22 січня 2026 року
м. Київ
справа №334/8470/19
адміністративне провадження № К/990/54375/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі № 334/8470/19 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 334/8470/19.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2023 року у справі № 334/8470/19.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі № 334/8470/19 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку, та надання відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, скаржницею надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржниця зазначає про те, що 04 березня 2022 року Голова Верховного Суду видав наказ і переконав її в тому, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Скаржниця зауважує, що її впевненість в наказі Голови Верховного Суду підкріпило те, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, Закон України «Про виконавче провадження» розділ ХІІІ доповнено пунктом 10-2, за яким на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію. Як інвалід ІІІ групи скаржниця вимушена постійно проходити лікування, за наслідком якого отримала інвалідність ІІ групи. Будучи впевненою в наказі Голови Верховного Суду, і будучи заспокоєною відсутністю стягнень із пенсії, скаржниця повністю займалася лікуванням. Також скаржниця зауважує, що є мешканцем міста Запоріжжя (територія, наближена до місця введення активних бойових дій). Через наближеність до місця ведення активних бойових дій скаржниця вимушена майже весь час ховатися далеко від міста - у дачному кооперативі. Скаржниця зазначає, що саме наближеність до місця ведення активних бойових дій знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Розглянувши зазначену заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржницею підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач вже зверталася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у цій справі. Однак ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року касаційну скаргу було повернуто.
Крім того, установлено, що копію ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги (провадження № К/990/24146/23 ) скаржницею отримано у своєму Електронному кабінеті 14 серпня 2023 року.
З повторною касаційною скаргою скаржниця звернулася до Верховного Суду засобами поштового зв'язку лише 24 грудня 2025 року.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги та подальших скарг, відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, заяву скаржниці про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованою, тому що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Щодо посилання скаржниці на наказ Голови Верховного Суду від 04 березня 2022 року, то Верховний Суд зазначає, що запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуальних строків при умові надання доказів поважності такого пропуску.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України із затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд звертає увагу скаржниці на те, що її доводи щодо розташування міста Запоріжжя у безпосередній близькості до зони активних бойових дій можуть бути визнані поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги лише у випадку доведення належними та допустимими доказами, що зазначені обставини мали прямий вплив на пропуск зазначеного строку.
Водночас жодних доказів на підтвердження вказаних обставин скаржницею до суду не надано.
Отже, станом на 22 січня 2026 року недоліки касаційної скарги скаржницею не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржницею підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі № 334/8470/19 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко