21 січня 2026 року справа № 580/6523/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 23.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі;
- зобов'язати відділ соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області призначити ОСОБА_1 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
В обґрунтуванням позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні компенсації за надання соціальних послуг із догляду на непрофесійній основі. Вказує, що батько позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю II групи та згідно з медичними висновками потребує постійного стороннього догляду через тяжкі когнітивні порушення та втрату здатності до самообслуговування. Тому вважає, що спірне рішення відповідача суперечить Закону України «Про соціальні послуги» та прийняте без урахування реального стану здоров'я особи, яка потребує догляду. За захистом прав та інтересів позивача звернувся до суду.
27.06.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою для відмови у призначенні компенсації став акт від 22.04.2025 № 56, а не результати комплексного визначення потреб. Згідно з актом позивач не проживає з ОСОБА_2 та фактично не надає йому соціальних послуг. Саме цей факт є причиною відмови, зазначеною у рішенні від 23.04.2025. Оскільки акт не був оскаржений, доводи позивача щодо розбіжностей у медичних висновках є безпідставними, бо вони не вплинули на прийняте рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.
02.07.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що рішення про відмову, що ґрунтується виключно на акті від 22.04.2025 № 56, є необґрунтованим через надмірний формалізм та ігнорування сукупності доказів. Потреба ОСОБА_2 у постійному догляді та факт надання соціальних послуг позивачем підтверджуються висновком від 24.03.2025 № 39 та довідкою МСЕК від 16.08.2017. Акт обстеження не має преюдиційної сили щодо медичних показників, а його одноосібне застосування відповідачем свідчить про однобічний підхід та неврахування дійсних обставин справи.
03.07.2025 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що єдиною підставою для відмови у призначенні компенсації згідно з рішенням від 23.04.2025 є зафіксований в акті обстеження факт окремого проживання позивача та ненадання ним соціальних послуг ОСОБА_2 . Відповідач діяв у межах повноважень, зафіксувавши ці обставини у спосіб, передбачений законом. Оскаржуване рішення не містить посилань на інші причини відмови, зокрема, на розбіжності між медичними висновками та комплексною оцінкою потреб. Оскільки факт відсутності фактичного догляду встановлений документально на підставі заяви позивача від 18.04.2025 та акта обстеження, доводи щодо інших медичних показників не мають правового значення для суті такої відмови.
Ухвалою від 12.06.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення № 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується військово-обліковим документом застосунку Резерв+ від 16.05.2025.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження від 22.01.1983 серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 16.08.2017 серії 12ААА № 869108 батько позивача є особою з інвалідністю ІІ групи з 03.08.2017 безтерміново; причини інвалідності: загальне захворювання.
Згідно з висновком від 24.03.2025 № 39 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі батьку позивача ОСОБА_2 рекомендовано таку соціальну послугу: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновок дійсний до 24.03.2026.
Позивач звернувся до відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою від 18.04.2025 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Того ж дня ОСОБА_2 звернувся до відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою про згоду отримувати соціальні послуги.
Працівники виконавчого комітету Медведівської сільської ради склали акт проведення обстеження сім'ї № 56 від 22.04.2025, яким встановлено, що ОСОБА_2 не проживає разом із ОСОБА_1 . Соціальні послуги ОСОБА_2 не надаються.
Згідно з актом № 57 від 22.04.2025 обстеження місця проживання комісія встановила, що ОСОБА_1 постійно проживає за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_2 .
Також складено висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, відповідно до якого ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, оскільки сума балів індивідуальних потреб становить 91,5, тобто більше ніж 54 бали.
Відповідно до рішенням відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 23.04.2025 ОСОБА_1 не має права на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. У рішенні зазначено «по рішенню акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї».
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі Закон № 2671-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пункт 17 частини першої статті 1 зазначеного Закону визначає, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини шостої та сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 21 Закону № 2671-VIII рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах.
Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або до адміністративного суду.
