22 січня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 712/8809/25
Провадження № 22-ц/821/184/26
Категорія: 304090200
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
представник позивача: адвокат Покрищук Антон Вікторович
відповідач: ОСОБА_1
представник відповідача: адвокат Сікорська Ірина Станіславівна
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сікорської Ірини Станіславівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2025 року ( ухваленого під головуванням судді Марцішевської О.М. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси, повний текст рішення складено 04 листопада 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог
30 червня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 397175-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (яку Позичальником було вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).
12.07.2022 р., 17.08.2022 р., 28.09.2022 р. , 22.08.2023 р., 15.11.2023 р. сторонами укладались додаткові угоди до кредитного договору, якими продовжувався строк кредитування з кінцевим терміном до 16.04.2025 р.
Позивач вказує, що до теперішнього часу відповідачка свої зобов'язання за Кредитним договором №397175- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 397175-КС-001 відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 397175-КС-001 на загальну суму 30632,23 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 397175-КС-001 про надання кредиту від 15.09.2021 року, що становить 135 577,79 грн та складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 831,64 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 119 746,15 грн; - суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; - суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн., а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2025 року у АТ КБ «ПриватБанк» витребувано письмові докази, які б підтверджували або спростовували факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 15.09.2021 року (дата видачі кредиту) по 16.04.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 397175-КС-001 від 15.09.2021 року в сумі 135 577,79 грн, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., всього стягнуто 138 000,19 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідачка не виконала свого обов'язку та не повернула кредит, не сплатила проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Також суд вважав, що оскільки відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 397175-КС-001 на загальну суму 30632,23 грн., там самим остання вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Сікорська І.С. оскаржила його до суду апеляційної інстанції, подавши апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на його незаконність, необґрунтованість через неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за договором № 397175-КС-001. Наявною в матеріалах справи інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не підтверджується факт того, що грошові кошти надходили саме від позивача за кредитним договором № 397175-КС-001.
Також скаржниця вважає, що оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, тому розмір процентів підлягає зменшенню. Враховуючи, що відповідачкою в рахунок оплати процентів вже було сплачено 24463,87 грн, тому сплата ще 119 746,19 грн. в рахунок процентів, суперечить принципам розумності та справедливості, становить непомірний тягар для відповідача, є порушенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відзив на апеляційну скаргу
До Черкаського апеляційного суду 15 грудня 2025 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «БІЗПОЗИКА» просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сікорської І.С. не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає в повній мірі.
Згідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч. 2ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У п. 5 ч. 1 ст. 3 приведеного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
За змістом ч. ч. 3, 4, 6 ст. 11 приведеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 даного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
15.09.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 397175-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями.
За умовами договору відповідачці був виданий кредит у сумі 22 000 грн. на строк 24 тижні до 02.03.2022 р. зі сплатою фіксованої денної процентної ставки 0,86454777.
Відповідно до графіку платежів у п. 2 кредитного договору загальний розмір відсотків за користування кредитом становить 23 600 грн.
15.11.2023 р. сторонами укладена додаткова угода № 5 до договору № 397175-КС-001, відповідно до якої термін дії договору встановлений до 16.04.2025 р.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджено платіжним дорученням № 31782 від 15.09.2021р., а також банківською випискою, наданою на виконання ухвали суду про задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
12.07.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 397175-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №1 до Кредитного договору, сторони домовилися продовжити термін дії договору до 07.03.2023.Орієнтовна загальна вартість кредиту встановлена в сумі 62 402,06 грн.
Укладенням Додаткової угоди до Кредитного договору сторони змінили термін виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за Кредитним договором шляхом продовження терміну дії Кредитного договору.
17.08.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 397175-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору сторони домовилися продовжити термін дії договору до 29.03.2023. Орієнтовна загальна вартість кредиту встановлена в сумі 62 750,25 грн.
28.09.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 397175-КС-001 про надання кредиту, Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 3 до Кредитного договору сторони домовилися продовжити термін дії договору до 21.06.2023. Орієнтовна загальна вартість кредиту встановлена в сумі 73 065,72 грн.
22.08.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 397175-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 4 до Кредитного договору сторони домовилися продовжити термін дії договору до 21.01.2025. Орієнтовна загальна вартість кредиту встановлена в сумі 129 993,82 грн.
Також, 15.11.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 5 до Договору № 397175-КС-001 про надання кредиту.
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 5 до Кредитного договору сторони домовилися продовжити термін дії договору до 16.04.2025. До Кредитного договору було укладено 5 (п'ять) додаткових угод (за своєю суттю - реструктуризацій), за умовами кожної з яких сторони домовились продовжити термін дії Кредитного договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту встановлена в сумі 128 011,17 грн, що складається з тіла кредиту - 15 831,64 грн; процентів - 112 179,53 грн;
Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 .. Договору про надання кредиту № 397175-КС-001 від 15 вересня 2021 року.
Таким чином, сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується платіжним дорученням №31782 від 15 вересня 2021 року та випискою про рух коштів по банківській карті.
Видача відповідачці кредиту підтверджується інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стосовно рахунків відповідача, відповідно до якої у банку емітовано картку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та у виписці з рахунку за період 15.09.2021 міститься зарахування на суму 22 000,00 грн.
Вищевикладене спростовує безпідставні посилання скаржниці на те, що у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів за договором № 397175-КС-001.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у позичальника наявний борг у сумі 135577,79 грн, з них: заборгованість за кредитом 15831,64 грн; заборгованість за відсотками 119746,15 грн.
Судова колегія зазначає, що строк кредитування (з урахування додаткових угод до договору) сторонами визначено до 16.04.2025 та проценти в сумі 119746,15 грн нараховано позивачем на дату кінцевого строку кредитування та після цієї дати їх розмір у розрахунку заборгованості не збільшується.
Також відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 397175-КС-001 відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 397175-КС-001 на загальну суму 30632,23 грн., яка була врахована позивачем.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На час розгляду справи кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, сума боргу по тілу кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами позичальником не спростовується.
Відповідачем не надано до справи належних і допустимих доказів того, що сума заборгованості є меншою, не надано власного контррозрахунку, не доведено факту погашення боргу, у більшому розмірі, ніж зазначено позивачем. Відповідачем не наведено доводів щодо необґрунтованості порядку нарахування складових такої заборгованості (зокрема відсотків), не наведено доводів та не подано належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості, зробленого позивачем.
Посилання скаржниці на те, що умови кредитного договору щодо розміру відсотків є несправедливими у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», порушують принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи є безпідставними.
ОСОБА_1 не заявляла у даній справі позовних вимог про визнання недійсними відповідних положень кредитного договору стосовно розміру процентів, не надала судового рішення про визнання таких положень договору недійсними, не спростувала презумпцію правомірності правочину.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивач належним чином обґрунтував наявність та розмір кредитної заборгованості, яка має бути стягнута з відповідачки на його користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258,374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сікорської Ірини Станіславівни - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції - залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко