22 січня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/2191/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 19172/25 від 29.12.2025 р.) Військової частини НОМЕР_1 до фізичної особи-підприємця Орлова Вадима Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення 246117,61 грн., -
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Орлова Вадима Юрійовича про стягнення 246114,61 грн., у т.ч.: пені - 36597,80 грн., 3% річних - 6329,00 грн., інфляційних втрат - 21198,73 грн., штрафу в сумі 181989,08 грн.
В обґрунтування позову заявник посилається на обставини щодо невиконання відповідачем умов договору про закупівлю товарів від 10.11.2024 №49, а саме зобов'язань з поставки товару в порядку та строки, визначені договором, за порушення якого позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 246114,61 грн. та штраф за прострочення поставки товару понад тридцять днів у розмірі 246114,61 грн. на підставі п. 7.3.,7.4. договору, 3% річних у розмірі 6329,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 21198,73 грн. на підставі приписів ст. 625 ЦК України, які заявлено до стягнення.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2026 р. вказану позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 19172/25 від 29.12.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України не наведено правового обґрунтування нарахування та стягнення 3% та інфляційних втрат за невиконання відповідачем саме негрошового зобов'язання, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, у зв'язку з чим позивачу необхідно надати докази доплати судового збору в сумі 1954,61 грн. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Вказана ухвала суду була вручена 05.01.2026 о 10:00 год. позивачу, у якого наявний зареєстрований в системі “Електронний суд» електронний кабінет, в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документа в кабінет електронного суду від 05.01.2026 р., з якої вбачається, що повідомлення про доставлення ухвали суду до електронного кабінету позивача отримано судом 05.01.2026 о 10:18 год.
Таким чином, перебіг встановленого позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 06.01.2026 р., а кінцевий строк - до 15.01.2026.
Так, 16.01.2026 від позивача до господарського суду поштою надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №739/26), разом з якою позивачем подано до суду позовну заяву у новій редакції (вх. №740/26) та клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх. № 741/26).
У заявленому клопотанні про відстрочення сплати судового збору (вх. № 741/26) заявник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви у справі №915/2191/25 до моменту ухвалення рішення. Клопотання позивача мотивоване тим, що позивач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету через органи Державної казначейської служби України. Як стверджує позивач, усі фінансові ресурси Міністерства оборони України спрямовані на першочергове фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході здійснення заходів з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності України. Нагальною потребою є необхідність у збереженні фінансових ресурсів виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України. Також, як вказує позивач, з метою оплати судового збору, була подана заявка до фінансового органу, але через відсутність належного фінансування апелянта, пов'язаного з необхідністю вирішення в першу чергу завдань по забезпеченню фінансування оборонних заходів держави, своєчасно оплату судового збору не здійснено. Наразі позивач зазначає, що зазначені обставини мають об'єктивний та тимчасовий характер, а позивач вжив усіх можливих заходів для сплати судового збору одразу після проведення платежу органом ДКСУ.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, зокрема, із апеляційною скаргою, в тому числі відсутність у нього коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати при зверненні до суду. Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладена також в ухвалах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 905/156/19, від 27.05.2020 у справі №902/249/17, від 12.05.2020 у справі № 920/230/19).
Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Як було встановлено судом, позивачем не подано до суду доказів того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Враховуючи те, що передбачені ст. 8 Закону України «Про судовий збір» умови відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору не можуть бути застосовані до позивача у даній справі, тому клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником у встановлений строк не надано доказів усунення всіх виявлених судом недоліків вказаної позовної заяви, про які вказано в ухвалі суду від 02.01.2026 р.
Відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Враховуючи те, що у встановлений строк Військовою частиною НОМЕР_1 не усунуто всі виявлені судом недоліки позову, і цей строк сплив, суд вважає, що позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до фізичної особи-підприємця Орлова Вадима Юрійовича про стягнення 246117,61 грн. підлягає поверненню.
При цьому суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору (вх. № 741/26 від 16.01.2026).
2. Повернути позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до фізичної особи-підприємця Орлова Вадима Юрійовича про стягнення 246117,61 грн.
3. Направити Військовій частині НОМЕР_1 позовну заяву (вх. № 19172/25 від 29.12.2025) з додатками.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу складено та підписано 22.01.2026 року у зв'язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці з 05.01.2026 по 19.01.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва