ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про поворот виконання судового рішення
"23" січня 2026 р. справа № 300/8802/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 29.07.2025 про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 271 056, 09 гривень, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 271 056, 09 гривень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №300/8802/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- стягнуто з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 182 045 (сто вісімдесят дві тисячі сорок п'ять) гривень 92 копійки.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.10.2024 у справі №300/8802/23 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі №300/8802/23 скасував та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив повністю. Вирішено стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 272537,12грн (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять сім гривень 12 копійок).
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 23.10.2024 видано виконавчий лист №300/8802/23 з виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23.
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України в жовтні 2024 року, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23, виплатив ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальній сумі 219 392,38 гривень.
Постановою Верховного Суду від 24.07.2025 у справі №300/8802/23 касаційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року № 300/8802/23 - змінено, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Абзац третій постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року № 300/8802/23 викладено у такій редакції: "Стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 91 553 (дев'яносто одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три) гривні 66 копійок".
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подав до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 29.07.2025". У поданій заяві просив допустити поворот виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23 у розмірі 148 896,06 гривень.
В обґрунтування необхідності звернення із заявою Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зазначив, що фактично Департаментом на виконання рішення суду апеляційної інстанції (скасованого в подальшому рішенням суду касаційної інстанції), виплачено ОСОБА_1 кошти у сумі 219 392,38 гривень (з вирахуванням законодавчо встановлених платежів), втім Верховний Суд по даній справі дійшов висновку, що стягненню з Департаменту на користь позивача підлягали кошти у сумі 91553,66 гривень, (без вирахування законодавчо встановлених платежів), відтак в порядку повороту виконання рішення суду з вирахуванням законодавчо встановлених сум стягненню з ОСОБА_1 на користь Департаменту підлягають кошти в сумі 148 896,06 гривень.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про поворот виконання судового рішення 30.07.2025 передано на розгляд судді Остап'юку С.В.
ОСОБА_1 подав до суду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 30.07.2025" на заяву про поворот виконання судового рішення. Заперечив проти задоволення заяви про поворот виконання судового рішення, оскільки стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбачено нормами трудового законодавства, а нормами Кодексу законів про працю України передбачено неможливість стягнення інших виплат, що випливають з трудових відносин.
Розглянувши заяву Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 29.07.2025 про поворот виконання рішення суду, заперечення на заяву, дослідивши в сукупності докази, якими сторони обґрунтовують вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про таке.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
За змістом частини 7 статті 380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Так, постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 та Верховного Суду від 24.07.2025 у справі №300/8802/23 не вирішувалось питання про поворот виконання рішення.
У рішенні від 02.11.2011 №13-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Таким чином, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.
Відповідно до частини 1 статті 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є заробітною платою чи грошовим забезпеченням у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", та не входить до структури заробітної плати.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), а також в постановах Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №200/5338/19-а, від 29.09.2022 у справі №420/3978/22, від 12.06.2023 у справі №160/7452/22, від 11.08.2025 у справі №160/12318/21 та від 13.11.2025 у справі №520/9192/22.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Таким чином, обмеження щодо повороту виконання рішення, встановлені статтею 381 КАС України, не поширюються на правовідносини щодо повороту виконання рішення про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, а доводи ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними.
Добровільне виконання рішення, не забороняє застосовувати до спірних правовідносин вимоги статті 380 КАС України щодо повороту виконання судового рішення.
Стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а.
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до пункту 16-1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Підпунктами 1.1-1.4 вказаного пункту ПК України передбачено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Згідно платіжних інструкцій №4677 від 30.10.2024 та №5122 від 28.11.2024 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України сплатив ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в загальній сумі 219 392,38 гривень.
За наслідками касаційного перегляду постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23 позовні вимоги задоволені в сумі 91 553,66 гривень.
У заяві про поворот виконання рішення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23 відповідач просить стягнути з позивача надмірно сплачений середній заробіток в сумі 148 896,06 гривень з урахуванням податків та зборів, сплачених відповідачем до державного бюджету.
Водночас, різниця між фактично виплаченим відповідачем середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23 та присудженим середнім заробітком згідно постанови Верховного Суду від 24.07.2025 у справі №300/8802/23 складає 127 858,72 гривень, з розрахунку 219 392,38 гривень - 91 553,66 гривень.
Слід зазначити, що податки і збори, сплачені відповідачем до державного бюджету у зв'язку з добровільним виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23, не можуть бути стягнуті з позивача в порядку статті 380 КАС України.
Отже, в порядку повороту виконання рішення суду з позивача на користь відповідача слід стягнути надмірно виплачені кошти в сумі 127 858,72 гривень.
Суд зауважує, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов'язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 805/1008/16-а.
Водночас, у поданій заяві від 29.07.2025 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України не ініціював перед судом питання про повернення з Державного бюджету України податків, зборів та інших обов'язкових платежів, сплачених на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23, відтак у суду відсутні підстави для вирішення такого питання.
Таким чином, заява Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 29.07.2025 про поворот виконання рішення суду підлягає до часткового задоволення.
Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду не змінюють.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 248, 254, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Заяву Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 29.07.2025 про поворот виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 271 056, 09 гривень, - задовольнити частково.
2. Допустити поворот виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (ідентифікаційний код юридичної особи 43305056, вулиця Академіка Богомольця, будинок 10, місто Київ, 01601) виплачені на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №300/8802/23 кошти в сумі 127 858,72 гривень (сто двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят дві копійки).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Остап'юк С.В.