печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59558/25-к
13 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12023000000000554 від 29.03.2023, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2025 на майно, яке належать ОСОБА_4 .
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що судове рішення про накладення арешту на майно не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте із недотриманням норм кримінального процесуального законодавства і підлягає скасуванню.
Адвокат ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду повідомлялась належним чином, проте заявником подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином. В заяві, поданій до суду, проти задоволення клопотання заперечував, судове засідання просив проводити його відсутність.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні провадження № 12023000000000554 від 29.03.2023 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а також за фактом учинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
З матеріалів скарги вбачається, що на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11.04.2024 у справі № 757/16071/24-к, 26.04.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час обшуку у ОСОБА_4 було вилучено його мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку із номером телефону НОМЕР_3 (електронного), та номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 . Під час цього обшуку ОСОБА_4 добровільно надав слідчому пароль для подолання системи логічного захисту телефону.
16.05.2025 ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/17529/25-к зобов'язано слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України повернути ОСОБА_4 вилучений під час проведення обшуку 26.04.2024 його мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв'язку із номером телефону НОМЕР_3 (електронного), та номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/36950/25-к від 12.08.2025 накладено арешт на майно (запобігти можливості відчуження, розпорядження та/або користування), а саме: мобільний телефон «IPhone 14 Pro Мах» ІМЕ1 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів; мобільний телефон «IPhone», вилучений 24.02.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , який належить підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до мотивувальної частини ухвали від 12.08.2025, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінально провадження, як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна, наслідки решту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, в матеріалах клопотання відсутні відомості, а також органом досудового розслідування, не надано слідчому судді даних щодо звернення до суду із обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12023000000000554 від 29.03.2023.
Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для подальшого арешту майна спростовується, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_4 належним майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
Вимоги клопотання в частині зобов'язанняслідч их Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000554 від 29.03.2023, та прокурорів Офісу Генерального прокурора України, що входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023000000000554 від 29.03.2023, повернути негайно ОСОБА_4 його майно, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/36950/25-к від 12 серпня 2025 року, з метою запобігання можливості відчуження, розпорядження та/або користування, майном а саме:
мобільним телефоном «IPhone 14 Pro Мах» ІМЕ1 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів;
мобільним телефоном «IPhone», вилученим 24.02.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , який належить підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1