Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/410/26
Номер провадження 1-кс/650/76/26
22 січня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючої - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП у Херсонській області у кримінальному провадженні № 12026231130000022, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коробки, Каховського району, Херсонської області, українки, громадянки України, освіта базова середня, пенсіонерка, адреса проживання: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судима, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
встановив:
В обґрунтування клопотання зазначено, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 . Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може переховуватися від органів розслідування та суду, що обґрунтовуються можливістю виїхати на місцевість, що перебуває на території громади, яка перебуває в тимчасові окупації;
-незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме ухилятись від явки до органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності, а також він може затягувати строки проведення досудового розслідування.
В виходячи із вищезазначеного, з метою запобігання протиправній поведінці підозрюваної ОСОБА_5 , а також забезпечення дотримання встановленого законом строку досудового розслідування та виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, є доцільним застосування до останньої міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що СВ відділення поліції № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026231130000022 від 12.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України.
За версією сторони обвинувачення, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено на території України воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що вона 26.12.2025 року близько 10:00 години, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах дії воєнного стану в Україні, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні житлового будинку, за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де за його запрошенням відпочивала та ночувала, шляхом вільного доступу скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала із дерев'яної шафи яка знаходилася у одній із спальних кімнат вказаного житлового будинку грошові кошти в сумі 12000грн., купюрами по 500грн., які сховала у кишені своєї куртки та після чого винесла з території вказаного домоволодіння та у подальшому звернула їх на свою користь і розпорядилась ними на власний розсуд, спричинивши своїми протиправними діями потерпілій ОСОБА_7 , 1963 року народження матеріальні збитки на суму загальну суму 12000 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану
20.01.2026 у відповідності до ст. ст. 40, 42, 276-278 КПК України ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою від ОСОБА_7 від 12.01.2026 про те, що вона просить прийняти міри до винних осіб які вчинили крадіжку належних їй грошових коштів в сумі 12000грн.
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , від 12.01.2026 року де остання розповідає при яких обставинах у неї зникли грошові кошти.;
- протоколом огляду місця події від 12.01.2026 року в ході якого потерпіла ОСОБА_7 , вказала на шафу де вона зберігала 12000грн., та з якої їх було викрадено.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 12.01.2026 року в ході якого останній розповів при яких обставинах йому стало відомо про крадіжку грошових коштів яку вчинила його співмешканка ОСОБА_5
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.01.2026 року в ході якого останній розповів як ОСОБА_10 , в ході розпивання алкогольних напоїв за місцем свого проживання хизувалася викраденими грошовими коштами у ОСОБА_11 , та розповідала про обставини крадіжки.
- іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У клопотанні зазначено ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків та потерпілого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 4 ст. 185 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 є тяжким злочином, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років, є злочинами, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчим у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню.
На переконання слідчого судді наявність підозри та застосовування будь-якого іншого запобіжного заходу вже є стримуючим фактором від вчинення правопорушень і належної процесуальної поведінки особи.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого повинен бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, з огляду на конкретні, наведені вище, обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурор не довів недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло в певний період доби, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам в межах строку досудового слідства.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Згідно ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Керуючись ст.ст.132,176-179, 184, 193-194,196 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді домашнього арешту у певний час доби, а саме з 21-00 години по 06:00 годину в межах строку досудового розслідування, а саме до 20.03.2026 року, без застосування електронного засобу контролю.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов'язки:
1). Прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області, прокурора, суду за першою вимогою.
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення виклику ОСОБА_5 .
3). Не залишати місце свого постійного проживання - подвір'я будинку АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 21.00 години до 06.00 години.
Повідомити підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії даної ухвали до 20.03.2026 року включно, по закінченню якого дана ухвала припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим, крім випадку його продовження у встановленому законом порядку.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 23.01.2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_1