про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/246/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2), в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо припинення грошового забезпечення;
стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь грошове забезпечення у розмірі 650 000 грн.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 забезпечити належне медичне забезпечення, у тому числі направлення на медичне обстеження та лікування.
Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Пунктами 2 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем зазначено відповідачем - Військову частину НОМЕР_1 .
При цьому, позивачем не зазначено відомостей щодо місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду Військової частини НОМЕР_1 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач зазначає, що не погоджується із діями Військової частини НОМЕР_1 щодо припинення грошового забезпечення та просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь грошове забезпечення у розмірі 650 000 грн.
Проте, суд зазначає, що ч. 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведеної вище статті свідчить про те, що вимога про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення у розмірі 650 000 грн не узгоджується із тими вимогами з якими, у відповідності до ст. 5 КАС України, позивач повинен звертатись до суду.
Окрім цього, позивачем не зазначено із якими діями, бездіяльністю чи рішенням Військової частини НОМЕР_1 останній не погоджується, однак просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 забезпечити належне медичне забезпечення, у тому числі направлення на медичне обстеження та лікування, що також не узгоджується із вимогами ст. 5 КАС України.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).
Звертаючись до суду із даною вимогою, в обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника танкового взводу роти вогневої підтримки. Під час проходження служби перебував на грошовому та медичному забезпеченні. Вказував, що йому повністю не виплачено виплати за останні два місяці служби, базове грошове забезпечення за останній місяць служби, недоплачені щомісячні виплати за шість місяців служби (замість встановленого розміру виплачувалась менша сума. Загальна сума невиплаченого грошового забезпечення становить 650000 грн. Вказано, що фактично йому було відмовлено у належному медичному забезпеченні, зокрема у направленні на медичне обстеження та лікування, незважаючи на його звернення. Зазначав, що будь-яких належним чином оформлених рішень, наказів або повідомлень, які б на законних підставах припиняли його грошове чи медичне забезпечення, вручено не було.
Суд зазначає, що посилаючись на вказані вище обставини, позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів щодо порушення його прав та інтересів, зокрема щодо проходження ним служби у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника танкового взводу роти вогневої підтримки, та відповідно, доказів щодо перебування на грошовому та медичному забезпеченні. Не надано позивачем й доказів, щодо не виплати відповідачем виплат за останні два місяці служби, базового грошове забезпечення за останній місяць служби, недоплату щомісячних виплат за шість місяців служби всього на 650000 грн.
Наведене вище свідчить про невідповідність вказаної позовної заяви вимогам статті 160 КАС УКраїни.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Маренич