23 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5139/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішень,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позов до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 25 червня 2025 року:
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16504/ЖІ0/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 383548,50 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/І6503/ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 31962,38 грн,;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16524/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16498/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16500/ж 10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 8000,00 грн.;
- рішення № 00000/16509/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 187512,60 грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/16507/Ж10/24-13-24-04 про сплату заборгованості ЄСВ в розмірі 375025,20 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2022 року по 31.10.2024 року складено акт № 19386/Ж5/24-13-24-04/2439615142 від 22.05.2025 на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення рішення та вимогу, про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/16507/Ж10/24-13-24-04, які останній вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Звертав увагу суду на те, що висновки відповідача щодо виявлених порушень ґрунтуються на припущеннях, є суперечливими та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань позивачу по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску.
Щодо порядку та умов призначення і проведення документальної позапланової перевірки позивач зазначив, що був позбавлений можливості надати до перевірки свої пояснення та необхідні документи, а також заперечити результати перевірки, так як останньому не було відомо про її проведення, оскільки всю переписку відповідач вів за адресою, яка не є податковою адресою останнього. Зокрема, податковою адресою позивача є: АДРЕСА_1 , яка є незмінною з моменту державної реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності - 07.12.2000).
Отже, на думку позивача податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 ПК України, які мають характер істотних порушень прав платника, а тому не можуть не впливати на оцінку правомірності таких податкових повідомлень - рішень.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтуваннях якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Водночас відповідно пункту 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості ПРО що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Тобто, документ вважається належним чином врученим, якщо він надісланий за адресою місцезнаходженням юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) або за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків.
При цьому, звертав увагу суду на те, що позивачеві не одноразово надсилалися листи про надання інформації та її документального підтвердження, у зв'язку із отримання інформації ГУ ДПС у Чернівецькій області, щодо можливого порушення законодавства при використанні праці найманих працівників та нарахування і виплати заробітної плати, а також відображення у звітності працівників. А саме, листи ГУ ДПС у Чернівецькій області від 26.06.2024 № 10694/6/24-13-24-06-04, від 25.09.2024 № 15148/6/24-13-24-06-04, від 18789/6/24-13-24-06-04 (надісланих на адресу 60300, Чернівецький район, м.Новоселиця, вул. 1-го Травня, 4/22).
Разом з тим, позивачем не надано жодної інформації та відповіді на вищезазначені листи.
Відтак, на думку відповідача, твердження позивача стосовно не направлення кореспонденції на відповідну адресу є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються доданими доказами.
Також відповідач звертав увагу суду на те, що позивач у позовній заяві не спростовує жодного факту порушення встановленого перевіркою. Єдиним аргументом для скасування податкових повідомлень - рішень є те, що останній був позбавлена можливості надати пояснення, так як не був повідомлений про проведення перевірки, що на думку відповідача свідчить про визнання виявленого порушення.
Щодо встановлення факту не оформлення трудових відносин зазначив, що під час проведення перевірки встановлено, що позивач у 2022 - 2024 роках при наданні послуг з перевезення пасажирів використовувалась праця фізичних осіб, які безпосередньо виконували роботу по перевезенню пасажирів, також інформація по яких внесена до інформаційної системи “Шлях». Трудові договори, оформлені наказами чи розпорядженнями між позивачем та зазначеними в акті особами не укладались, повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення контракту до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку - не подавались.
Крім того, наголошував, що у податкових розрахунках сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з додатками 1, 4дф та 5) за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2024 року відсутня інформація про виплачені доходи вищевказаним фізичним особам.
До перевірки позивачем не надано копії договорів індивідуальних перевезень, укладених між підприємством та виконавцями (водіями), акти прийому наданих послуг, тощо.
Отже, відповідач вважає, що позивачем використовувалась праця фізичних особі, які безпосередньо виконували роботу по наданню послуг з перевезення пасажирів, інформація щодо яких внесена до інформаційної системи “Шлях», без укладення цивільно-правових угод. У відповідності до п.п. 47.1.3. ст. 47 ПКУ, податкові агенти несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.
Відтак спірні податкові повідомлення - рішення прийнято правомірно з дотриманням вимог чинного законодавств, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
2. Ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. На адресу ГУ ДПС у Чернівецькій області надійшли листи від ДПС України від 30.07.2024 року № 21922/7/99-00-24-04-03-07 та від 06.03.2025 року № 6129/7/99-00-24-04-03-07, щодо виявлення суб'єктів господарювання, а саме ОСОБА_1 , якою залучалися водії, для здійснення міжнародних перевезень без належного оформлення трудових відносин.
2. Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, на підставі пп. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 підпункту 78.1.4 підпункту 78.1.13, пункту 78.1 пункту 78.4. пункту 78.6 статті 78, статті 79, статті 79, підпункту 82.2 статті 82 з урахуванням підпункту 69.351, пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України , пункту 2 частини 1 статті 13 Розділу IV, статті 25 Розділу VI Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, в зв'язку з отриманням податкової інформації про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат, відшкодувань, наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області № 774-п від 31.03.2025 р., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , номер державної реєстрації - 001618 від 15.01.2001 р.), з питань дотримання законодавства, щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2022 року по 31.10.2024 року.
3. З матеріалів справи судом встановлено, що наказ № 774-п від 31.03.2025 р. та повідомлення № 191/Ж4/24-13-24-04 від 31.03.2025р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 04.06.2025 р. направлено платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 на адресу зазначену згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу Управління ДМС в Чернівецькій області, а саме: АДРЕСА_3 .
Крім того, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 внесено зміни до адреси відповідно до даних ДРФО. Дата внесення інформації про адресні дані 31.01.2025 року, де зазначено місце проживання: АДРЕСА_3 .
4. За результатами проведеної перевірки податковим органом 22.05.2025 року складено акт № 19386/ж5/24-13-24-04/2439615142 в якому зафіксовані наступні порушення:
- п.44.1, п.44.3, п.44.6, п.44.7, ст.44, пп.296.1.1 п.296.1 ст.296, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України - платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не збережено та не представлено для перевірки в повному обсязі документів пов'язаних із формуванням показників податкової звітності;
- підпункт 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, підпункт 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, підпункт 73.3.3 пункту 73.3, статті 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме: ненадання інформації, визначеної в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження;
- пп. 1.2, 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом №71-111 Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р. не нараховано та не утримано військовий збір з виплаченого доходу за період з 01.01.2022р. по 31.10.2024р. на загальну суму 25 569,90 грн;
- абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування » із змінами та доповненнями - не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 375 025,20 грн;
- п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 а) п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України - не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб при нарахуванні зарплати у загальній сумі 306 838,80грн;
- ст. 51.1, п.п. б) п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - не подання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування, у строки встановлені цим Кодексом для податкового кварталу.
5. 25.06.2025 року на підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято податкові - повідомлення рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16504/ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 383548,50 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16503/ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 31962,38 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16524/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16498/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 00000/16500/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 8000,00 грн.;
- рішення № 00000/16509/Ж10/24-13-24-04, яким застосовано штраф в розмірі 187512,60 грн.;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/16507/Ж10/24-13-24-04 про сплату заборгованості ЄСВ в розмірі 375025,20 грн.
6. Судом також досліджені наявні в матеріалах справи письмові пояснення водіїв, які зазначені в акті перевірки, з питань отримання ними винагороди за надані послуги з перевезення в період, що зазначений в акті перевірки, зокрема: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Вказані особи представнику позивача надали пояснення про те, що останні в якості водії на початку війни надавали безкоштовно послуги з міжнародного перевезення пасажирів.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
2. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суду виходить з наступного.
Звертаючись до суду, аргументи позивача фактично зводились до того, що спірні податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки комунікацію в межах проведення перевірки відповідач вів за адресою, яка не є податковою адресою останнього. Наголошував на тому, що ГУ ДПС у Чернівецькій області оскаржувані рішення та інші документи в межах перевірки направлялись за адресою: АДРЕСА_3 , в той час коли податковою адресою позивача є: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу Управління ДМС в Чернівецькій області, адреса проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .
Вказані зміни позивачем внесено до адреси відповідно до даних ДРФО. Дата внесення інформації про адресні дані 31.01.2025 року, де зазначено місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідно до вимог пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язок контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
При цьому, такий висновок у справі № 820/1864/17 Верховний Суд висловлював також при встановленому судами попередніх інстанцій факті виконання контролюючим органом вимог чинного податкового законодавства щодо направлення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.
Згідно з пунктом 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Водночас відповідно пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Тобто документ вважається належним чином врученим, якщо він надісланий за адресою місцезнаходженням особи або за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачеві неодноразово надсилалися листи про надання інформації та документального підтвердження, у зв'язку із отримання інформації ГУ ДПС у Чернівецькій області, щодо можливого порушення законодавства при використанні праці найманих працівників та нарахування і виплати заробітної плати, а також відображення у звітності працівників. А саме, листи ГУ ДПС у Чернівецькій області від 26.06.2024 №10694/6/24-13-24-06-04, від 25.09.2024 № 15148/6/24-13-24-06-04 від 8789/6/24-13-24-06-04 (надісланих на адресу 60300, Чернівецький район, м.Новоселиця, вул. 1-го Травня, 4/22, (податкова адреса).
