21 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/9804/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Мелітополі (код ЄДРПОУ 42348993) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Адвокат Коломойцев Микола Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Мелітополі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, яким просить суд: 1. Визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, які полягають у незазначенні в довідці №3 від 27.05.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії відомостей про належний розмір посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія) за січень 2023 року. 2. Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з визначенням посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року - 2684 гривні на тарифний коефіцієнт 22 за посадою начальник відділу територіального управління Державного бюро розслідувань згідно ч.4 статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», та з зазначенням відомостей про розміри фактично виплачених від перерахованого посадового окладу: доплати за спеціальним званням, доплати за вислугу років, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за специфічні умови проходження служби в ДБР, премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його пенсію обчислено з грошового забезпечення в ДБР за грудень 2021 року, а в січні 2023 відбулось збільшення грошового забезпечення діючих співробітників ДБР. При виготовленні довідки, відповідач повинен був обчислити та зазначити у ній грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року по справі №520/33537/24 відповідач виготовив довідку №3 від 27.05.2025. Однак, в довідці №3 від 27.05.2025 вказано невірний посадовий оклад в розмірі 46244 грн. замість 59048 грн. Крім того, в довідці взагалі відсутні додаткові види грошового забезпечення, а саме: доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія. 10.07.2025 позивач подав суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №520/33537/24 шляхом зобов'язання Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі подати у строк, встановлений судом звіт про виконання судового рішення, врахувавши той факт, що зазначення у довідці №3 від 27.05.2025 про грошове забезпечення заявника посадового окладу в розмірі 46244,00 грн не є його виконанням в розумінні ст.370 КАС України. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 заяву про встановлення судового контролю залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 року по справі №520/33537/24 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 залишено без змін. Зокрема, судом першої та апеляційної інстанції констатовано, що розмір складових грошового забезпечення у виготовленій довідці не охоплюється стадією виконання судового рішення. Таким чином, спірний розмір посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення є окремими правовідносинами і можуть бути вирішені лише в новому судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що наразі, у ТУ ДБР у м. Мелітополі відсутній законодавчий обов'язок зазначати в довідці для перерахунку пенсії з 01.01.2023 зазначення посадового окладу із розрахунку прожиткового мінімуму в 2684 грн та зазначати додаткові види грошового забезпечення, такі як доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія. Після набрання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у цій справі законної сили, ТУ ДБР у м. Мелітополі підготовлено та скеровано 04.06.2025 до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення, що може бути врахований для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 27.05.2025 №3 (лист від 04.06.2025 №17-09-6874/2025, що додається). На думку відповідача, довідка про розмір грошового забезпечення від 27.05.2025 №3 виготовлена ТУ ДБР у м. Мелітополі відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
07.01.2026 позивачем подано відповідь на відзив, за змістом якої останній просив задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що постанови Верховного Суду на які посилається відповідач не є релевантними до наших правовідносин. Справа №640/20382/21 стосується виплати заробітної плати працівника ДБР в 2019 та 2021 році; Справа №580/5083/21 стосується виплати заробітної плати працівника ДБР в 2019 та 2021 році; справа №300/396/23 стосується виплати заробітної плати працівнику податкового органу. В аспекті застосування величини прожиткового мінімуму Верховним Судом сформовано окремі різні правові підходи до визначення заробітної плати і до перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ. Діючі співробітники правоохоронних органів та військові отримують заробітну плату (грошове забезпечення), обчислену від прожиткового мінімуму 2102 грн. і стосовно цього практика Верховного Суду різниться. В той же час, Верховний Суд сформував усталену судову практику стосовно розміру прожиткового мінімуму для обчислення розміру пенсії і відповідно до цієї практики розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ обраховується від прожиткового мінімуму без обмежень, а саме в розмірі 2684 грн.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію з 07.06.2021р., призначену згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Після призначення пенсії ОСОБА_1 був повторно прийнятий на службу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі та проходив службу у період з 18.01.2022 по 08.08.2022, мав спеціальне звання - полковник ДБР, був звільнений 08.08.2022 зі служби у ТУ ДБР у м. Мелітополі згідно з наказом від 05.08.2022 №117 ос/дск.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі №520/32903/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області та зобов'язано провести з 01.06.2022 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% усіх складових грошового забезпечення за грудень 2021 року вказаних у довідці ДБР про розмір отриманого грошового забезпечення №48/10-12-03/17 від 17.05.2023 без обмеження розміру грошового забезпечення з нарахуванням та виплатою індексації згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимальним розміром пенсії.
В подальшому, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, у справі №520/33537/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТУ ДБР у м. Мелітополі задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність ТУ ДБР у м. Мелітополі, яка полягає у не направленні до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано ТУ ДБР у м. Мелітополі підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 або прирівняною посадою станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.07.2025 ОСОБА_1 та ТУ ДБР у м. Мелітополі відмовлено у відкритті касаційних проваджень на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у цій справі.
Після набрання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у цій справі законної сили, ТУ ДБР у м. Мелітополі підготовлено та скеровано 04.06.2025 до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення, що може бути врахований для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 27.05.2025 №3, що підтверджується доданим до матеріалів справи листом від 04.06.2025 №17-09-6874/2025.
Проте, не погоджуючись із розміром посадового окладу, який зазначений ТУ ДБР у м. Мелітополі у довідці від 27.05.2025 №3, ОСОБА_1 , у порядку визначеному статтею 382 КАС України, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю про виконання рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №520/33537/24, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.
Позивач вважає, що ТУ ДБР у м. Мелітополі при визначені розміру посадового окладу станом на 01.01.2023 за посадою, яку він займав на момент звільнення або аналогічною посадою, мало б застосувати прожитковий мінімум у сумі 2684 грн, а не 2102 грн. Також позивач вважає, що ТУ ДБР у м. Мелітополі не зазначило у довідці про розмір грошового забезпечення від 27.05.2025 №3 додаткові види грошового забезпечення, а саме: доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; надбавку за специфічні умови проходження служби в ДБР; премію.
Вказане стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (в подальшому - Закон №2262-ХІІ), яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ст.51 Закону №2262-ХІІ визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Згідно змісту ч.ч.1-2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024р. № 3886-IX внесено зміни у Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема розповсюджено дію Закону в частині пенсійного забезпечення на співробітників Державного бюро розслідувань.
Пунктом «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ встановлено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.
Згідно з ч.2 ст.2 цього Закону, пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
З урахуванням викладених правових норм, суд зазначає, що дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розповсюджено в частині пенсійного забезпечення також і на співробітників Державного бюро розслідувань, в тому числі і на право на перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від №704 30.08.2017р. (в подальшому - Постанова №704) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704, в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до пункту 1 приміток Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови №704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24.02.2018р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103), якою п.4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, з 24.02.2018р. змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п.6 Постанови №103, яким п.4 Постанови №704 викладений у новій редакції.
Отже, починаючи з 29.01.2020р. відновлено дію п.4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017р.) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017р.
Під час розгляду і вирішення цієї справи п.4 Постанови №704 та п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» підлягають солідарному застосуванню.
Із урахуванням вищевикладених норм, з 29.01.2020р. розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01.01.2023р., на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями - не впливає в силу вимог п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями змінено з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р. на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №294-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначених з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в подальшому - Порядок №45).
Відповідно до п.п.1-3 Порядку №45, механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.
Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18.
Тобто, вказаним судовим рішенням відновлено дію п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, згідно з яким розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу щорічно з 01 січня збільшуються за рахунок підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, адже визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до цієї постанови.
Встановлене в пункті 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016р. обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих, згідно із Постановою №704, не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2022р. у справі №500/1813/21, від 04.01.2023р. у справі №640/17686/21.
У справі, яка розглядається, спірним є питання, зокрема, щодо визначення розміру прожиткового мінімуму для розрахунку та зазначення у складових довідки розміру посадового окладу позивача.
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум в розмірі 2684 гривні.
Щодо можливості застосування під час визначення розмірів посадових окладів військовослужбовців прожиткового мінімуму в розмірі 2102 грн, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №340/608/23 дійшов наступних висновків:
« 34. За змістом статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення військовослужбовців - це гарантоване державою достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Його визначають залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
35. Крім того, військовослужбовці, враховуючи особливий вид їх службової діяльності та спеціальний статус, не відносяться до працівників інших державних органів, про яких йдеться в статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
36. З урахуванням викладеного норма статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» в частині встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня в розмірі 2102 гривні, не поширюється на осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ.»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.08.2024 у справі №260/1576/23.
Суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Застосування вищезазначених нормативних актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 02 серпня 2022 року у справі№440/6017/21, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Зазначені висновки було викладено Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі №500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі №340/10333/21 та від 06 лютого 2023 року у справі №160/2775/22.
У постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2019 року по справі №826/3858/18 зазначено: статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що право на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Повноваженнями щодо визначення конкретних видів та розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що підлягають відображенню у довідці про розмір грошового забезпечення позивача, наділений відповідач.
Позивач займав посаду начальник відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, що підтверджується витягом з послужного списку, відтак розмір посадового окладу за даною посадою визначається згідно з ч.4 статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» - 22 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до листа ТУ ДБР у м. Мелітополі №Г-512-25/17-11-556/25 від 25.06.2025 року розмір посадового окладу позивача на момент звільнення 08.08.2022 становив 46244 грн.
Згідно з довідкою на виконання рішення суду №3 від 27.05.2025 посадовий оклад за посадою позивача станом на 01.01.2023 року відповідач вказує в розмірі 46244 грн. Отже, відповідач не вказує новий збільшений розмір посадового окладу станом на січень 2023 року, а вказує той самий розмір посадового окладу, що був на момент звільнення позивача в 2022 році в розмірі 46244 грн.
Відповідач не вказав в довідці для перерахунку пенсії обов'язкові щомісячні додаткові види грошового забезпечення, передбачені ч.3 ст.20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» - доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премія та надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР.
Питання надбавки за специфічні умови проходження служби в ДБР, преміювання визначені Наказом ДБР №516 від 21.09.2020 року «Про затвердження інструкції про механізм реалізації та застосування норм законодавства щодо грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, порядок та умови його виплати», згідно пункту 6 якого до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія. З матеріалів справи вбачається, що позивач, проходячи службу в ДБР, отримував надбавку за специфічні умови проходження служби в ДБР та премію, однак відповідач не вказує в довідці для перерахунку пенсії ці щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, що регулюють спірні відносини у даній справі, суд дійшов висновку, що відповідач, не зазначаючи у складових довідки відомостей про належний розмір посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія) за січень 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого2023 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, які полягають у незазначенні в довідці №3 від 27.05.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії відомостей про належний розмір посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія) за січень 2023 року та зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з визначенням посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року - 2684 гривні на тарифний коефіцієнт 22 за посадою начальник відділу територіального управління Державного бюро розслідувань згідно ч.4 статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», та з зазначенням відомостей про розміри фактично виплачених від перерахованого посадового окладу: доплати за спеціальним званням, доплати за вислугу років, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за специфічні умови проходження служби в ДБР, премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Мелітополі (код ЄДРПОУ 42348993) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, які полягають у незазначенні в довідці №3 від 27.05.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії відомостей про належний розмір посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія) за січень 2023 року.
Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з визначенням посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року - 2684 гривні на тарифний коефіцієнт 22 за посадою начальник відділу територіального управління Державного бюро розслідувань згідно ч.4 статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», та з зазначенням відомостей про розміри фактично виплачених від перерахованого посадового окладу: доплати за спеціальним званням, доплати за вислугу років, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавки за специфічні умови проходження служби в ДБР, премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич