Провадження № 33/803/392/26 Справа № 932/4888/24 Суддя у 1-й інстанції - Карягіна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
06 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю:
захисника (в режимі відеоконференції) Борисенка Р. Ю.
апеляційну скаргу захисника Борисенка Р. Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КпАП України, -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 22.04.2024 року о 21 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Гаванська, буд. 3Д у м. Дніпро керував автомобілем «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. На вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, водій погодився та пройшов його у встановленому законодавством порядку. Згідно висновку КП «ДБКЛПД» ДОР № 1637 від 07.05.2025 року ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову, провадження у справі закрити.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що постанова була ухвалена за відсутності ОСОБА_1 та з порушенням правил підсудності, а копію постанови захисник отримав через підсистему «електронний суд» лише 11.12.2025 року.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що справу було розглянуто з порушенням правил підсудності, а також у постанові зазначено адресу - біля будинку 4 по вул. Гаванська м. Дніпро, а в рапорті було вказано - біля будинку № 3Д по вул. Гаванська м. Дніпро.
Зазначає, що рапорт поліцейського не є беззаперечним доказом винуватості, а також те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було проінформовано про причини його зупинки.
Крім того вказує, що ОСОБА_1 бажав приймати участь у розгляді даної справи в суді першої інстанції та неодноразово звертався до Самарського районного суду, бо вважав, що саме там повинна була розглядатись дана справа.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Бондаренка Р. Ю., який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки розгляд справи було проведено за відсутності ОСОБА_1 , відомості про отримання стороною захисту копії постанови у межах строку апеляційного оскарження відсутні. Відтак, з метою забезпечення доступу до правосуддя та права на апеляційне оскарження судового рішення, вказаний строк підлягає поновленню.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 907312 від 28.05.2024 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом співробітника поліції, згідно якого 22.04.2024 року патрулюючи територію Соборного району у складі екіпажу Легіон 0316, близько 21:45 год. за адресою м. Дніпро по вул. Гаванська, 3Д було зупинено т.з. «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , при спілкуванні в останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість шкірних покривів, тремтіння рук. Водій ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу для проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, під відеозапис на бодікамери 475536, 473380. Після отримання висновку останній викликався до відділення поліції для складання протоколу, але не з'явився; висновком КП «ДБКЛПД» ДОР № 1637 від 07.05.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 22.04.2024 року о 22:10 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (виявлено канабіноїди); відеозаписом.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що співробітниками поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, блідість шкірних покривів, тремтіння рук, - було запропоновано останньому пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, на що останній погодився. Згідно медичного висновку КП «ДБКЛПД» ДОР № 1637 від 07.05.2025 року ОСОБА_1 22.04.2024 року о 22:10 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди).
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення кореспондують положенням п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно яким водієві забороняється зокрема керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що наявність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом належними доказами, зокрема результатом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1637 від 07.05.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 22.04.2024 року о 22:10 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди).
Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення істотних порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого Інструкцією, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про причини зупинки, апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає, що судом першої інстанції та в суді апеляційної інстанції було досліджено відеозапис, з якого вбачається, що підставою зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , стала інформація щодо причетності водія до вчинення адміністративного правопорушення, що узгоджується з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Зазначена підстава зупинки була повідомлена ОСОБА_1 .
Твердження захисника про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки, винуватость останнього підтверджується не лише рапортом працівника поліції, але й такими об'єктивними доказами, наявними в матеріалах справи, як висновок КП «ДБКЛПД» ДОР № 1637 від 07.05.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 22.04.2024 року о 22:10 год. перебував у стані наркотичного сп'яніння (виявлено канабіноїди), та відеозапис з боді-камер поліцейських, що у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
Посилання апелянта на те, що в постанові суду першої інстанції зазначено адресу - біля будинку 4 по вул. Гаванська м. Дніпро, а в рапорті поліцейського було вказано - біля будинку № 3Д по вул. Гаванська м. Дніпра, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки вказані розбіжності не є суттєвими та не спростовують винуватості ОСОБА_1 .
Щодо доводів захисника про те, що справу було розглянуто з порушенням правил підсудності, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Як вбачається з матеріалів справи, місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 3Д, що дійсно за територіальною підсудністю відноситься до Самарського районного суду міста Дніпра.
Відтак доводи апелянта у цій частині є слушними, втім не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного суду у складі Верховного Суду за результатами справи № 357/10207/21, у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності» і не є підставою для скасування судових рішень.
Крім того, якщо й погодитися, що провадження помилково направлено до територіально неуповноваженого суду, це не свідчить про порушення права сторін на розгляд справи законним складом суду. За таких обставин, слід зазначити, що рішення, винесене іменем України, є законним і обов'язковим, оскільки його виносить суддя, який діє від імені держави і має повноваження, надані йому відповідно до Конституції та законів України, а тому жодних порушень не вбачається.
Належить додатково зазначити, що згідно із ст. 247 КУпАП порушення правил територіальної підсудності не є обставиною, що тягне закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає такими, що не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки на етапі апеляційного оскарження стороні захисту була надана можливість реалізувати всі свої процесуальні права та скористатися всіма можливостями захисту, які є аналогічними тим, що могли бути використані в суді першої інстанції, а відтак обмеження у захисті прав та інтересів ОСОБА_1 , якщо такі і мали місце, є компенсованими у межах апеляційного провадження. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржена постанова є правильною по суті, а достатніх підстав для її скасування з формальних міркувань не вбачається.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу захисника Борисенка Р. Ю., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,- залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця