про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2026 р. м. Вінниця Справа № 120/631/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 гривень.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Так, позивач просить надати довідку - розрахунок у форматі базовий місяць/індекс споживчих цін/коефіцієнт/належна індексація/фактично виплачено/індексація різниця, дана вимога не є вимогою про виплату заробітної плати, адже позивач просить надати йому конкретну довідку.
Відтак, сплаті підлягає судовий збір, як за 1 вимогу немайнового характеру в сумі 1064, 96 грн. (1331, 20 грн. х 0,8).
Судовий збір не сплачено натомість позивач вказує, що звільнений від його сплати відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Оцінюючи позицію позивача щодо звільнення від сплати судового збору вказую наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, судовий збір (Court fees) - це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. При цьому, норми зазначеного закону поширюються на учасників Революції Гідності (ст. 16-1 Закону № 3551-XII )
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Відповідний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що вони стосуються оскарження бездіяльності щодо не видачі довідки, тобто, спір у цій справі не стосується соціальних прав позивача визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відтак, за вимогу про видачу довідки позивач має сплатити судовий збір в сумі 1064, 96 грн.
Згідно пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом з тим, заявлені позивачем позовні вимоги не відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Так, позивач, серед іншого, просить:
1) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 окремо здійснити перерахунок грошового забезпечення за періоди лікування та перебування у розпорядженні у зв'язку з травмуванням, включивши: посадовий оклад та оклад за військовим званням; усі постійні надбавки тадоплати; індексацію та індексацію-різницю; премії; компенсацію ПДФО; компенсацію втрати частини доходів та надати окрему помісячну довідку- розрахунок;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 після виконання пунктів 1- 5 перерахувати та виплатити додаткову грошову винагороду за Постановою №168 пропорційно фактичній участі у бойових діях / заходах знаціональної безпеки і оборони, з урахуванням довідки форми №6, довідки про обставини травми та інших підтверджуючих документів.
Процитовані позовні вимоги є неконкретизованим , адже не визначено конкретні календарні періоди (дати початку та закінчення), за які слід здійснити виплату додаткової винагороди та грошове забезпечення за період лікування: не зазначено, які саме надбавки є постійними і на підставі яких НПА.
Відтак, слід уточнити позовні вимоги вказавши конкретні календарні періоди (дати початку та закінчення), за які слід здійснити виплату додаткової винагороди та грошове забезпечення за період лікування та які саме надбавки є постійними і на підставі яких НПА.
Окремо вказую, що згідно пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, позивачем не надано доказів, які б підтверджували перебування на лікуванні з підстав отримання травми під час виконання бойових завдань, докази перебування у розпорядженні у зв'язку з травмуванням.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 1064, 96 грн., уточнити позовні вимоги вказавши конкретні календарні періоди (дати початку та закінчення), за які слід здійснити виплату додаткової винагороди та грошове забезпечення за період лікування та які саме надбавки є постійними і на підставі яких НПА, подавши заяву в порядку стю 160 КАС України та надати докази які б підтверджували перебування позивача на лікуванні з підстав отримання травми під час виконання бойових завдань, докази перебування у розпорядженні у зв'язку з травмуванням.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна