Провадження № 33/803/357/26 Справа № 199/14077/25 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
22 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,
захисника особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності адвоката Неклеси М.М.,
апеляційну скаргу адвоката Неклеси М.М., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19 листопада 2025 року встановлено, що 15.09.2025 року о 08:55 годині біля будинку №8 по вулиці Польовій у селі Завидо-Борзенка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter T4» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 - відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник Неклеса М.М., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження в справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що чинне законодавство передбачає, що до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП може бути притягнена особа, яка являється водієм і керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Проте, з матеріалів справи взагалі не вбачається факту керування та знаходження ОСОБА_1 за кермом автомобіля.
Зазначає, що під час подій, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , на місці були відсутні представники Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а працівники поліції не здійснили їх залучення.
Вважає, що протокол серії ЕПР1 № 454307 від 15.09.2025 року є неналежним та недопустимим доказом по справі, бо складений неуповноваженою особою.
Звертає увагу, що що працівники поліції фактично не проводили огляд ОСОБА_1 . Відеозапис розпочинається з того, що ОСОБА_1 було висловлено вимогу пройти у встановленому законом порядку огляд на визначення стану сп'яніння, на що останній відповів відмовою, оскільки не зрозумів причину висування такої вимоги, (09:04:26), ОСОБА_1 зазначив що не вживав алкоголю та не перебуває у алкогольному сп'янінні (09:04:35), а перебуває на завданні та поспішає.
Зазначає, що відеозапис не є безперервним і відображає лише момент знаходження ОСОБА_1 у службовому автомобілі, що в свою чергу дає підстави сумніватись щодо застосування тиску на водія під час огляду.
Наголошує, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції не складалось, про що свідчать відеозаписи.
Позиції сторін в суді :
В судовому захисник адвокат Неклеса М.М. просив його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про місце, день та час судового розгляду, від якого клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов'язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП між іншим передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Оскарженою постановою від 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився.
Враховуючи вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП доказуванню підлягають всі ознаки, які утворюють склад правопорушення, у вчиненні якого було визнано винним ОСОБА_1 .
За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В обґрунтування висновків про наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя послався на те, що працівником поліції правомірно водію ОСОБА_1 висунута вимога проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Проте, такий висновок судді вважаю помилковим з огляду на таке:
Так, з відеозапису встановлено, що він розпочинається з того, що ОСОБА_1 сидіть на пасажирському сидінні службового автомобіля та працівником поліції йому було висловлено вимогу пройти у встановленому законом порядку огляд на визначення стану сп'яніння на підставі того, що у нього виявлені ознаки сп'яніння, на що останній відповів відмовою, заперечуючи вживання ним алкогольних напоїв та перебування в стані алкогольного сп'яніння (відеозапис, починаючи з 0:00:53). ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на завданні та поспішає (відеозапис, починаючи з 0:01:05).
Як вбачається з наданого відеозапису, працівником поліції взагалі не зазначалось про наявність у ОСОБА_1 будь-яких конкретних ознак алкогольного сп'яніння. Ба більше, вказаним відеозаписом не зафіксовано будь-яких дій працівника поліції, як то вимоги до водія видихнути повітря, які б свідчили на підставі чого у ОСОБА_1 виявлена така ознака алкогольного сп'яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота. Кольорове зображення на відео також не свідчить про наявність такої ознаки як почервоніння обличчя. Тому вказівка на ці ознаки алкогольного сп'яніння у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454307 від 15.09.2025 р. і в оскарженій постанові судді є цілком безпідставною, нічим об'єктивно не підтвердженою.
Відеозапис спілкування з працівником поліції свідчить, що ОСОБА_1 спокійно та адекватно реагує та питання поліцейського, його мова є логічною, послідовною, чіткою та зрозумілою, без будь-яких порушень.
Тож, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №454307 від 15.09.2025 р., складеного щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ознаки алкогольного сп?яніння поліцейський необгрунтовано констатував без їх виявлення.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що із переглянутого відеозапису не можливо встановити, що працівники поліції мали підстави вважати, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, які в послідуючому були значені у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, і які могли бути підставою для висунення вимоги водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Вказане є порушенням порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, що з урахуванням приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП тягне визнання такого огляду недійсним.
Таким чином, як вище зазначено, приписами КУпАП та Інструкції встановлено, що підставою для проходження особою, що керує транспортним засобом, огляду на алкогольного сп'яніння є виявлення у цієї особи певних ознак такого сп'яніння, зазначених у Інструкції. Оскільки в наслідок розгляду справи суду не надано достовірних доказів виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння та порушено порядок такого огляду, то слід зробити висновок про відсутність законних підстав вимоги працівника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, його відмова від проходження такого огляду не утворює ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підсумовуючи викладене, вважаю, що особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надано, а суддею суду 1-ї інстанції не наведено в оскарженій постанові об'єктивних, беззаперечних доказів наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння під час керування ним транспортним засобом. Крім того, працівником поліції було порушено порядок проведення огляду водія на встановлення стану алкогольного сп'яніння, передбаченого КУпАП та Інструкцією.
Отже, вважаю відсутніми в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена постанова судді скасуванню.
Згідно ст. 247 КУПАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Скасовуючи оскаржену постанову судді першої інстанції та закриваючи провадження з наведених підстав, апеляційний суд не входить в обговорення інших апеляційних доводів сторони захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Неклеси М.М., подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19 листопада 2025 рокувідносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати та закрити провадження на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин