15 січня 2026 року Справа № 160/32371/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.
за участі секретаря судового засіданняВолок А.О.
за участі:
представника позивача представника відповідача Брилянт І.О., Тюльпарова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 листопада 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Брилянт Ірини Олександрівни, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , з вимогами:
- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за весь період затримки виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України , захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області в період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022, однак всупереч діючому законодавству у вищевказаний період йому не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що суперечить вимогам Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 12.11.2025 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог частини 6 статті 12, частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
28.11.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовної заяви просив відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що у зв'язку з відсутністю довідок керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких був відряджений позивач, був відсутній і обов'язок у командира військової частини НОМЕР_2 для включення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі. Ненадання зазначених довідок позивачем і до суду, також свідчить про їх відсутність, а отже і про відсутність підстав для виплат. Зазначає, що представником позивача не надано до суду єдиного належного, допустимого, достатнього і достовірного доказу наявності підстав для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, а саме довідки встановленого зразку, виданої за місцем відрядження позивача за наявності вищезазначених умов для її складання. Більш того, надані представником позивача документи не містять даних про: 1.бойовий наказ (розпорядження), 2. журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість, 3. рапорт (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях (виконанні бойових (спеціальних) завдань). Архівна довідка, додана до позову дійсно містить витяги з бойових розпоряджень, однак вони містять виключно інформацію про прибуття позивача до відповідного органу військового управління, передачу підрозділів в оперативне підпорядкування, а щодо деяких прямо зазначено, що відсутні поіменні списки. Тобто, до суду не надано ні відповідних витягів (копій) бойових наказів (розпоряджень), ні витягів з журналу бойових дій або журналу ведення оперативної обстановки, ні рапортів (донесень) командира підрозділу. А в наданих документах відсутні підтвердження участі позивача в бойових діях або заходах, вичерпний перелік яких зазначено в пункті 1 Телеграми та Доручення, за які в розумінні вимог Постанови, Телеграми та Доручення, передбачено виплату винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі. Також зазначає, що навіть перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн.
Ухвалою суду від 01.12.2025 призначено розгляд адміністративної справи №160/32371/25 за правилами загального позовного провадження, та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
02.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - Брилянт Ірини Олександрівни надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначає, що відповідач у відзиві зазначає про «ненадання до позову належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів», однак на противагу аргументам позивача не надає жодного документу та не спростовує жодного твердження. При цьому представником позивача було вжито заходів з метою отримання більшого обсягу інформації про безпосередню участь у бойових діях позивача.
08.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник зазначив, що архівна довідка, додана до позову дійсно містить витяги з бойових розпоряджень, однак вони містять виключно інформацію про прибуття позивача до відповідного органу військового управління, передачу підрозділів в оперативне підпорядкування, а щодо деяких витягів прямо зазначено, що там відсутні поіменні списки. Тож, зазначені документи теж не містять інформації про виконання позивачем спеціальних (бойових) завдань, під якими слід розуміти “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» і за виконання яких перебачено виплату додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі.
Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 16.12.2025 із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі №160/32371/25 та призначено розгляд справи по суті на 13.01.2026.
З огляду на технічні проблеми, представник відповідача не мав змоги прийняти участь у судовому засіданні 13.01.2026 в режимі відеоконференції у зв'язку із чим розгляд справи відкладено на 14.01.2026.
14.01.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із чим розгляд справи відкладено на 15.01.2026.
В судовому засіданні 15.01.2026 представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи наведені у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_1 12.04.2022 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України виданою військовою частиною № НОМЕР_3 /6739 від 29.09.2022 ОСОБА_1 дійсно в період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022 брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України , захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області.
Позивачу в означений період, виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн, однак вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022 протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Частиною 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частинами 2-4 статті 2 Закону України №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі - Порядок №260).
Згідно із пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року №400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30 000 гривень щомісячно та 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до постанови КМУ №217 від 07.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", виключивши в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби)".
Згідно із пунктом 2 постанови КМУ №217 від 07.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Постановою КМУ №350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка.
Згідно із пунктом 2 постанови КМУ №350 від 22.03.2022 вона набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до постанови КМУ №754 від 01.07.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в абзаці першому слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)"; після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Відповідно до постанови КМУ №793 від 07.07.2022 внесені наступні зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану":
"У пункті 1:
1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
Згідно із пунктом 2 постанови КМУ №793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
Пунктом 2 вказаного рішення визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно із пунктом 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30 000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).
Отже, з огляду на вказані норми, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), та документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Окремого доручення.
Суд зазначає, що матеріали справи містять довідку №1641/6739 від 29.09.2022 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Дослідивши вказану довідку, вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 в період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022 брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України , захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області.
