Справа № 737/854/25
Провадження № 2/737/16/26
(заочне)
21 січня 2026 року с-ще Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н. Ю., за участі секретаря Решітько А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи не з'явилися
ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 19.06.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4747243 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 10000 грн, строк кредиту 360 днів: з 19.06.2024 по 14.06.2025, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 0,01 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 10000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Ощадбанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
Кредитний договір з Клієнтом (споживачем) укладається в електронній формі за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7» відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до реквізитів Договору № 4747243 від 19.06.2024, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «37159».
Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору про організацію переказу коштів між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
Відповідно до п. 4.1. Договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4747243 від 19.06.2024 у період з 19.06.2024 по 27.02.2025 включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 38100 грн.
Посилаючись на Лист Національного банку України від 19.02.2024 № 14- 0004/12907 позивач вважає, що п. 9 частини першої статті 12 Закону Про споживче кредитування встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Отже, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).
Умовами Договору передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 27.02.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. До Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025 перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4747243 від 19.06.2024, загальна сума заборгованості склала 53100,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 10000,00 грн, заборгованість за процентами - 38100,00 грн та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 5000 грн.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.02.2025 № 27/02/2025 строк дії Договору № 4747243 від 19.06.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 27.02.2025 донараховано відсотки за (106 календарних днів). 10000 грн * 1,5 % = 150 грн* 106 календарних дні = 15900 грн. Відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ні на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4747243 від 19.06.2024 загальною сумою 64000,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 10000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 38100,00 грн 10000 грн * 1,5 % = 150 грн* 106 календарних дні = 15900 грн, відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Як передбачено ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом. Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому інфляційні втрати і 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України.
Як передбачено частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу. Частинам десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду.
Просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 64000,00 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 10000,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 38100,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 15900 грн, та стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Позовна заява надійшла до суду 07.10.2025 та була залишена без руху. Недоліки позовної заяви усунені позивачем 13.11.2025. Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області Рубаненко Н. Ю. від 28.11.2025, після отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. При відкритті провадження у справі суд задовольнив клопотання позивача про витребування у АТ «ОЩАДБАНК» інформації про належність ОСОБА_1 банківської карти на як була зарахована сума споживчого кредиту та факту зарахування кредитних коштів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при пред'явленні позову заявлене клопотання про розгляд прави без участі представника ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилась, відзив на позовну заяву до суду не надходив. ОСОБА_1 належним чином повідомлена про день та час судового розгляду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
19.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладений договір № 4747243 ро надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 22-31). Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 10000 грн. Згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно з п. 1.4. договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за таких умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту; знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується за певних умов.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.
Відповідно до п. 9.9. договору, підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Вебсайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», актуальна на дату укладення договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Договір підписаний ОСОБА_1 19.06.2024 о 10:27:23 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 37159.
Також наявний Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування, що узгоджуються з договором (а.с. 19-20).
Зарахування кредитних коштів у сумі 10000 грн на платіжну карту відповідача НОМЕР_1 відбулось 19.06.2024 через платіжну систему, на підставі укладеного договору про організацію переказу коштів між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а.с. 42).
На виконання ухвали суду від 28.11.2025 АТ «Ощадбанк» за № 46/12-11/162615/2025-БТ від 18.12.2025 надав відомості про те, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , відкритий банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 , кошти у розмірі 10000 грн зараховані на банківський рахунок ОСОБА_1 19.06.2024 (а.с. 139-140).
З огляду на зазначене, суд вважає доведеним факт отримання відповідачкою коштів у розмірі 10000,00 грн, тобто ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому цією статтею; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Частиною 1 ст. 3 цього ж Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Таким чином, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідачки до фінансової установи та отримання нею коштів у позику, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Позика», «Кредит».
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди(ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
27.0.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладений договір факторингу №27/02/25 відповідно до умов якого ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, і до відповідача (а.с. 66-74).
За змістом п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.
27.02.2025 між вказаними вище сторонами був підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 92).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27/02/2025 позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4747243 на суму: 10000 грн - тіло кредиту; 38100 грн - нараховані проценти первісним кредитором та 5 000,00 грн - заборгованість по нарахованих штрафах/неустойках (а.с. 55-56).
Згідно зі ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
З розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вбачається, що з моменту укладення договору № 4747243 до дня відступлення права вимоги ОСОБА_1 жодного платежу на погашення тіла кредиту чи відсотків не здійснювала. Непогашене тіло кредиту -10000 грн, нараховані проценти 38100 грн, штрафні санкції - 5000 грн (до стягнення не заявлені) (а.с.59-62).
Після набуття ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» статусу нового кредитора та отримання права грошової вимоги за кредитним договором № 4747243, останнім в період з 28.02.2025 по 13.06.2025 здійснено нарахування ОСОБА_1 процентів за процентною ставкою 1,5% у сумі 150 грн на день на загальну суму 15900 грн (а.с. 57-58).
Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу відповідного зобов'язання, яке передається до закінчення строку кредитування, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, в тому числі нового кредитора щодо отримання процентів за правомірне користування позичальником грошовими коштами на підставі статті 1048 ЦК України. Позивач у цій справі є сингулярним правонаступником первісного кредитора за укладеним кредитним договором, відповідно, установлені судом правовідносини продовжували існувати з попереднім змістом, а відбулася виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов'язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами, таким чином, право ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» нараховувати відсотки за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору судом не заперечується.
Однак, з розміром нарахованих первісним кредитором та фактором процентів, заявлених до стягнення, суд погодитись не може з огляду на законодавче регулювання споживчого кредитування.
22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».
Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
По датам, згідно з Законом України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом - 1% (з 21.08.2024).
Відповідачка отримала кредитні кошти 19.06.2024, тобто після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», але у другий пільговий період, коли розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %, тому нарахування процентів у період з 19.06.2024 по 20.08.2024 у розмірі 1,5% є правомірним, відповідає вимогам закону та договору, розмір задоволеного позову в цій частині складає 10000 х1,5% х 63 (дні) = 9450 грн.
Однак, у період з 21.08.2024 по 13.06.2025 нарахування денної процентної ставки у розмірі 1,5% суперечить Закону, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зі зменшенням нарахування до 1% за день користування кредитом.
Так, період з 21.08.2024 по 13.06.2025 складає 296 днів. Проценти за цей період мали складати 10000 х1% х 296 = 29600 грн.
Загальний розмір процентів, що підлягає стягненню становить 9450+29600=39050 грн (нарахованих як первісним кредитором так і фактором).
На думку суду роз'яснення Національного банку України щодо деяких положень Закону України «Про споживче кредитування», які стосуються ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень є рекомендаційними, оскільки НБУ не є законодавчим органом, а наведений позивачем зміст роз'яснень не відповідає прямим вимогам закону.
Щодо вимог позивача про застосування приписів ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦПК України, суд вважає за необхідне зазначити таке:
Згідно з ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 19.06.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Таким чином, вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є необґрунтованими та передчасними і не підлягають задоволенню, оскільки наразі невідомі кінцеві строки існування воєнного стану та строки виконання судового рішення.
Загальна сума задоволених позовних вимог складає 10000 (тіло кредиту) + 39050 (проценти)=49050 грн, що становить 76,6 % від суми позову. Враховуючи загальну частку задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1855,56 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду першої інстанції.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між адвокатом Дідухом Є. О. та позивачем 01.08.2024 укладений договір про надання правової допомоги №01/08/2024-А, також адвокатом додано акт прийому - передачі виконаних робіт № 4747243, детальний опис наданих послуг, заявку на виконання доручення до договору (а.с. 102-103, 34-37).
Клопотань від відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу при ухваленні заочного рішення не надходило, доказів неспівмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги не надавалось.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 76,6%, тому на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7660 грн пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України,
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за договором від 19.06.2024 № 4747243 в загальному розмірі 49050 (сорок дев'ять тисяч п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896) судовий збір у розмірі 1855,56 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7660 грн.
В замовленні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 21.01.2026.
Суддя Н. Ю. Рубаненко