печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46708/20-ц
01 грудня 2025 року суддя Печерського районного суду міста Києва Соколов О.М., при секретарі судового засідання Колесник А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 01.10.2025 року у цивільній справі № 757/46708/20-ц, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/46708/20-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСБ Монтаж Сервіс» про визнання недійсними правочинів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Клименка А.Р. про часткове скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 757/46708/20-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСБ Монтаж Сервіс» про визнання недійсними правочинів - відмовлено.
У жовтні 2025 року представник позивача Клименко А.Р. подав до суду заяву про виправлення описки у вказаній ухвалі.
Сторони у судове засідання не викликались, відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Згідно ст. 269 ЦПК України, суд може за власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Разом з цим, заява представника позивача Клименка А.Р. про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2025 року у цивільній справі № 757/46708/20-ц задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, при постановленні ухвали у справі суд, керувався наданими суду матеріалами справи.
Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 4 вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Тому, вимоги заявника щодо виправлення описки в рішенні суду, а саме шляхом виключення з нього вказівки про неприбуття у судове засідання представника позивача та зазначення, що позивач відмовився від своїх клопотань про часткове скасування заходів забезпечення позову, фактично зводиться до зміни судового рішення та не є опискою в розумінні статті 269 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 01.10.2025 року у цивільній справі № 757/46708/20-ц.
Керуючись ст.260, 269,352,353,355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача Клименка А.Р. про виправлення описки в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 01.10.2025 року у цивільній справі № 757/46708/20-ц - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя О.М. Соколов