22 січня 2026 року
м. Рівне
Справа № 571/2296/25
Провадження № 22-ц/4815/177/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2025 року (ухвалене у складі судді Верзун О.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2025 року ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 20.04.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №835267563 на суму 8000,00 грн. Грошові кошти перераховано на банківську карту, вказану у заявці при укладенні договору.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди у т.ч. щодо продовження терміну дії договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №234 від 20.06.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2024 року до договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників №б/н від 04 червня 2025 року за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Наявність боргу підтверджується наданими розрахунками заборгованості.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.
У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 38027,20 грн., судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2025 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що долучені позивачем на підтвердження фінансування - Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 234 від 20.06.2023 року та Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати фінансування на Реєстром прав вимоги № 234 від 20.06.2023 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не є документами первинного бухгалтерського обліку, не замінюють собою платіжний документ, а отже, не можуть бути оцінені судом як належні та допустимі докази у підтвердження факту проведення фінансової операції та зарахування коштів на рахунок клієнта.
За встановленої обставини у суду відсутні підстави вважати, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 . Окрім того, з розрахунку заборгованості за договором, виконаним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що 20.06.2023 сплачено тіло - 8000,00 грн. та проценти 9524,80 грн. Станом на вказану дату у графі «до сплати» нарахування заборгованості відсутні.
Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "Юніт Капітал" оскаржило його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції встановив факт укладення між сторонами кредитного договору та підтвердив наявність зобов'язань, що виникли на його підставі.
20.06.2023 року Первинний кредитор та ТзОВ "Таліон Плюс" підписали Реєстр прав вимоги № 234 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якого останній набув право вимоги до відповідача.
Даний факт свідчить про те, що відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов'язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов'язання відповідача перед первинним кредитором.
Надані позивачем договори факторингу, протоколи погодження та витяги з реєстрів прав вимоги самі по собі є достатніми доказами для підтвердження заявлених вимог.
Акти звірки, у свою чергу, виконують допоміжну функцію та додатково підтверджують сплату суми фінансування фактором клієнту.
Також позивачем підтверджено факт переходу прав вимоги до відповідача за договором факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року та № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.
Право вимоги за кредитним договором №835267563 від 20.04.2023 року передані ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та, у подальшому, позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності заборгованості відповідача, адже розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами в сукупності з платіжним дорученням й листом-підтвердженням перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.04.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №835267563 в електронній формі, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.7.1. договору, кредит надається строком на 28 днів.
Згідно з платіжним дорученням від 20.04.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ КБ «Приват банк» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 на вказану нею банківську картку НОМЕР_1 хх-хххх-5545 грошові кошти у сумі 8000,00 грн. згідно договору №835267563 від 20.04.2023 року ( а.с.41).
Вказана обставина також підтверджується наданою довідкою та інформацією АТ КБ «Приват Банк» ( а.с. 42, 105-106).
28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Пунктами п.3.1.1. - 3.1.3 Договору визначено порядок сплати фінансування - належної до сплати суми грошових коштів, що встановлюється у кожному Реєстрі прав вимог окремо і сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Реєстру прав вимог, якщо інші умови не погоджені шляхом укладання додаткових угод. Фінансування сплачується на рахунок, зазначений у Розділі 13 Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Згідно з п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Додатковими угодами від 31.12.2020 року, від 31.12.2021 року, від 31.12.2022 року, від 31.12.2023 року продовжувався строк дії вищевказаного договору факторингу.
У подальшому, між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 року.
04 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17 висновано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
Доводи апеляційної скарги про те, що подані позивачем договори факторингу, протоколи погодження та витяги з реєстрів прав вимоги самі по собі є достатніми для підтвердження заявлених вимог, а акти звірки виконують допоміжну функцію та додатково підтверджують сплату суми фінансування Фактором Клієнту, на думку колегії судів, є необґрунтованими.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що:
47. Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов'язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов'язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.
48. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
Таким чином, наявні у справі Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 234 від 20.06.2023 року та Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати фінансування за Реєстром прав вимоги № 234 від 20.06.2023 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не замінюють собою платіжний документ, а отже, не підтверджують оплату чи здійснення операції за договором факторингу.
Апеляційний суд, розглядаючи справу, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, враховуючи правові позиції Верховного Суду під час вирішення того чи іншого спору.
Будь-які інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого суду.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" залишити без задоволення.
Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2025 року залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Гордійчук С. О.
Хилевич С.В.