печерський районний суд міста києва
757/64679/25-к
1-кс-53981/25
08 січня 2026 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна
Адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 ,звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту.
В обґрунтування поданого клопотання представник зазначає, що у накладенні арешту відпала потреба, оскільки ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу у провадженні, а вказане майно перебуває під арештом тривалий час.
У судовому засіданні заявник та її представник клопотання підтримали, просили задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, посилаючись на письмові заперечення, зазначив, що досудове розслідування триває, вказані кошти вилучені у підозрюваного ОСОБА_7 , а також вказав, що обгрунтованість накладення арешту перевірялась судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000806 від 10.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2025 у справі № 757/21806/25-к накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 ,а саме:
- речі, зовні схожі на грошові кошти у сумі 50 000 грн.;
- речі, зовні схожі на грошові кошти у сумі 11950 доларів США;
- речі, зовні схожі на грошові кошти у сумі 250 Євро.
Як вбачається з матеріалів, метою накладення арешту є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Так представник вказує, що відповідно до пояснень ОСОБА_4 та наданими нею документами, вилучені грошові кошти в сумі 50 000 гривень, 11 850 доларів США та 250 євро є особистими заощадженнями родини ОСОБА_8 та їхніх близьких родичів, а кошти були отримані законним шляхом: частина через міжнародні грошові перекази від родичів, які проживають за кордоном та підтримують фінансово родину ОСОБА_8 (зокрема, від бабусі з Іспанії); частина шляхом зняття готівки з власних банківських рахунків у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; частина була накопичена родичами Терещенків протягом тривалого часу.
Однак, слідчий суддя не може взяти до уваги доводи представника, яка наголошує на вказаних обставинах, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості встановити про походження грошових коштів та їх належність у відповідному розмірі та їх походження.
Окрім цього, слідчий суддя також враховує, що законність ухвали про накладення арешту на майно перевірялась судом апеляційної інстанції, зокрема, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/21806/25-к залишено без задоволення.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Разом з тим, слідчому судді докази обставин, на які посилається представник, не надані. оскільки неможливо встановити належність грошових коштів, вилучених під час обшуку та їх походження.
Тобто, аргументи сторони обвинувачення лишились не спростованими.
Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при вивченні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки представник не довів обставин, на які посилається у клопотанні та не долучив доказів на підтвердження доводів, що у накладенні арешту відпала потреба або ж арешт накладено необгрунтовано, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 62024000000000806 від 10.09.2024.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що представником не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення, тому підстав для скасування арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження не вбачається, відтак клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1