Постановою від 23.09.2020 № 859 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, який встановлює встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, серед іншого, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями (далі Порядок № 859).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 859 компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи); 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Пунктами 10, 10-1 Порядку № 859 визначено, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця. Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї), документи, зазначені в абзацах шостому - дванадцятому підпункту 1 пункту 7 цього Порядку, крім копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді, якщо їх видано безстроково або строк не зазначено.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я» (у чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) затверджено форму первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення» та інструкцію щодо її заповнення.
Згідно з п. 3 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0 «Висновок про наявність щодо потреби в когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» висновок надається закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги.
Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку № 859 (п. 5 Інструкції).
Як слідує з висновку про результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, оскільки сума балів становить 91,5.
Разом з цим, згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 16.08.2017 серії 12ААА № 869108 батько позивача є особою з інвалідністю ІІ групи з 03.08.2017 безтерміново, загальне захворювання.
Висновком про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 24.03.2025 № 39 за формою 080-2/0, дійсним до 24.03.2026, встановлено наявність когнітивних порушень у ОСОБА_2 , унаслідок яких він потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
У висновку від 24.03.2025 № 39 зазначено, що висновок надається для одержання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Таким чином, наявність виданої форми первинної облікової документації № 080-2/0 «Висновок про наявність щодо потреби в когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» засвідчує потребу батька позивача, особи з інвалідністю ІІ групи, в соціальній послузі.
Тому, висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, суперечить медичним документам, які, на переконання суду, слід враховувати при вирішенні питання про потребу батька позивача, особи з інвалідністю ІІ групи, в отриманні соціальної послуги.
Відповідач не врахував висновок № 39 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги на непрофесійній основі від 24.03.2025, згідно з яким ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про невідповідність рішення відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 23.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі, критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо посилання відповідача на акт проведення обстеження сім'ї від 22.04.2025 № 56, яким встановлено, що ОСОБА_2 не проживає разом із ОСОБА_1 та йому не надаються соціальні послуги, а також на акт обстеження місця проживання від 22.04.2025 № 57, відповідно до якого ОСОБА_1 постійно проживає за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_2 , то суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 14 Порядку 859 для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Тобто, акт про проведення обстеження сім'ї є обов'язковим лише у випадку коли особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та особа, яка надає ці послуги проживають окремо, або зареєстровані за різними місцями проживання.
Відповідно до даних паспорта громадянина України ОСОБА_2 та військово-облікового документу ОСОБА_1 обидва зареєстровані/проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком акта обстеження місця проживання від 22.04.2025 № 57 на момент здійснення перевірки факту проживання ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, суд звертає увагу, що за вимогами Порядку № 859 обов'язковим є встановлення факту догляду, а не факту проживання, як то зазначено в акті обстеження місця проживання від 22.04.2025 № 57.
Наявність потреби у догляді та реальне його виконання є змістовною частиною правовідносин, тоді як спільна реєстрація - лише технічною деталлю, яка за її відсутності замінюється перевіркою фахівцями.
Суд врахував, що наявність висновку ЛКК про потребу особи у догляді є беззаперечним доказом виникнення у держави обов'язку забезпечити такий догляд. Акт обстеження є лише технічним документом для підтвердження фактичного місця надання послуг, і його негативний зміст не може спростовувати встановлену медиками потребу особи та її право на отримання допомоги саме від обраного нею доглядача.
Будь-яких інших підстав для відмови в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі рішення від 23.04.2025 не містить.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що відповідач, відмовивши позивачу в призначенні компенсації за догляд, не дотримався вимог Закону України «Про соціальні послуги» та Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859, таке рішення не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 23.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі.
Зобов'язати відділ соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Медведівка, вул. Б. Хмельницького, 44В; код ЄДРПОУ 44514399) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу соціального захисту населення Медведівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Медведівка, вул. Б. Хмельницького, 44В; код ЄДРПОУ 44514399) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО