23 січня 2026 року Справа 160/35026/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАКОР» до Волинської митниці про визнання дій протиправними та скасування рішення,
установив:
09 грудня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000147/1 від 10.06.2025р. Волинської митниці;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000488 від 10.06.2025р. Волинської митниці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025р. позов залишено без руху. Встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
18 грудня 2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2026 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено до за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
06 січня 2026 року від Волинської митниці надійшло клопотання, в якому просять здійснювати розгляд вказаної позовної заяви за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідач не обмежений у поданні доказів, та взагалі отриманні судового захисту.
У заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає необхідність розгляду справи саме за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним безпосередньо у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості поданої заяви відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись статтями 171, 248, 257, 262 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви Волинської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з викликом сторін у справі №160/35026/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки передбачені КАС України.
Суддя А.В. Савченко