19 січня 2026 року Справа 160/12223/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.04.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 року у справі №160/12223/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №160/12223/25 скасовано та матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
31.12.2025 року від представника позивача надійшов адміністративний позов (утретє) по справі №160/12223/25.
Згідно довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду, станом на 06.01.2026 справа № 160/12223/25 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.
Дана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13.01.2026р.
Так, згідно адміністративного позову ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3 (від 31.12.2025), позивач просить суд:
- визнати бездіяльність ОСОБА_3 командира В/Ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ОБрОГП) полковника щодо невиконання обов'язків, покладених пунктом 6 "Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, щодо неподання у місячний строк після завершення військовослужбовцем В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП) ОСОБА_4 виконання завдань по захисту БАТЬКІВЩИНИ від військової агресії РАСІЇ в УКРАЇНУ 24.02.2022 р. на розгляд комісії, утвореної у МІНІСТЕРСТВІ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ, довідки за формою згідно з додатком 1 до вказаної постанови та документів, які є підставою для надання ОСОБА_4 військовослужбовцю В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП) СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ, ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ - ПРОТИПРАВНОЮ.
- ЗОБОВ'ЯЗАТИ ОСОБА_5 командира В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП), полковника на виконання п. 6 «Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», невідкладно подати на розгляд комісії, утвореної у МВС УКРАЇНИ, довідки за формою згідно з додатком 1 до вказаної постанови та документи із зазначених у п. 4 цього Порядку, які є підставою для надання ОСОБА_4 СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ, ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ
- ЗОБОВ'ЯЗАТИ ОСОБА_5 командира В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП), полковника надати довідку про виконання ОСОБА_4 завдань по захисту БАТЬКІВЩИНИ з 08.06.2022 р. по 07.09.2022 р.
- ЗОБОВ'ЯЗАТИ ОСОБА_6 командира В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 І ОБрОГП), полковника надати довідку про обставини отримання поранення ОСОБА_4 , яке призвело до НЕПРИДАТНОСТІ до ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ з ВИКЛЮЧННЯМ з ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ.
- ЗОБОВ'ЯЗАТИ ОСОБА_6 командира В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП), полковника виплатити ОДНОРАЗОВУ ГРОШОВУ ДОПОМОГУ при ОТРИМАННІ ІНВАЛІДНОСТІ II групи у сумі: Д,
- СТЯГНУТИ з ОСОБА_5 командира В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП), полковника на користь ОСОБА_4 компенсацію моральної шкоди у розмірі: 120600,00 грн.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Суд зазначає, що поняття бездіяльності було неодноразово надано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 року по справі №807/583/14, від 15.03.2019 року по справі №805/1953/18-а та від 23.05.2018 року по справі №802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов'язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
Згідно прохальної частини позову, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 командира В/Ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ОБрОГП) полковника щодо невиконання обов'язків, покладених пунктом 6 "Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, щодо неподання у місячний строк після завершення військовослужбовцем В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП) ОСОБА_4 виконання завдань по захисту БАТЬКІВЩИНИ від військової агресії РАСІЇ в УКРАЇНУ 24.02.2022 р. на розгляд комісії, утвореної у МІНІСТЕРСТВІ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ, довідки за формою згідно з додатком 1 до вказаної постанови та документів, які є підставою для надання ОСОБА_4 військовослужбовцю В/Ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ОБрОГП) СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ, ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ.
Проте згідно листа ВЧ НОМЕР_1 від 02.10.2023 №6/11/9/1-2226 позивачу фактично повідомлено про відсутність підстав для видачі довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій викласти позовні вимоги, враховуючи обраний спосіб судового захисту порушених прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Так, судом встановлено, що позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 04.03.2022 по 27.10.2022.
Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.10.2022 №263, позивача виключено зі списків особового складу частини 27.10.2022 року.
При цьому, звернувшись до суду 26.04.2025 року (первісний позов направлено поштою), позивач пропустив місячний строк звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.
Звернення позивача із заявою щодо надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони у вересні 2023 та отримання відповіді від ВЧ НОМЕР_1 у жовтні 2023 року, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач (його представник) почав вчиняти дії щодо реалізації порушеного права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд зазначає, що навіть після отримання відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 02.10.2023 №6/11/9/1-2226, позивач з даним позовом звернувся більше ніж через рік.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 171 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати:
- уточнений позов, в якому викласти в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору із зазначенням належного способу захисту прав позивача, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України (та його копії відповідно до кількості сторін);
- заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова