23 січня 2026 року м. Київ справа №320/3295/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» до Яготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» звернулось до суду з позовом до Яготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 02.03.2021 ВП № 64675183 про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024 адміністративна справа №320/3295/21 розподілена судді Колесніковій І.С.
Ухвалою від 05.03.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на порушення відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині визначення розміру виконавчого збору.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2021 головним державним виконавцем Яготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбал Наталією Володимирівною відкрито виконавче провадження ВП № 64675183 про примусове виконання наказу № 911/2914/19, виданого 09.02.2021 Господарським судом Київської області.
Одночасно із цим, державним виконавцем винесено постанову від 02.03.2021 про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з ТОВ «Нива Фарм» підлягає стягненню виконавчий збір у сумі 24 000, 00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2020 у справі № 911/2914/19 відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до ТОВ «Нива Фарм» про витребування з незаконного володіння земельної ділянки.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 911/2914/19 апеляційну скаргу прокурора задоволено: рішення суду першої інстанції скасовано; ухвалене нове рішення, яким позов прокурора в інтересах держави в особі Держгеокадастру задоволено повністю: витребувано з незаконного володіння ТОВ «Нива Фарм» на користь держави в особі Дергеокадастру земельну ділянку площею 1.9256 гa, кадастровий номер 3225583600:03:009:0022, для ведення особистого селянського господарства території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області.
В оскаржуваному рішенні державний виконавець вказує, що нею відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/2914/19 від 09.02.2021 про витребування земельної ділянки, тобто здійснюється примусове виконання рішення немайнового характеру, а тому виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи.
3 огляду на вказане державний виконавець постановив стягнути з ТОВ «Нива Фарм» виконавчий збір у сумі 24000,00 грн.
Так, відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6 000 гривень.
Отже, сума виконавчого збору, яку постановлено стягнути з позивача є такою, що встановлена для примусового виконання рішень немайнового характеру (6000 грн х 4 = 24000 грн).
Однак, на думку суду, державний виконавець помилково застосував частину 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» зважаючи на таке.
Порядок примусового виконання рішень немайнового характеру передбачений розділом VIIІ Закону України «Про виконавче провадження», якою зокрема регламентовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, рішень про відібрання дитини, про становлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у побаченні з дитиною, про поновлення на роботі, про виселення боржника, про вселення стягувача (статті 63 - 67 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний перелік не передбачає виконання судових рішень про витребування майна.
Крім того, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов?язки (частина 1 статті 190 ЦК України).
Згідно зі статтею 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов?язки.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина 1 статті 181 ЦК України).
Отже, рішення суду про витребування земельної ділянки є таким, що має майновий характер, а тому державним виконавцем помилково застосовано положення частини 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», в той час як судовий збір мав бути розрахований виходячи з приписів частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Наведене свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та, відповідно, правомірність заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» (08442, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Переяславське, вулиця Привокзальна, будинок 2; код ЄДРПОУ 35652231) до Яготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (07700, Київська область, Яготинський район, місто Яготин, вулиця Незалежності, будинок 148; код ЄДРПОУ 34233671) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Яготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цимбал Н.В., прийняту у виконавчому провадженні №64675183, про стягнення виконавчого збору від 02.03.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Яготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Фарм» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.