23 січня 2026 рокусправа № 640/27676/21
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Солар Чорнобиль» до Державної податкової служби України про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Солар Чорнобиль» із позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Державної податкової служби України в частині неприйняття до реєстрації розрахунків коригування №2 від 27.04.2021, №1 від 18.05.2021, №2 від 18.05.2021, №1 від 02.06.2021, №2 від 15.06.2021, №3 від 16.06.2021, №4 від 17.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1 та розрахунків коригування №1 від 01.04.2021, №5 від 29.06.2021, №1 від 05.07.2021, №2 від 27.07.2021, №1 від 16.08.2021, №2 від 28.08.2021, №1 від 01.09.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;
зобов'язати Державну податку службу України прийняти та зареєструвати операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв'язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: 11.05.2021 розрахунок коригування №2 від 27.04.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.06.2021 розрахунки коригування №1, №2 від 18.05.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.06.2021 розрахунок коригування №1 від 02.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 29.06.2021 розрахунок коригування №2 від 15.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.07.2021 розрахунок коригування №3 від 16.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.07.2021 розрахунок коригування №4 від 17.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.04.2021 розрахунок коригування №1 від 01.04.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1; 09.07.2021 розрахунок коригування №5 від 29.06.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;09.07.2021 розрахунок коригування №1 від 05.07.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1; 10.08.2021 розрахунок коригування №2 від 27.07.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;02.09.2021 розрахунок коригування №1 від 16.08.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;09.09.2021 розрахунок коригування №2 від 28.08.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;27.09.2021 розрахунок коригування №1 від 01.09.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом протиправно відмовлено у прийнятті поданих розрахунків коригування до податкових накладних. Зауважив, що податкове законодавство не містить жодної заборони складати й реєструвати розрахунки коригування до зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкової накладної, з дати складення якої минуло понад 1095 днів. Тож, платники податку на додану вартість мають право складати й реєструвати розрахунки коригування до таких податкових накладних, оскільки положення статті 102 ПК України не визначає і не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не може бути застосована до операцій із повернення товару чи авансових оплат, а також до перегляду ціни товарів (послуг).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача поданий до суду відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що Кодекс не містить обмежень у строках здійснення платниками податків коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту, так як законодавчі положення Кодексу у порядку та строках подання уточнюючих розрахунків взаємопов'язані зі строками формування податкових зобов'язань з податку та можливості проведення контрольно-перевірочної роботи таких податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки, якщо з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкової накладної минуло 1095 календарних днів, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов'язань у платника податку - продавця відсутні. Тому, на думку відповідача, ознаки неправомірності у неприйнятті на реєстрацію розрахунків коригування до виписаних податкових накладних, у зв'язку з порушенням вимог статті 102 Кодексу, пункту 6 Порядку №1246 - відсутні.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду
За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З.
Ухвалою від 26.02.2025 прийнято до розгляду справу, вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Солар Чорнобиль» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 39950474.
Між ТОВ “Солар Чорнобиль» (Постачальник) та ТОВ “Родіна Енерджі Груп» (Покупець) укладено договір поставки №140917 від 14.09.2017, за яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар фотоелектричні модулі Tier-1-TRINA в кількості 800 шт на загальну суму 2400000,00 грн, в т.ч. ПДВ 400 000 грн.
П.4.2.1 договору встановлено, що покупець ТОВ “Родіна Енерджі Груп» сплачує за товар наступним чином: 1 916 666,67 грн, ПДВ 383 333,33 грн, протягом трьої днів від дати підписання цього договору; 83 333,33 грн, ПДВ 16 666,67 грн, протягом десяти робочих днів від дати підписання цього договору.
На виконання договору від 15.09.2017 ТОВ “Родіна Енерджі Груп» перераховано суму попередньої плати в розмірі 2 300 000,00 грн, ПДВ 383 333,33 грн, що підтверджується платіжним дорученням №826 від 15.09.2017.
У відповідності до п.187.1 ст.187 ПКУ, на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, шо підлягають постачанню, Позивачем складена податкова накладна від 15.09.2017 №1 на загальну суму 2 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 383 33,33 грн, яка зареєстрована в ЄРПН за №9199859039.
У зв'язку з неможливістю виконати взяті на себе зобов'язання за договором постачання №140917 від 14.09.2017, ТОВ “Солар Чорнобиль» у період з вересня 2018 року по червень 2021 року повернено попередню оплату на рахунок ТОВ “Родіна Енерджі Груп» у повному обсязі, а саме 2 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 383 333,33 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, що стало підставою для виписки відповідних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.
Позивачем складено та направлено засобами електронного зв'язку для здійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних:
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.04.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 02.06.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.06.2021 №3 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 17.06.2021 №4 до податкової накладної №1 від 15.09.2017.
Між ТОВ “Солар Чорнобиль» (Постачальник) та ТОВ “Родина ЕРС» (Покупець) укладено договір поставки №241017/СЧ від 24.10.2017, за яким Постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікації.
П. 4.3 договору встановлено, що Постачальник поставляє товар тільки після 100% оплати Покупцем відповідного рахунку-фактури надано Постачальником за замовленням Покупця.
На виконання умов Договору 21.12.2017 ТОВ “Родина ЕРС» перераховано на банківський рахунок ТОВ “Солар Чорнобиль» суму в розмірі 16 500 000,00 грн, з якої 2 474 750 грн погашено заборгованість за поставлений товар, сума в розмірі 14 025 250 грн зарахована в якості авансу.
У відповідності до п.187.1 ст.187 ПКУ, на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, шо підлягають постачанню, Позивачем складена податкова накладна від 21.12.2017 №1 на загальну суму 14025250 грн, в т.ч. ПДВ 2337541,67 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 05.01.2018 за №9286867774.
У зв'язку з неможливістю виконати взяті на себе зобов'язання за договором постачання №241017/СЧ від 24.10.2017, ТОВ “Солар Чорнобиль» у період з грудня 2018 року по вересень 2021 року повернено попередню оплату за рахунок ТОВ “Родина ЕРС» у розмірі 2 428 250 грн., в т.ч. ПДВ 404 708,33 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, що стало підставою для виписки відповідних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.
Позивачем складено та направлено засобами електронного зв'язку для здійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних:
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.04.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.06.2021 №5 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.07.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.07.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.08.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.08.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;
-розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017.
Проте, ТОВ “Солар Чорнобиль» було отримано квитанції № 1 в яких було зазначено, що вказані вище розрахунки - коригування не прийняті податковим органом. Підставою для не прийняття вказаних розрахунків коригування вказано наступне: “Порушено вимоги ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, вважаючи, що відповідач зобов'язаний здійснити реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
За положеннями пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
-отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Аналогічна процедура реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них встановлена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Так, згідно з пунктом 4 Порядку №1246, до Єдиного реєстру податкових накладних вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Зазначеного Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
За приписами пункту 9 Порядку №1246 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації:
постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації;
отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Аналіз наведених норм свідчить про наявність у позивача права на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пункт 15 Порядку визначає, що у разі якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, пункт 12 Порядку визначає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
При цьому, як вбачається, з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування стало те, що вони подані пізніше 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, що, на думку відповідача, не відповідає положенням статті 102 Податкового кодексу України.
Однак, положення статті 102 Податкового кодексу України, у спірних відносинах не підлягають застосуванню, враховуючи наступне.
Так, згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Проте, за обставинами справи не підтверджено факт подачі позивачем заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подання яких є предметом правового регулювання у пункті 102.5 статті 102 цього Кодексу.
Також, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства, так як статтею 192 Податкового кодексу України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №810/30/16, від 07.11.2018 у справі № 816/1403/17 та від 05.12.2019 у справі № 820/3401/17, від 27.05.2021 у справі №814/2620/16, яка враховуючи положення частини 4 статті 242 КАС України обов'язкова для врахування судом.
З огляду на вказане вище та не доведення відповідачем існування обставин, з якими положення податкового законодавства пов'язують можливість неприйняття розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про те, що у ДПС України не було законних підстав для відмови у прийнятті спірних розрахунків коригування, а тому дії ДПС України, які полягають у відмові в реєстрації спірних Розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними.
Суд також враховує, що повернення покупцю авансових платежів з урахуванням суми ПДВ (на яку зменшено суму податкового зобов'язання), та не визнаючи право платника податків на коригування такого зобов'язання у бік зменшення, змушує платника податку сплачувати власні кошти (у розмірі ПДВ), що є неправомірним втручанням у право власності, оскільки спричинить подвійну сплату суми ПДВ: перший раз формування податкового зобов'язання при отриманні суми авансових платежів, другий раз - при поверненні покупцю суми авансових платежів з урахуванням ПДВ.
Щодо доводів відповідача про можливість поширення на спірні правовідносини пункту 6 Порядку №1246 суд вказує, що він стосується розрахунків коригування до податкових накладних, які складені до 1 лютого 2015 та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:
понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, складена при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
До платників податку, для яких на дату складання накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.
З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 6 Порядку №1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до п.11 підр. 2 р. XX “Перехідні положення» ПК України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.
За п. 12 Постанови №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки у тому числі наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується.
Згідно п. 13 Постанови №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Виходячи зі змісту вказаних норм можна дійти висновку, що ПК України не містить норми яка вказує що прийняття та реєстрація розрахунку коригування до податкових накладних які не підлягають реєстрації можливе тільки (виключно) після реєстрації такої податкової накладної, а отже відсутній зв'язок між реєстрацією податкової накладної та прийняттям розрахунку коригування до неї.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про протиправність дій Державної податкової служби України щодо відмови у реєстрації поданих ТОВ “Солар Чорнобиль» розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.
Враховуючи, що підчас розгляду справи, суд дійшов висновку, що дії Державної податкової служби України щодо неприйняття до ЄРПН розрахунків коригування кількісних і вартісних показників є протиправними, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників датою їх подання.
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та “Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування.
Аналізуючи оскаржувані дії контролюючого органу, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до змісту ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання дій протиправними, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію спірних розрахунків про коригування до податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 10 ч. 2 та абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стосовно встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Державну податкову службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, згідно з нормами процесуального законодавства встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних побоювань невиконання суб'єктом владних повноважень прийнятого судом рішення в майбутньому.
Згідно з частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У позовній вимозі про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Отже, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання даного рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій, відмовляючи позивачу у реєстрації спірних розрахунків коригувань до податкових накладних.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про задоволення позову, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.
За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.
Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 73-74, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у реєстрації: розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.04.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 02.06.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.06.2021 №3 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 17.06.2021 №4 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.04.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.06.2021 №5 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.07.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.07.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.08.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.08.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.04.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 02.06.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.06.2021 №3 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 17.06.2021 №4 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.04.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.06.2021 №5 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.07.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.07.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.08.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.08.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Солар Чорнобиль» 31 780,00 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна