24.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4964/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від скаржника: Маслов С.С.;
від позивача: Артемов А.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 року у справі № 904/4964/23 (суддя Крижний О.М.)
за скаргою ОСОБА_1 , с. Красний Луг П'ятихатського району Дніпропетровської області на дії приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Русецької Оксани Олександрівни, м. Дніпро
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ
до відповідача-1 Приватного підприємства "Агрос", с. Пальмирівка П'ятихатського району Дніпропетровської області
відповідача-2 ОСОБА_2 , м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 року у справі № 904/4964/23 у прийнятті до розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Русецької Оксани Олександрівни у справі №904/4964/23 - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що заявник не є стороною виконавчого провадження. ОСОБА_1 вважає себе власником майна, на яке накладено арешт під час здійснення виконавчого провадження. Тому подана скарга не може бути розглянута за правилами розгляду скарги на дії приватного виконавця.
Суд зазначив, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що:
- між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки кадастровий номер 1224584800:02:002:0148 та ПП "Агрос" 27.05.2015 року було укладено договір оренди земельної ділянки, про що було здійснено реєстраційний запис за № 9841066;
- 04.02.2025 року між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору про його дострокове розірвання за взаємною згодою сторін, предметом в якому є земельна ділянка, кадастровий номер:1224584800:02:002:0148, площею 4,8004 га ріллі, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- звернувшись до державного реєстратора з заявою про реєстрацію розірвання договору оренди землі та реєстрації іншого договору, у проведенні реєстраційних дій було відмовлено, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1224584800:02:002:0148 зареєстровано обтяження №56459367, а саме: арешт права оренди земельної ділянки, який накладено 27.08.2024 року приватним виконавцем Русецькою О.О. на підставі рішення приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно №75740309;
- 07.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з проханням скасувати постанову від 27.08.2024 року про арешт майна боржника в частині накладення арешту на право оренди належної їй земельної ділянки;
- 15.07.2025 року була надана відповідь про відмову в задоволенні зазначеної заяви, що і стало підставою для звернення зі скаргою на дії приватного виконавця;
- у даному випадку скарга на дії приватного виконавця подана не стороною виконавчого провадження, а особою, яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт під час здійснення виконавчого провадження, тому з оскаржуваної ухвали не зрозуміло, до якого суду апелянт має звертатися з позовом.
Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 року у справі №904/4964/23 та ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції або до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю та призначити справу до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти наведених апелянтом обставин та вважає оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 року у справі № 904/4964/23 залишити без змін.
Відповідачі-1,2 відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося з позовом, в якому просило стягнути солідарно з Приватного підприємства "Агрос" та ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання кредиту №627/2022/ДнОД-МСБ від 02.05.2022 року станом на 31.07.2023 року в сумі 4 268 935,16 грн, у тому числі 3 987645,06 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 61 491,39 грн - прострочена заборгованість по процентах та 219 798,71 грн - поточна заборгованість по процентах.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Агрос" та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 3 987 645,06 грн, прострочену заборгованість по процентах у розмірі 61 491,39 грн та поточну заборгованість по процентах у розмірі 219 798,71 грн; стягнуто з Приватного підприємства "Агрос" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 32017,02 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" витрати по сплаті судового збору у сумі 32017,01 грн.
На виконання рішення 15.01.2024 року було видано накази, відкрито виконавче провадження з їх виконання.
До господарського суду у справі № 904/4964/23 від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Русецької Оксани Олександрівни, у якій заявниця просила:
- визнати незаконними дії приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Русецької Оксани Олександрівни, адреса: вул. Воскресенська (Леніна), б.46, оф.54, м. Дніпро, 49005, в частині накладення арешту на право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 1224584800:02:002:0148, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 601778112245, площа (га): 4.8004 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/рада. Пальмирівська;
- скасувати постанову від 27.08.2024 року про арешт майна боржника в частині накладення арешту на право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 1224584800:02:002:0148, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 65052755, площа (га): 4.8004 Га, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., П'ятихатський р., с/рада Пальмирівський, який накладено 27.08.2024 року приватним виконавцем Русецькою Оксаною Олександрівною на підставі рішення приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно №56459367.
Скарга обґрунтована тим, що в ході виконання виконавчих документів у справі №904/4964/23 від 15.01.2024 року приватним виконавцем були накладені арешти на майнові права боржника - право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать Приватному підприємству "Агрос", у тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 1224584800:02:002:0148, яка належить скаржниці.
Вказана земельна ділянка була передана нею ПП "Агрос" 27.05.2015 року на підставі договору оренди земельної ділянки, про що було здійснено реєстраційний запис за № 9841066;
04.02.2025 року додатковою угодою №1, укладеною між ОСОБА_1 та ПП "Агрос" розірвано договір оренди земельної ділянки.
Заявниця вказувала, що через наявність арешту Фесканич Г.В. не може реалізувати своє право щодо реєстрації розірвання договору оренди та реєстрації іншого договору.
Посилаючись на приписи за ст. ст. 339-1, 340 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовив у прийнятті скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Русецької Оксани Олександрівни.
Відповідно до ст.339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч.1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, судовий контроль за діями та рішеннями державного виконавця здійснюється за результатами розгляду відповідних скарг, і реалізувати таке право можуть лише сторони виконавчого провадження.
При подачі скарги на дії або рішення виконавця сторона повинна навести підстави для оскарження, вказавши у чому полягає невідповідність дій або рішень діючого законодавству.
У даному випадку, як вірно вказав суд першої інстанції, скарга на дії приватного виконавця подана не стороною виконавчого провадження, а особою, яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт під час здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Положення цієї статті розповсюджуються на інших осіб (тобто осіб, які не є сторонами виконавчого провадження) у випадку, коли арешт накладений на майно не боржника, а на майно таких осіб. У такому випадку належним способом захисту є подача до суду окремого позову, а не скасування постанови про арешт майна боржника.
Таким чином, вимоги, що містяться у скарзі, не можуть бути розглянуті за правилами розгляду скарги на дії приватного виконавця. Отже, суд вірно відмовив ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Русецької Оксани Олександрівни в прийнятті поданої нею скарги до розгляду.
Суд першої інстанції зазначив, що вимоги, що містяться у скарзі, підлягають розгляду у позовному провадженні шляхом подання позовної заяви.
Між тим, апелянт, не спростувавши висновки суду першої інстанції, просив за змістом апеляційної скарги про альтернативне рішенні - скасувати оскаржувану ухвалу, направити справу до місцевого господарського суду або до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю та призначити справу до розгляду.
Відповідно до ст.280 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування ухвали суду, наявність яких під час апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції не встановлена.
Відповідно до ст.279 Господарського процесуального кодексу України унормовані випадки, коли суд направляє справу до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Однак, приписи цієї статті не можуть бути застосовані за вимогою скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 року у справі № 904/4964/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.01.2026 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков