з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення
23 січня 2026 рокуСправа № 280/6354/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради (69033, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10-А; код ЄДРПОУ 05498909)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №280/6354/25 позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради (далі - відповідач) задоволено частково.
Визнано протиправними та скасувати рішення лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради у формі висновків від 08.03.2023 № 332, від 14.04.2023 № 469 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Комунальне некомерційне підприємство “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради провести повторне засідання з питання надання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу "дитина з інвалідністю підгрупи А", з урахуванням висновків суду у даній справі.
Зазначене рішення набрало законної сили 27.10.2025.
13.01.2026 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач на виконання рішення суду 13.11.2025 провів засідання, під час якого ОСОБА_2 у дистанційному режимі було оглянуто лікарсько-консультаційною комісією. Однак, під час зазначеного засідання ЛКК було повторно допущено порушення процедури, які вже були досліджені судовим рішенням.
13.01.2026 ухвалою суду заяву позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення у справі №280/6354/25 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20.01.2026 від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено про повне виконання рішення суду у справі №280/6354/25. З метою виконання рішення суду щодо проведення повторного засідання з питання надання ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу “дитина з інвалідністю підгрупи А», з урахуванням висновків суду у даній справі» що 20.11.2025 року було проведено засідання лікарсько-консультативної комісії щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на предмет встановлення статусу “дитина з інвалідністю підгрупи А», з урахуванням висновків суду у даній справі. Висновок лікарсько-консультативної комісії від 20.11.2025 року № 748 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : “Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року №917, згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 08.11.2001 року № 454/147/516 р. Х, п. 3 п.п. 3.5, має медичні психіатричні показання для отримання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю до 18 років. Зважаючи на помірно виражені порушення психічних та мовних функцій організму та обмеження життєдіяльності І ступеня їх вираження, які оцінюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року № 917, підстав для встановлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорії “дитина з інвалідністю підгрупи А» на цей час немає. За результатами медичного огляду лікарсько-консультативною комісією розроблено Рекомендації реабілітаційних заходів до індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановлено наступне.
Відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Вказана норма кореспондується з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справах “Іммобільяре Саффі» проти Італії», “Горнсбі проти Греції», “Жовнер проти України», “Бурдов проти Росії», “Ясіун'єне проти Литви», “Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що “право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина “судового розгляду».
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або не спроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
В контексті статті 6 цієї Конвенції, виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова “судового розгляду».
Засади судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначає ст. 381-1 КАС.
Згідно з ч. 1 ст. 381-1 КАС судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 381-1 КАС суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст. ст. 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 382 КАС визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Також, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19.
У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб'єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №280/6354/25 наказом директора КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР від 04.11.2025 №49/1-ОД відповідач призначив на 13.11.2025 повторний огляд дитини позивача ОСОБА_2 у дистанційному форматі.
В подальшому до наказу від 04.11.2025 №49/1-ОД внесено зміни, яким призначено заочний огляд ОСОБА_2 до 20.11.2025 у зв'язку з неявкою на повторний огляд 19.11.2025.
Згідно наданої виписки з медичної карти амбулаторного хворого форми №027/о ОСОБА_2 , висновком лікарсько-консультативної комісії від 20.11.2025 № 748 встановлено:
“Діагноз: Дитячий аутизм з помірно вираженими порушеннями психічних та мовних функцій. Обмеження здатності до самообслуговування І ступеня (здатність з витрачанням більш тривалого часу, зменшення кількості дій, потреба в зовнішньому контролі). Обмеження здатності до орієнтації І ступеня (здатний орієнтуватись тільки в звичній ситуації, самостійно і/або з допомогою). Обмеження здатності до спілкування І ступеня (мовні засоби сформовані недостатньо, може спілкуватись з обмеженим колом осіб, за бажанням - зі сторонніми в присутності матері). Обмеження здатності контролювати свою поведінку - І ступеня (періодично виникає обмеження здатності контролювати свою поведінку у більш складних життєвих ситуаціях та/або постійне утруднення у виконанні рольових функцій, які зачіпають окремі сфери життя, з можливістю корекції). Обмеження здатності до навчання - І ступеня (здатність до навчання у навчальних закладах з інклюзивним навчанням, з використанням корегованих методів навчання, спеціального режиму навчання, спеціальних засобів для освіти).
Відповідно до Постанови КМУ від 21.11.2013р. № 917, згідно наказу МОЗУ, МПСПУ, МФУ від 08.11.2001 р. № 454/471/516 р. 10 п. 3 п.п. 3.5 має медичні психіатричні показання для отримання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю до 18 років.
Зважаючи на помірно виражені порушення психічних та мовних функцій організму та обмеження життєдіяльності І ступеня їх вираження (які оцінюються відповідно до вікової норми), відповідності до Постанови КМУ від 21.11.2013р. № 917 підстав для встановлення дитині категорії дитина з інвалідністю підгрупи А» на цей час немає».
Також, затверджено рекомендації реабілітаційних заходів до індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю ОСОБА_2 .
З наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що відповідач виконав рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №280/6354/25, врахувавши зроблені судом висновки щодо проведення процедури огляду.
Дійсно, при розгляді адміністративної справи №280/6354/25 суд встановив порушення процедури під час прийняття медичних висновків стосовно ОСОБА_2 та зобов'язав відповідача здійснити повторний огляд з урахуванням висновків суду.
В свою чергу фактичні обставини щодо порушення відповідачем процедури при винесені висновку ЛКК від 20.11.2025 № 748, на які посилається позивач, не є повторними, оскільки не були предметом розгляду справи №280/6354/25, а тому не можуть бути підставою для встановлення судового контролю.
Суд роз'яснює позивачу, що випадку незгоди з такими діями відповідача, позивач в праві звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №280/6354/25.
Керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №280/6354/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 23.01.2026.
Суддя М.С. Лазаренко