Справа № 128/2506/25
Іменем України
22 січня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 ,подану представником позивача, адвокатом Залокоцькою Вікторією Дживанівною, про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Залокоцька В.Д. 20.01.2026 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову, якою просила суд вжити заходи забезпечення позову про поділ спільного майна подружжя шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом спору, а саме на: квартиру, загальною площею 70,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж (машино-місце) № НОМЕР_1 , загальною площею 20,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення (комора), загальною площею 9,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а також заборонити будь-яким суб'єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, державним та (або) приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного майна.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд звертає увагу, що заява була подана до суду 20.01.2026, тому має бути розглянута в строк до 22.01.2026 включно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, дослідивши матеріали справи, враховуючи її обґрунтування, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Так, згідно доданої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державногог реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а саме відповідачки ОСОБА_3 , якій рішенням суду про розірвання шлюбу відновлено прізвище ОСОБА_4 , станом на 20.05.2025, та копій Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нерухоме майно, що є предметом спору, а саме: квартира, загальною площею 70,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення, загальною площею 9,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; гараж (машино-місце) № НОМЕР_1 , загальною площею 20,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,зареєстровані на праві приватної власності за відповідачкою.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, представник позивача зазначила, що відповідно до копії кредитного договору, відповідачка ОСОБА_3 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою укладення кредитного договору та встановлення за її рахунком кредитного ліміту до використання до 500 000, 00 грн в межах кредитного ліміту, в зв'язку з чим підписала заяву про приєднання до кредитного договору Чорна картка monobank № 26209362878743 від 07.10.2025, та в разі заборгованості за даним договором на нерухоме майно може бути звернено стягнення по кредитному договору.
Згідно матеріалів цивільної справи та заяви про забезпечення позову, між сторонами дійсно існує спір щодо нерухомого майна, яке зареєстроване за колишньою дружиною позивача, до якої він звернувся до суду з приводу поділу спільного майна подружжя, тому у позивача існують обґрунтовані побоювання, що вказане майно може бути відчужене іншій особі чи іншим створить перешкоди в ефективному захисті його прав лише межах одного судового провадження.
Суд звертає увагу, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тобто арешт майна за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном.
Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно та заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного майна відповідають вимогам, з якими позивач звернувся до суду, тобто безпосередньо пов'язані з предметом спору, є необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення щодо поділу спільного майна подружжя.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, враховує принцип рівноправності сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачки як власника спірного майна, оскільки такий вид забезпечення позову не перешкоджатиме відповідачці використовувати спірне майно за цільовим призначенням.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та у випадку відчуження спірного майна чи вчинення інших реєстраційних дій щодо нього існуватиме реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про поділ спільного майна подружжя, а також його вплив на права і інтереси інших осіб.
Вжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до винесення рішення суду по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті ще до постановлення рішення суду, а у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).
Тому, враховуючи характер спірних правовідносин, обставини, викладені в позовній заяві та заяві про забезпечення позову, а також долучені до позовної заяви документи, забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони розпоряджатися майном) та заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна, буде достатнім та необхідним для збереження існуючого становища до винесення рішення суду по суті.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 ,адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна, а саме:
накласти арешт (заборону розпоряджатися майном) на:
- квартиру, загальною площею 70,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- гараж (машино-місце) № НОМЕР_1 , загальною площею 20,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- нежитлове приміщення, загальною площею 9,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ,
які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо:
- квартири, загальною площею 70,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- гаражу (машино-місця) № НОМЕР_1 , загальною площею 20,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- нежитлового приміщення, загальною площею 9,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ,
які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали для відома та виконання направити всім учасникам справи та відповідним державним органам.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя: