23 січня 2026 рокусправа № 380/23544/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Пустомити) про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Пустомити) (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
визнати протиправними дії, вчинені 20.11.2025 року, щодо внесення та зберігання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів / ЕВОД "Резерв +" відомостей про перебування на військовому обліку військовозобов'язаних, а також відомостей про стан придатності "непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
зобов'язати виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів / ЕВОД "Резерв +" всі відомості про перебування на військовому обліку військовозобов'язаних та привести інформацію щодо нього у відповідність до рішення військово-лікарської комісії від 26.04.1994 року, яким його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В обгрунтування позову зазначає, що жодних повторних військово-лікарських комісій не проходив, рішень про зміну ступеня придатності до військової служби не отримував, на військовий облік повторно не брався. Стверджує, що внесення відповідачем до ЕВОД «Резерв +» відомостей як про військовозобов'язаного, а також зміну формулювання висновку ВЛК 1994 року на «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» здійснено без законних підстав, без проведення нової військово-лікарської комісії та без прийняття відповідного рішення призовної (військово-лікарської) комісії.
Відповідач належним чином повідомлений (довідки про доставку електронного листа від 01.12.2025 року, від 10.12.2025 року, які містяться в матеріалах справи), проте у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 10.12.2025 року року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
В матеріалах справи наявний військовий білет позивача, в якому наявний запис від 26.04.1994 року, відповідно до якого останній виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 у Львівській області.
Окрім того, в матеріалах справи наявний витяг з Електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв +» від 20.11.2025 року, відповідно до якого позивач є військовозобов'язаним; підстави для зняття/виключення з обліку відсутні; непридатний в мирний час; обмежено придатний у воєнний час.
Змістом спірних правовідносин є відповідність дій відповідача щодо внесення та зберігання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів / ЕВОД "Резерв +" відомостей про перебування на військовому обліку військовозобов'язаних, а також відомостей про стан придатності "непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час", критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Положеннями ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно з п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи (п.9 Положення №154).
Частиною п'ятою ст.33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог цієї статті постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.8 ст.5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч.9 ст.5 Закону №1951-VIII).
Згідно з ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
З наведеного слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати внесення, оброблення та зберігання в базі даних Реєстру персональні та службові дані військовозобов'язаних.
Згідно з п.2 ч.1 ст.9 Закону №1951-VІІІ, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частиною третьою ст.14 Закону №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами), яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №559), пунктом другим якої установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до п.1 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Пунктом другим Порядку №559 передбачено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.
Згідно з п.4 Порядку №559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Як уже згадувалось раніше, позивач визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 26.04.1994 року, що сторонами не заперечується.
Суд звертає увагу, що наказом Міністерства оборони України від 12.07.1999 року №207 внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства оборони України від 04.01.1994 року №2, який, у свою чергу, втратив чинність 28.11.2008 року на підставі наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 року №402.
При цьому, наказ Міністерства оборони України №402 скасовує чинність наказу Міністра оборони України №2, однак не скасовує чинність рішень військово-лікарських комісій, прийнятих на підставі цього наказу (№2). Тому рішення, згідно якого особа була визнана непридатною до військової служби та знята з військового обліку, є дійсним.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач був повторно взятий на військовий облік відповідачем, з чим, власне, він і не погоджується.
З аналізу наведених норм права випливає, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отрмання від представника позивача заяви та документів, повинен внести зміни до Реєстру. Протиправна відмова у внесенні таких змін є підставою для оскарження таких рішень чи дій відповідача до суду.
Водночас, докази в підтвердження обставин звернення позивача до відповідача із заявою разом з відповідними документами для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, матеріали справи не містять.
Вказане, зокрема, ним не заперечується у позовній заяві.
Тобто, відповідач, як орган ведення Реєстру, не відмовляв позивачу у виправлені недостовірних відомостей в реєстрі, оскільки позивач не звертався до нього із відповідною заявою.
За таких обставин суд зазначає, що заявлені у цій справі позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, а тому у їх задоволенні належить відмовити.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень відповідачем критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, при наданні відповіді на адвокатський запит позивача, а тому у задоволенні позову належить відмовити.
Щодо судових витрат, то, в силу положень ст.139 КАС України, такі належить присудити з позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович