21 січня 2026 року
м. Київ
справа №990/24/26
адміністративне провадження № П/990/24/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Тацій Л.В., Берназюка Я.О.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення (ухвали) в частині, зобов'язання вчинити дії, -
21 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Суд) з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Рада відповідно), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати ухвалу Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 17 грудня 2025 року №2701/3дп/15-25 в частині пункту 39 щодо дисциплінарної скарги ОСОБА_1 від 31 жовтня 2025 року № М-5501/0/7-25;
- зобов'язати Раду відкрити дисциплінарне провадження та розглянути скаргу по суті.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що Дисциплінарна палата ВРП протиправно залишила його дисциплінарну скаргу щодо судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 без розгляду та повернула йому на підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (відсутність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку), адже така дисциплінарна скарга повністю містила відомості про ознаки дисциплінарного проступку судді.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 21 січня 2026 року) для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бевзенко В.М., Шарапа В.М., Тацій Л.В., Берназюк Я.О.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства; чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи немає підстав, встановлених цим Кодексом, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
За наслідками перевірки матеріалів поданої до Суду позовної заяви колегія суддів встановила, що у відкритті провадження за вказаним позовом необхідно відмовити, керуючись наступним.
Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, .
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, бездіяльності Кабінету Міністрів України передбачені статтею 266 КАС України.
Правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності актів ВРП, законності рішень Ради, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат (пункти 3, 4 частини першої статті 266 КАС України).
Частиною десятою статті 131 Конституції України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
В Україні діє ВРП, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора (пункт 3 частини першої статті 131 Конституції України).
Законом України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо судді. Відповідно до частини першої статті 107 цього Закону право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Згідно зі статтею 108 Закону №1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України від 21 грудня 2016 року №1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі Закон №1798-VІІІ), з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до частин другої, третьої статті 26 Закону №1798-VІІІ для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням ВРП з урахуванням вимог цього Закону.
За правилами статті 42 Закону №1798-VІII дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи; 2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності; 3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону №1798-VІII).
У статті 43 Закону №1798-VІII передбачено, що дисциплінарний інспектор ВРП, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, - залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п'ятнадцять днів.
Висновок дисциплінарного інспектора ВРП - доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43 Закону №1798-VІII).
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 44 Закону №1798-VIІІ дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо: 1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом №1402-VIII; 2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді; 3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді; 4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи; 5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені; 6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
При розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.
Відповідно до частини четвертої статті 35 Закону №1798-VIІІ рішення Дисциплінарної палати ВРП може бути оскаржено до ВРП.
Поряд із цим, положеннями частини четвертої статті 44 вищезазначеного Закону визначено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення до ВРП зі скаргою на дії судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 (відряджений до Одеського окружного адміністративного суду), у якій навів факти, що свідчили, на його думку, про вчинення суддею дисциплінарного проступку. Однак, як стверджує позивач, відповідач протиправно залишив його скаргу без розгляду та повернув.
Такі обставини спонукали позивача звернутися до суду з цим позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2025 року у справі №990/11/25 зазначила, що позивач, хоч і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, але не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв'язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді під час виконання посадових обов'язків має право лише ВРП, рішення якої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, а не для скаржника. Тому правом на оскарження дій / рішень ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом.
За таких обставин, умови і порядок оскарження актів ВРП та її Дисциплінарних палат у питаннях, які вирішуються під час дисциплінарного провадження щодо судді, зокрема в аспекті відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи, чітко регламентовані у Законі №1798-VIІІ, який не передбачає судового контролю адміністративного суду на етапі попередньої перевірки дисциплінарної скарги і ухвалення рішення щодо відкриття дисциплінарної справи.
Більше того, рішення Дисциплінарної палати ВРП щодо залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення скаржнику теж не підлягає оскарженню до компетентного органу (ВРП), тож якщо не підлягає оскарженню рішення Дисциплінарного органу ВРП, то немає причин поширювати адміністративний судовий контроль на їхній перегляд.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, враховуючи, що розгляд цього спору, з огляду на його предмет, перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й взагалі не підлягає судовому розгляду, у відкритті провадження у цій справі слід відмовити без роз'яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить його вирішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 295 КАС України, Суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення (ухвали) в частині, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа
Л.В. Тацій
Я.О. Берназюк ,
Судді Верховного Суду