Житомирський апеляційний суд
Справа №296/12090/25 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.
Номер провадження №33/4805/11/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т.С.
19 січня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря судового засідання Хрус С.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 16 жовтня 2025 року о 21 год 52 хв в м. Житомирі Шосе Київське 131 км, ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря - нарколога зі згоди водія у встановленому законодавством порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком № 464 від 16.10.2025.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на упередженість висновків суду. Вказує, що письмові докази в судовому засіданні не досліджувались, дані відеозапису з портативного відеореєстратора також не досліджувалися. Поза увагою суду залишилося, що процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року. Зазначає, що згідно відеозапису портативного відеореєстратора він, з працівниками поліції о 22-й годині 24 хвилини 16.10.2025 року лише під'їхали до приміщення медичного центру, що виключає ті обставини, що станом на 22 годину 25 хвилин 16.10.2025 року був проведений його огляд та складений акт №464. Посилається на відсутність тремтіння пальців рук, відсутність будь-яких даних на підставі яких можна було виявити у нього запах алкоголю з порожнини рота. Стверджує, що висновки про результати медичного огляду його на стан алкогольного сп'яніння складені з порушенням пунктів 8,10, розділу II, пунктів 14, 15, 17, розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року, а тому відповідно п. 21 розділу III цієї інструкції є недійсними. Наголосив, що працівниками поліції допущено істотні порушення порядку проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів. Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення для визнання вини особи у вчиненні інкримінованого правопорушення. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначає, що за результатами його обстеження вміст алкоголю становив: 0,27% 0,22%, 0,25% то такі результати відповідають рівню технічної похибки (яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу), що є в межах допустимих норм та не тягне за собою наслідку притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у медичному закладі. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП. Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 485446 від 16.10.2025, ОСОБА_1 , 16 жовтня 2025 року о 21 год 52 хв в м. Житомирі Шосе Київське 131 км, керував автомобілем «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря - нарколога зі згоди водія у встановленому законодавством порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком № 464 від 16.10.2025 (а.с.1).
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 464 від 16.10.2025 (а.с.3);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 121-01/6064 від 20.10.2025 (а.с.8);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.9). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 (далі - Інструкція), під час огляду ОСОБА_1 не встановлено. Вбачається, що під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти відповідний огляд. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі охорони здоров'я, де цей огляд і пройшов, спочатку за допомогою алкотестера Драгер, в подальшому здавши кров, про що свідчить висновок від 16.10.2025 №464, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Посилання на ту обставину, що висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння складений з порушенням встановленого порядку, а тому є недійсним, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Пункт 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 зазначає, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, який є належним і допустимим доказом та відповідає вимогам ст.251 КУпАП, ОСОБА_1 о 22:04:19 працівником поліції було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на визначення стану сп'яніння. До медичного закладу ОСОБА_1 уповноваженими особами було доставлено о 22:23:53, тобто, протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення такого огляду. Дані обставини також підтверджуються часом, вказаним у висновку щодо результатів медичного огляду. Згідно з актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.10.2025 № 464, результати обстеження ОСОБА_1 за допомогою алкотестера Драгер-5820 о 22:26:19 становлять 0,27‰, о 22:44:37 - 0,22%. За результатами лабораторних тестів № 2906 від 17.10.2025 в крові ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації 0,25%. Час, зафіксований на технічному засобі та в акті медичного огляду, може мати незначні розбіжності з реальним часом або часом на інших годинниках. Різниця у 1 хв 42 с є несуттєвою і не свідчить про порушення процедури, якщо обидва тести показали стан сп'яніння. Короткий проміжок часу між тестами, навпаки, підтверджує, що стан особи не змінився під впливом сторонніх факторів між першим та другим видихом. Згідно з усталеною судовою практикою, незначні часові розбіжності, які не впливають на достовірність результату тестування, не є підставою для визнання огляду недійсним. Отже, наявний у матеріалах справи висновок медичного огляду є належним та допустимим доказом, а доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для визнання такого доказу недопустимим. Відеозапис має часові мітки (тайм-код). Якщо час фіксації процедури на відео збігається з часом, зазначеним у висновку та протоколі, це підтверджує достовірність документів. Твердження ОСОБА_1 про те, що о 22 год.25 хв. вони з працівниками поліції «тільки під'їхали», спростовується безперервністю відеозапису, який демонструє перебування сторін на місці події протягом усього процесу. Як вбачається з відеозапису о 22:23:53 ОСОБА_1 доставлений до медичного закладу. В 22:26:19 перший раз застосовано алкотестер Драгер - 5820. Другий раз о 22:44:37. Кров відібрана о 22:54:45. Лікар оголосив результати тесту, зазначив, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння та запропонував здати кров, на що ОСОБА_1 погодився. Відеозапис події є об'єктивним відображенням реальності, яке нівелює суб'єктивні твердження особи. Оскільки відео підтверджує присутність учасників та дотримання хронології подій, доводи ОСОБА_1 про невідповідність часу та неоголошення результатів є способом уникнення від відповідальності. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене п.14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (зі змінами та доповненнями). Разом із тим, доказів оскарження вказаного висновку (його неповноти або неправильності) або дій працівників закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 не надано, матеріали справи також таких доказів не містять. Порушень, які б могли бути підставою для визнання недійсним огляду на стан сп'яніння працівниками поліції та лікарем не допущено. Дані зафіксовані на відеозаписі повністю спростовують доводи ОСОБА_1 та свідчать, що поліцейські діяли з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Відеозапис не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 . Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С.Рябенька