22 січня 2026 року
м. Рівне
Справа № 2-907/2008
Провадження № 22-ц/4815/61/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.С.,
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
заявник: Млинівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
боржник: ОСОБА_1
стягувач: ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Казбулатової О.М. на ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2025 року, дата складання повного тексту ухвали не вказана, постановлену в складі судді Хомицької А.А., у справі № 2-907/2008
У лютому 2024 року головний державний виконавець Млинівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції І.Чугаєвська звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
В обґрунтування заяви покликається на те, що 02.04.2009 року Млинівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист № 22-251/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі 676139 грн. 01 коп. Вказаний виконавчий документ перебував на виконанні у Млинівського відділу державної виконавчої служби Рівненської області.
Вказує, що у зв'язку із неодноразовими переміщеннями відділу виконавчий документ було загублено. Станом на 15.02.2024 року судове рішення не виконано.
Просила суд, видати дублікат виконавчого листа № 22-251/09 від 02.04.2009 року, виданого Млинівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі 676139 грн. 01 коп.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2025 року заяву Млинівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа, - задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа № 22-251/09 від 02.04.2009 року, виданого Млинівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі 676139 грн. 01 коп.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 адвокат Казбулатова О.М., звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду та у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні подання.
Покликається на те, що органами ДВС не надано жодного доказу,що виконавчі листи були втрачені у зв'язку із переїздом, а саме не надано акт втрати виконавчого листа. Крім того, суд розглянув справу у відсутності представника скаржниці та не взяв до уваги клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату та клопотання про зупинення провадження на підставі п.6 ч.1 статті 251 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник стягувача заперечує доводи останньої, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без зміни.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.
Установлено, що рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2008 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 04 березня 2009 року змінено рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2008 року, абзац другий його резолютивної частини викладено у такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 676 139,01 грн та 461 937,00 грн відсотків за користування грошовими коштами, а всього 1 138 076,01 грн». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання вказаного рішення, 02.04.2009 року Млинівським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист № 22-251/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі 676139 грн. 01 коп.
Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Млинівського районного управління юстиції від 15 квітня 2009 року відкрито виконавчі провадження.
Згідно інформації про виконавче провадження, на виконанні у Млинівському відділі державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №48282851, в тому числі щодо стягнення за виконавчим листом №22-251/09 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі 676139 грн. 01 коп.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2011 року замінено сторону у виконавчому провадженні стягувача ОСОБА_3 його правонаступником ОСОБА_2 .
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 1 Закону № 606-XIV (у редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Подібні положення викладено у статті 1 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
У пунктах 53 - 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:
«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.
54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.»
Касаційний суд вже підкреслював, що дублікат виконавчого документа видається, якщо він власне видавався судом і виконавчий документ було втрачено (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2025 року в справі № 236/476/21 (провадження № 61-7527св25)).
Розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України) (див. пункти 79, 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24)).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Убачається що на час звернення державного виконавця до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 13.08.2015 начальником відділу ДВС Млинівського районного управління юстиції Данилишиним В.О. було відкрито виконавче провадження № 48282851 щодо його примусового виконання.
Виконавчий лист був втрачений приватним виконавцем через неодноразове переміщення відділу ДВС в інші приміщення. Це стало підставою для звернення державного виконавця до суду із заявою про видачу дубліката. ВДВС підтвердив втрату державним виконавцем виконавчого листа.
Враховуючи, що виконавчий лист втрачений під час перебування його на виконанні, і втрачено не з вини стягувача, судове рішення, на підставі якого його видано, не виконано, суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа.
Доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази втрати виконавчих листів не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаних норм права.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа. При цьому, обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційним судом також не встановлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Казбулатової О.М. залишити без задоволення.
Ухвалу Млинівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2025 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 22.01.2026 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.