про залишення позовної заяви без руху
22 січня 2026 року справа № 580/455/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/455/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , населений пункт та індекс поштовий не зазначений, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (пров. Феодосія Макаревського 1-А, м. Дніпро, 49005, ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
19.01.2026 вх.№2602/26 Позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 23.07.2025 №ЦО-18114;
- зобов'язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» внести дані через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права та обраний спосіб захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо вимоги зобов'язального характеру з огляду на надану довідку і не надану копію власного звернення до обраного відповідача щодо внесення даних через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, позаяк вимоги відповідної щодо бездіяльності не сформовано.
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/2833/25 ЄДРСР 132256482 про визнання протиправною бездіяльності, відсутності компетенції/повноважень у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» у складі якої діяла Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ на складання довідки, якою підтверджено проведення заочного огляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 залишив без змін (дата набрання законної сили 19.11.2025).
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Централізований банк даних з проблем інвалідності (ЦБІ) здійснює автоматизацію процесів реєстрації та обслуговування осіб з інвалідністю відповідно до чинного законодавства та організаційно-технічних рішень в сфері соціального захисту такої категорії населення.
Позивач не надає докази з електронного кабінету у спірних правовідносинах на підтвердження сформованої вимоги зобов'язального характеру та не надає докази на підтвердження дати і способу отримання рішення від 23.07.2025 №ЦО-18114.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Надання оцінки діагнозу Позивача виходить за межі судового розгляду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у від 13.06.2018 у справі №806/526/16.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви. Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху (висновки Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (у позові зазначені різні адреси) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування індивідуального акта залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права відповідачем, оформлення редакції адміністративного позову з дотриманням вимог ст.160, 161 КАС України відповідно до п.2 ч.5 ст.161 КАС України та відомостями про електронний кабінет; обгрунтування обраного способу захисту щодо вимоги зобовязального характеру з наданням власного звернення про внесення даних і доказами про отримання заяви-звернення Позивача та оскаженого рішення; надання відомостей з електронного кабінету на підтвердження виявлених розбіжностей щодо даних про Позивача.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити Позивачу.
Ухвала складена, підписана 22.01.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА