справа № 208/736/26
провадження № 1-кс/208/437/26
20 січня 2026 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання заступника начальника СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407, ч.4 ст.186 КК України у кримінальному провадженні №62025170040011044 від 14.06.2025 року, -
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її стрільця-санітара 1 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 20.05.2025 відповідно до виписного епікризу № 6800 ОСОБА_4 був виписаний з КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ № 5» СМР у м. Суми, після чого повинен був прибути 21.05.2025 у розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану). При цьому ОСОБА_4 21.05.2025 у розташування військової частини не прибув, чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 18.01.2026. А саме 18.01.2026 ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на поблизу буд. №56 по вул. Миколи Лисенка на території Заводського району м. Кам'янське, внаслідок чого злочин було припинено.
Тобто, ОСОБА_4 підозрюється у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Також солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її стрільця-санітара 1 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, будичи раніше судимим 15.07.2024 Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст.186 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, діючи повторно 14.01.2026 приблизно о 18.00 год. ОСОБА_4 проходив біля буд.22 по вул. Героїв Рятувальників у м. Кам'янському Дніпропетровської області, де побачив раніше незнайому йому ОСОБА_7 , яка тримала в руках належну їй сумку із майном. В цей момент у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите, із корисливого мотиву, викрадення у ОСОБА_7 вказаної сумки із майном. Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, діючи повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, 14.01.2026 приблизно о 18.00 год. ОСОБА_4 підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_7 та рукою вихопив з її руки належну останній сумку жіночу "Victor Fabiano" темно-зеленого кольору, в якій знаходились гроші у сумі 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн., мобільний телефон "Redmi 9Т" 4/128 Gb ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 , зв'язка ключів.
Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном, тобто довів свій протиправний умисел до кінця.
Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
18.01.2026 о 15:30 год. ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.01.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом і обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказував на недоведеність ризиків, на які посилається прокурор та просив застосувати менш суворий запобіжний захід, а у разі задоволення клопотання прокурора - визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.186 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: матеріалами проведення службового розслідування за фактом нез'явлення військовослужбовця ОСОБА_4 до військової частини, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протоколам огляду місця в ході якого вилучено сумку жіночу "Victor Fabiano" темно-зеленого кольору, зв'язка ключів, які належать потерпілій ОСОБА_7 , протоколом затримання підозрюваного під час обшуку якого було вилучено мобільний телефон "Redmi 9Т" 4/128 Gb ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваної, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області;
- українець, громадянин України;
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- неодружений;
- не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку;
- військовослужбовець за контрактом на посаді стрільця-санітара 1 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти «Шквал» військової частини НОМЕР_1 , військове звання "солдат";
- раніше неодноразово судимий;
- не має у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ці обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: підозрюваний має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому підозрюється та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосуванням насильства, з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчиненого злочину;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний вже не вперше вчиняє кримінальні правопорушення, в тому числі постійно вчиняє кримінальні правопорушення проти власності, не маючи при цьому постійного місця роботи та заробітку. При цьому останній фактично відмовився від проходження служби у ЗСУ, що вказує на те, що у подальшому він може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема проти власності, з метою заробітку коштів.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваного та його захисником, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, вкладів у банку, підозрюється у вчинені нових кримінальних правопорушень, будучі звільненим умовно-достроково.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може продовжити вчинення кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025170040011044 від 14.06.2025 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 18.01.2026 року по 18.03.2026 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися з міста Кам'янського без дозволу слідчого, прокурора та суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця служби;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.01.2026 року о 08:10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1