22 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/12537/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 28.02.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023, 2024 роки, із урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач своїми діями щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014,2015,2016 роки, порушив права та законні інтереси позивача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період з 28.02.2025 по 19.05.2025 повернуто позивачу.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог з 20.05.2025 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 09.01.2025 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області строк для подачі відзиву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тому відповідачем правильно призначено та виплачується пенсія позивачу.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
З 16.10.2018 по 27.02.2025 позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримувала пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як слідує з матеріалів справи з 28.02.2025 позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На звернення позивача листом від 27.10.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 28.02.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказано, що розмір пенсії обчислено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В силу частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як встановлено судом у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 28.02.2025 відбулося вперше.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, і відповідно показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (№ 577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у цьому випадку, положеннями частини другої статті 40 вказаного Закону, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачами при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 20.05.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Також, за змістом частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір №б/н від 03.11.2025 про надання правничої допомоги; детальний опис робіт від 17.11.2025; квитанцію до прибуткового касового ордера від 17.11.2025. Відповідно до наданих доказів сума гонорару адвоката становить 12 000,00 грн.
Аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що спір, який виник між сторонами, віднесений Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову, а відтак, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3 000,00 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме у зазначеному розмірі.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 20.05.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022, 2023 та 2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові вситрати в сумі 3968,96 грн, що складаються із судового збору в розмірі 968,96 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005).
Повне судове рішення складено 22.01.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА