процесуальною дією у розумінні КПК України, вони розцінюються як дії суб'єкта владних повноважень у межах управлінських функцій.
Якщо ці листи стали підставою для дій МСЕК або інших органів щодо перегляду інвалідності, саме в адмінсуді можна вимагати визнання таких дій прокуратури незаконними, якщо встановлення «офіційні»/«неофіційні» листи поза межами конкретних проваджень - це виключно сфера КАСУ.
Відповідно, такі позови розглядаються адміністративними судами за правилами КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дана справа не віднесена до юрисдикції загального суду, та не здійснюється розгляд такої справи за правилами цивільного судочинства. Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для її скасування.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, що призвело до помилкових висновків про закриття провадження у даній справі.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Як наслідок, ухвалу про закриття провадження слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 19, 238, 250, 311, 312, 320, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 в адміністративній справі №160/29701/25 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття 12 січня 2026 року та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова