про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2026 року м. Київ № 320/695/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить суд:
визнати службове розслідування протиправним;
зобов'язати командування Військової частини НОМЕР_1 провести повторно службове розслідування по вказаному факту та скласти акт за формою HB-3, де зазначити: «випадок травмування бухгалтера фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 «остехондрального пошкодження задніх відділів латерального виростку великогомілкової кіски (крайового внутрішньогосуглобного імпрессійного перелому). Крайового перелому медіального виростка великогомілкової кістки без зміщення уламків. Розрив ПЧХ синовіїту, бурситу, кістки Бейкера правого колінного суглоба. Стійкого больового синдроу», що стався внаслідок падіння під час переміщення по сходах казарми за адресою: територія військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 22.08.2025 близько 08 години 20 хвилин, вважати таким, що ПОВ'ЯЗАНИЙ із виконанням нею обов'язків військової служби.»;
визнати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 157 від 28.09.2025 «Про результати розслідування», в п. 1 є протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 10 наказу Міністерства оборони України, «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України»;
зобов'язати командування військової частини НОМЕР_2 внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 157 від 28.09.2025 «Про результати розслідування», в п. 1 та викласти його: «випадок травмування бухгалтера фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 «остехондрального пошкодження задніх відділів латерального виростку великогомілкової кіски (крайового внутрішньогосуглобного імпрессійного перелому). Крайового перелому медіального виростка великогомілкової кістки без зміщення уламків. Розрив ПЧХ синовіту, бурситу, кістки Бейкера правого колінного суглоба. Стійкого больового синдрому», що стався внаслідок паління під час переміщення по сходах казарми за адресою: територія військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 22.08.2025 близько 08 години 20 хвилин, вважати таким, що ПОВ'ЯЗАНИЙ із виконанням нею обов'язків військової служби».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 та займає посаду бехгалтера фінансово - економічної служби при вказаній військовій частині, відносно яої було проведено службове розслідування у зв'язку з нещасним випадком, який з нею трапився та за результатами якого було складено оспорюваний наказ.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір виник під час проходження позивачем публічної служби, у зв"язку з чим, строк звернення до адміністративного суду щодо скасування спірного наказу, становить один місяць.
Судом встановлено, що події, які стали підставою для звернення до суду мали місце у серпні 2025 року, спірний наказ прийнято у вересні 2025 року,а до суду позивач звернулась в кінці грудня 2025 року.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України»). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі “Мельник проти України»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
Однак позивачем в порушеня вимог закону не подано клопотання про поновлення строку зверненя до суду з посиланням на належні докази, які б свідчили про поважність пропуску строку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання та доказів поважності пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду доказів поважності пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.