Довідка складена на підставі: наказу командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) №100/дск від 17.05.2022; бойового розпорядження Командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №313\окп1091т від 12.05.2022; наказу Командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) №10/дск від 23.06.2022; бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України №3794 ЗПУ-2 Київ від 06.06.2022; наказу Командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) №27 від 07.07.2022; бойового розпорядження Командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №65 від 05.07.2022; витягу з журналу бойових дій ТГр №3 «Туркмен» (р.н. №7/3/81т від 03.08.2022).
Крім того, відповідно до архівної довідки №179/1/9885 від 02.10.2025 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, в якій зазначено, що: «… в наказі командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) АДРЕСА_1 , від 17 травня 2022 року №100/дск, значиться: «…2.Вважати такими, що прибули 2.1. До складу сил та засобів, та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань: 2.1.1. Нижчепойменованих військовослужбовців (працівників) Збройних сил України: 2.1.1.1. З військової частини НОМЕР_2 , з 15 травня 2022 року:…солдата ОСОБА_1 , командира 2 відділення 1 групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення НОМЕР_4 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_2 ;…Підстава бойове розпорядження Командувача ОСУ (так в документі) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.05.2022 №313/окп/1091т, рапорт полковника ОСОБА_2 (вх.№489/УОС від 17.05.2022)… В наказі командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) АДРЕСА_2 , від 07 липня 2022 року №27, значиться: «1.Вважати такими, що прибули 1.1. До складу сил та засобів, які залучаються та приймають безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у Донецькій області, з метою виконання службових (бойових, спеціальних) завдань: 03 липня 2022 року: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ):…солдата ОСОБА_1 , командира 2 відділення 1 групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення НОМЕР_4 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_2 ;…Підстава: бойове розпорядження Командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 05 липня 2022 року №65… В наказі командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 23 червня 2022 року № 10/дск прибуття/вибуття ОСОБА_1 до/9 угрупування не відображено. На зберіганні в ГДА Міноборони знаходяться: бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 06 червня 2022 року № 3794т ЗПУ-2 з грифом секретності "Таємно", в якому відображено інформацію щодо прийняття/передачі справ командувача ОТУ, переформування та перейменування військ, перепризначення командувачів та командирів. Визначення кордонів, адміністративних меж, населених пунктів для смуг відповідальності ОТУ, ОСУВ; бойове розпорядження оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 05 липня 2022 року № БР-65т з грифом секретності "Таємно", в якому відображено інформацію по наказу командира тактичної групи СпО … "…" …загону СпО про закінчення виконання завдань в смузі відповідальності ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та до…перейти в підпорядкування командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Поіменні списки військовослужбовців особового складу відсутні. ГДА Міноборони не займається аналізом бойових документів: для надання витягів з бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій, бойових донесень щодо участі ОСОБА_1 (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойовичх (спеціальних) завдань необхідно зазначити точні пошукові дані: назву документа, ким виданий, номер та дату (число, місяць, рік). Бойове розпорядження командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12 травня 2022 року №313/окп/1091т, документи тактичної групи «Туркмен» на зберігання до ГДА Міноборони не надходили.».
Також відповідно листа військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2025 за вих. №331/13506 вбачається, що відповідно до директиви Головнокомандувача Збройних Сил України "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України у 2022 році", військова частина НОМЕР_2 15 жовтня 2022 року розформована, правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що довідка №1641/6739 від 29.09.2022 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України видана на підставі бойових розпоряджень, журналів ведення бойових дій, при цьому вона не відкликана та не скасована, а тому є доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах. А тому позивач має право на додаткову винагороду, що передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022 , в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Суд вказує, що за зміст довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі №560/3141/23 за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам №1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами (пункт 43 постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №560/3141/23).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2024 у справі №280/2574/23, яка відповідно до положень пункту 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховується судом при вирішенні даної справи.
За наведених обставин суд доходить висновку, що позивач належними доказами підтвердив своє право на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.
В свою чергу доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за спірний період суду не надано. Отже судом вбачається протиправна бездіяльність щодо відповідача щодо нарахування та виплати позивачу відповідної винагороди за вказаний період.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Таким чином, оскільки судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022, тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною підлягають задоволенню.
З огляду на встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача, позовні вимоги щодо зобов'язання останнього вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022 підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за весь період затримки виплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ передбачає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Згідно статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону України №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Стаття 6 Закону № 2050-ІІІ передбачає, що компенсацію виплачують за рахунок, зокрема: коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Згідно статті 7 Закону №2050-ІІІ, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Згідно із пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (п.2 Порядку).
Згідно пункту 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Відповідно пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Згідно із пунктом 5 Порядку №159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Оскільки несвоєчасне нарахування суми грошової винагороди відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням винагороди позивачу за вини відповідача, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
За приписами частини 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями: 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ПН НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 15.05.2022 по 11.06.2022, з 12.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 09.08.2022, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за весь період затримки виплати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 23 січня 2026 року.
Суддя Е.О. Юрков