Разом з тим, позивачем не надано жодної інформації та відповіді на вищезазначені листи, що також не заперечувалось і в судовому засіданні представником позивача на поставлені на обговорення судом питання - в аспекті того, що позивач не отримав вказану кореспонденцію за податковою адресою так само, як і за адресою місцезнаходження.
Водночас, суд погоджується з аргументами відповідача в частині того, що обов'язок контролюючого органу полягає у належному направленні відповідного документа, а не у забезпеченні його фактичного отримання платником податків.
Судом встановлено, що оскаржувані рішення та інші документи в межах перевірки направлені позивачеві за адресою, що містилась в облікових даних контролюючого органу. Відтак, негативні наслідки неотримання кореспонденції з причин, що залежали від волі позивача, не можуть покладатися на контролюючий орган та не свідчать про протиправність спірних рішень.
З огляду на наведене вище, суд відхиляє аргументи позивача, щодо не направлення кореспонденції на відповідну адресу, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.
3. Незважаючи на те, що нижчевказані аргументи не слугували підставою при зверненні з даним позовом до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зокрема, в судовому засіданні представник позивача стверджував про те, що висновки відповідача щодо виявлених порушень ґрунтуються на його припущеннях, є суперечливими та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань позивачу по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску.
Відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України позивач являється податковим агентом, а відтак відповідно зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету від імені та за рахунок платника податку.
Згідно податкової інформації платником податків ОСОБА_1 обрано види діяльності в т.ч.: "Інший пасажирський наземний транспорт".
Згідно вимог п.п. 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 №57 у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека. Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому пункту 2-2 Правил, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що до інформаційної системи “Шлях» внесено інформацію про транспортні засоби та фізичних осіб водіїв, для перетину державного кордону У країни позивачем.
Як встановлено відповідачем в ході перевірки, та власне і не заперечувалось позивачем - у 2022 - 2024 роках позивачем при наданні послуг з перевезення пасажирів використовувалась праця фізичних осіб, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 , ОСОБА_6 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_4 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_5 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_3 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , які безпосередньо виконували роботу по перевезенню пасажирів, також інформація по яких внесена до інформаційної системи “Шлях».
Трудові договори, оформлені наказами чи розпорядженнями між ОСОБА_1 та даними водіями не укладались, повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення контракту до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку - не подавались.
Крім того, у податкових розрахунках сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з додатками 1, 4дф та 5) за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2024 року відсутня інформація про виплачені доходи вищевказаним фізичним особам.
Наведені вище обставини поза розумним сумнівом свідчать про те, що платник податків ОСОБА_1 порушуючи вимоги статті 24 Кодексу законів Про працю України та постанови Кабінету міністрів України від 17.06.2015р. №413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту використовувала працю з вищевказаними фізичними особами, для перевезення пасажирів, з якими належним чином не були оформлені трудові відносини.
При цьому, позивачем не подано до суду, а судом не встановлено наявність договорів індивідуальних перевезень, укладених між підприємством та виконавцями (водіями), актів прийому наданих послуг до даних договорів, тощо. На переконання суду, позивач в розумінні податкового законодавства зобов'язаний утримувати податки та збори, які підлягали сплаті до бюджету за виконану роботу фізичними особами, навіть і в тому випадку, якщо припустити, що вони надавали послуги на безоплатній основі. А відтак, су3д відхиляє аргументи представника позивача, які стосуються покликань на пояснення відібрані ним особисто у декількох водіїв.
Отже проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем використовувалась праця вищезазначених фізичних особі, які безпосередньо виконували роботу по наданню послуг з перевезення пасажирів, інформація щодо яких внесена до інформаційної системи "Шлях", без укладення цивільно правових угод, тощо.
Відповідно до п. 47.1.3. статті 47 Податкового кодексу України податкові агенти несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.
Платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу (п.п. 51.1. ст. 51 ПК України).
Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відтак, позивачем не дотримано вимог п.п. “а» та “б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та не відображено суми доходу, виплачених вищевказаним фізичним особам.
Згідно пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу.
4. Оцінюючи спірні правовідносини в частині висновків податкового органу щодо неутримання та несплати ПДФО, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Статтею 35 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та податкові органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для суб'єктів господарювання усіх форм власності, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб - це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу У країни, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 18.1 та пунктом 18.2 статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, який згідно підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих), протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Підпунктами 168.1.1. - 168.1.4 пункту 168.1статті 168 Податкового кодексу України передбачено, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пункту 171,1 статті 171. Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Згідно з підпунктом "6" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 пункту 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Таким чином, суб'єкт господарювання, який використовує найману працю зобов'язаний утримувати з виплачуваної ним заробітної плати працівників податок на доходи фізичних осіб, подавати податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до положень підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується інформацією з системи "Шлях", що водії і транспортні засоби, залучалися платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 для здійснення міжнародних перевезень, тобто встановлено використання роботодавцем найманої праці, без оформлення належним чином трудових відносин.
Судом також встановлено, що платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 , як податковим агентом (роботодавцем), в порушення підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України використовувались наймані працівники, які виконували функції водіїв міжнародних перевезень, з якими не було оформлено належним чином трудових відносин, при нарахуванні доходів за період з 01.01.2022 року по 31.10.2024 року не визначена база оподаткування податком на доходи фізичних осіб, що призвело до заниження доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) найманим працівникам всього на загальну суму 1704660 грн.
Крім того, ОСОБА_1 не утриманий податок на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) 51-працівнику за період 01.01.2022 року по 31.10.2024 року, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 306838.80 грн.
5. Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині щодо неутримання військового збору, суд зазначає наступне.
Так, перевіркою повноти нарахування військового збору встановлено, що військовий збір у періоді з 01.01.2022 року по 31.10.2024 року нараховувався відповідно до пункту 1.4 пункту 13-1 підрозділу 10 ХХ Податкового кодексу України нараховувався за ставкою, передбаченою пунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ вказаного Кодексу.
Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, який згідно підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих), протягом такого звітного податкового місяця.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу (пп. 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Кодексу), тобто: - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент.
Як зазначалось вище, позивачем як податковим агентом (роботодавцем), в порушення підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.1, підпункту 1.2, підпункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України по найманим працівникам, які виконували функції водіїв міжнародних перевезень, та з якими не було оформлено належним чином трудових відносин, при нарахуванні доходів з липня 2022 року по червень 2024 року не визначена база оподаткування, в т.ч. військовим збором, що призвело до заниження доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) найманим працівникам всього на загальну суму 1704660 грн.
Відтак, позивачем в порушення пункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.1, підпункту 1.2, підпункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України не утримано військовий збір з доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) 51 - працівнику в сумі 25569,90 грн.
6. Щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що в період 01.01.2022 - 31.10.2024 року платник податків ОСОБА_1 , не укладала цивільно-правові договори з фізичними особами щодо надання послуг з перевезення на транспортних засобах.
Матеріалами справи встановлено використання ОСОБА_1 праці без належного оформлення трудових відносин з фізичними особами, які були допущені до роботи без укладення трудових договорів.
Отже, оскільки в контролюючого органу відсутні будь - які касові та банківські документи (платіжні доручення, виписки), що підтверджують виплату доходів фізичним особам, за базовий розмір заробітної плати контролюючим органом правомірно взято розмір мінімальної заробітної плати в місяці подання заявки ОСОБА_1 на перетин кордону та оформлення вантажно-митної декларації.
Таким чином, перевіркою правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок встановлено порушення позивачем п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а відтак, такими діями позивачем занижено суму заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок, єдиний внесок, нарахованої (виплаченої) фізичним особам в розмірі 1704660 грн., в результаті чого занижено суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 375025,20 грн.
7. З приводу недотримання вимог законодавства в частині забезпечення зберігання первинних документів та звітності, суд погоджується з аргументами відповідача в частині того, що позивачем не збережено та не представлено для проведення перевірки первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що свідчить про порушення п.44.1, 44.3 ст.44 Податкового кодексу України.
8. Щодо недотримання вимог законодавства з приводу забезпечення зберігання первинних документів, звітності, слід зазначити наступне.
Згідно пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів (пл. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 Кодексу).
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Згідно пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Судом встановлено, що для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, відповідно до п. 73.3ст. 73 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області надіслано позивачеві рекомендованого листа з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 18789/6/24-13-24-06-04 від 14.11.2024, №6365/6/24-13-24-04 від 31.03.2025 року, щодо надання інформації та її документальне підтвердження у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 73.3.2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Однак, позивачем всупереч вимогам підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, підпункту 73.3.3 пункту 73.3, статті 73 Податкового кодексу України не надано інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.
9. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
10. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
11. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1 У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, 58006, код ЄДРПОУ: 44057187).
Суддя О.В. Боднарюк